Справа № 22ц-685 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.
Категорія: 27 Доповідач : Мікуш Ю. Р.
14 лютого 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого Цяцяка Р.П.
Суддів Мікуш Ю.Р., Курій Н.М.
при секретарі: Панчук І.С.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 08 вересня 2010 року
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 08 вересня 2010 року розірвано договір позики від 29.06.2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_4.
Вирішено стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 борг у сумі 29373,14 грн., 561,59 грн. інфляційних та 123,78 грн. - 3% річних -всього 30051 грн. 51 коп.
Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_5 300 грн.51 коп. державного сита та 120 грн. витрат на ІТЗ.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2
В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення суду незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Договір позики був підписаний ним та ОСОБА_5 у зв'язку із збігом тяжких обставин у сім”ї, крайньою нужденністю, хворобою тещі, а тому вони погодилися на пропозицію ОСОБА_3 про можливість працевлаштування ОСОБА_5 на роботу в Ізраїлі. Однак, в подальшому всі необхідні документи для відкриття робочої візи в країну Ізраїль вони збирали самостійно. Позивач ОСОБА_3 ніякої участі в цьому не приймав.
Вважають, що ОСОБА_3 ввів в оману, змусив вчинити правочин на вкрай невигідних для них умов під впливом важких обставин, чим порушив ст.ст. 230, 233 ЦК України.
В порушення норм ЦПК України суд розглянув справу без участі ОСОБА_5, яка знаходиться на заробітках в Ізраїлі.
Просить скасувати оскаржуване рішення суду. ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача на заперечення апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Матеріалами справи та судом встановлено, що між сторонами по справі 29 червня 2009 року був укладений договір позики згідно якого ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_5 та ОСОБА_2 взяли в рівних частках кожний в борг суму 4840 доларів США, що еквівалентно 36929 грн. по курсу НБУ на момент оплати .
Договір позики посвідчений разом із розпискою про отримання відповідачами 4840 доларів США приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу Львівської області (а.с.6).
За договором позики відповідно до положень ст. 1046 ЦК України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Таким чином, виходячи із положень ст.ст. 1946, 1047 ЦК України, суд правильно вирішив про стягнення з відповідача неповерненої суми боргу 3690 доларів США, що еквівалентно 29373,14 грн. по даних НБУ на день постановлення рішення суду.
Задовільняючи позовні вимоги про стягнення 123,78 грн. відсотків річних, суд не врахував, що ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно з положеннями п.5 розділу УІІІ прикінцевих положень Закону „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі Закон) до приведення законодавства у відповідність з цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом. Відповідно до положень зазначеного закону надання коштів у позику є фінансовою послугою (п.6ст.4); фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти (п.5 ч.1 ст.1). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. В інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.
Виходячи з наведеного, суд неправильно застосував норми матеріального права при вирішенні вимоги про стягнення процентів від суми позики, а тому в цій частині рішення слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зазначеної вимоги.
Відповідно до положень Закону України „Про індексацію грошових доходів населення” індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, відтак грошові доходи в іноземній валюті не підлягають індексації, тому суд безпідставно задовільнив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат за договором позики грошових коштів в доларах США, а відтак рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зазначеної вимоги.
Згідно ст.309 ч.1п.4 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 307ч.1п.2, 309 ч.1п.4, 314 ч.2, 316, 319 ЦПК України, - колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 08 вересня 2010 року в частині стягнення 561,59 грн. інфляційних та 123,78 грн. -3% річних скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позовних вимогах ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за неповернення боргу в і д м о в и т и.
Резолютивну частину рішення в частині стягнень викласти в такій редакції:
Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 солідарно в користь ОСОБА_3 борг в сумі 29373,14 грн. (двадцять дев”ять тисяч триста сімдесят три грн.., 14 коп.), що еквівалентно 3690 (три тисячі шістсот дев'яносто ) доларам США.
Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 солідарно 369 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: