22 липня 2015 року Справа № 910/21472/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б.
розглянувши матеріали касаційної скарги Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД"
на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 30.04.2015
у справі№ 910/21472/14 Господарського суду Сумської області
за позовомСумської міської ради
доПідприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД"
провнесення змін до договору оренди земельної ділянки
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивачаЛисенко О.М.
- - відповідачаЮрченко К.С.
В жовтні 2014 року Сумська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД", в якій просила суд внести зміни до договору оренди земельної ділянки в частині орендної плати, шляхом викладення пункту 2.3. договору у запропонованій нею редакції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 матеріали справи направлені до Господарського суду Сумської області за підсудністю.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.01.2015 (суддя Коваленко О.В.) у даній справі позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду, Підприємство з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" оскаржило його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 (головуючий Бондаренко В.П., судді: Россолов В.В., Тихий П.В.) апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" повернуто без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, Підприємство з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати.
Сумська міська рада не скористалася правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, підставою повернення апеляційної скарги Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" став висновок суду апеляційної інстанції про те, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції зробивши такий висновок, при цьому не дослідив обставин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надав правової оцінки відповідним доводам апелянта. З цього приводу колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до частини третьої статті 129 Конституції України однією з основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною третьою статті 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (частина перша статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульовано статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Таким чином, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити та зробити вмотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах Верховного Суду України від 30.06.2009 у справі № 05-6-48/851 (05-5-45/1432) та від 16.01.2007 у справі № 2/103.
Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, апеляційний господарський суд не надав належної оцінки обставинам, які спричинили пропуск строку на апеляційне оскарження апелянтом та не зробив вмотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, що призвело до порушення судом норм процесуального права.
У пункті 6 своєї постанови № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що статтею 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі.
Як вбачається з доданої до матеріалів справи апеляційної скарги, відповідач послався на те, що повний текст рішення суду він отримав 26.01.2015, у зв'язку з чим, строк його оскарження в апеляційному порядку спливає 05.02.2015.
Проте, оскаржувана ухвала апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги не містить мотивів вирішення доводів та аргументів апелянта щодо пропуску строку подання апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції обмежився лише висновком про те, що до скарги не додано клопотання про відновлення пропущеного строку.
Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання від 19.01.2015 (а.с.120), тобто на момент оголошення вступної та резолютивної частини рішення, представник відповідача у судовому засіданні присутнім не був. Суд цій обставині оцінки не надав.
Відповідно до вимог статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення.
За таких обставин, колегія суддів з урахуванням приписів пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, з метою забезпечення апеляційного оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 19.01.2015, дійшла висновку, що ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Керуючись статями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 у справі № 910/21472/14 скасувати. Справу направити до Харківського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Головуючий суддя В.А. Корсак
С у д д і М.В. Данилова
Т.Б. Данилова