22 липня 2015 року Справа № 905/3137/14-908/5775/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б.
розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 14.04.2015
у справі№ 905/3137/14-908/5775/14 Господарського суду Запорізької області
за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськ - Енергія"
простягнення 254 871, 29 грн. 3 % річних
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивачаМицько Р.М.
- - відповідачаСтепанова О.В.
В грудні 2014 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськ - Енергія", в якій просила суд стягнути з відповідача на свою користь 254 871, 29 грн. 3 % річних та витрати по сплаті судового збору.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.08.2014 за № 1632-VII змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних, зокрема, господарським судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України № 28-р від 02.09.2014 визначено, що розгляд господарських справ, підсудних Господарському суду Донецької області, здійснюється Господарським судом Запорізької області.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.03.2015 (суддя Дроздова С.С.) у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 48 273, 15 грн. 3 % річних за несвоєчасні розрахунки та 965, 57 грн. судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 (головуючий Пелипенко Н.М., судді: Івакіна В.О., Камишева Л.М.) апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.03.2015 повернуто скаржнику без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України. Підставою для винесення цієї ухвали став висновок суду про те, що до скарги апелянтом не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити на розгляд по суті до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівськ - Енергія" заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції повертаючи апеляційну скаргу без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України послався на те, що до скарги апелянтом не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі. Суд виходив з того, що оспорюваною сумою із якої обчислюється судовий збір є 206 598, 14 грн., оскільки в прохальній частині апеляційної скарги апелянт, серед іншого, просив суд задовольнити позов у вказаній сумі.
Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим, враховуючи наступне.
Частиною третьою статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, до апеляційної скарги додаються, серед іншого, докази сплати судового збору.
Згідно із частиною другою статті 44 названого кодексу, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Статтею 3 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 із змінами і доповненнями (далі - Закон) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Платниками судового збору, згідно із статтею 2 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В пункті 2.15. своєї постанови № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду виходячи саме з оспорюваної суми. При цьому оспорюваною є та сума, із стягненням якої не погоджується особа, що подає скаргу. Ця сума може співпадати з ціною позову (якщо рішення оскаржується в повному обсязі) або не співпадати (якщо рішення оскаржується в певній частині майнових вимог). Наприклад, за вимогою про стягнення 1 млн. грн. прийнято рішення про стягнення 700 000 грн. та відмову у стягненні решти 300 000 грн.; подаючи апеляційну чи касаційну скаргу на таке рішення, позивач сплачує судовий збір з розрахунку 300 000 х 2 % : 100 х 50 % : 100, тобто оспорюваною є сума 300 000 грн.; якщо ж це рішення оскаржує відповідач у частині задоволення позовних вимог, то оспорюваною буде відповідно сума 700 000 грн.
Оспорюваною сумою, яка зазначена у прохальній частині апеляційної скарги, що була повернута судом апеляційної інстанції, є сума коштів у розмірі 160 099, 88 грн. Саме з відмовою у стягненні цієї суми апелянт і не погоджується.
Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції припустився порушення норми процесуального права, неправильно застосувавши пункт 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у справі № 905/3137/14-908/5775/14 скасувати.
Справу направити до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий суддя В.А. Корсак
С у д д і М.В. Данилова
Т.Б. Данилова