22 липня 2015 року Справа № 5010/2403/2011-14/120
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Губенко Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2015
у справі№ 5010/2403/2011-14/120 Господарського суду Івано-Франківської області
за заявоюПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012 у справі № 5010/2403/2011-14/120
за первісним позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
простягнення заборгованості за договором кредиту № 187/КВ-08 від 06.08.2008 у розмірі 4272769,33 грн.
та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до 1. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк"
проприпинення правовідношень за договором іпотеки від 06.08.2008
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом: Проценко Т.Т., представник за довір.
відповідача за первісним позовом: ОСОБА_6, представник за довір.
відповідача-2 за зустрічним позовом: не з'явилися
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2015 у справі № 5010/2403/2011-14/120 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Фрич М.М., судді Неверовська Л.М., Фанда О.М.) задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012 у справі № 5010/2403/2011-14/120; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012 у справі № 5010/2403/2011-14/120 скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 187/КВ-08 від 06.08.2008 в розмірі 4272769,33 грн., судовий збір в сумі 36540,00 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Гнатюк Г.М., Матущака О.І.), рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2015 скасовано; в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012 залишено без змін; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 18270,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 у справі № 5010/2403/2011-14/120, залишити в силі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2015 у цій справі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-2 за зустрічним позовом не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012 у справі № 5010/2403/2011-14/120, відмовлено у задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 187/КВ-08 від 06.08.2008 в розмірі 4272769,33 грн.; відмовлено у задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" про припинення правовідношень за договором іпотеки від 06.08.2008.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", суд виходив із факту розірвання кредитного договору рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі 22/110 від 23.11.2010 і направлення відповідачем під час вирішення справи позивачу заяви від 15.02.2012 про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012 у справі № 5010/2403/2011-14/120, заявник як на нововиявлену обставину посилається на недійсність одностороннього правочину - заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 від 15.02.2012 про зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором № 187/КВ-08 від 06.08.2008. Заявник вказує, що постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2014 було залишено без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.05.2014 у справі № 909/266/14, яким визнано недійсним односторонній правочин - заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 від 15.02.2012 про зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором.
Як передбачено ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи, забезпечила би прийняття цим судом іншого рішення.
Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Розглядаючи заяву про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012 у цій справі за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що обставина, на яку посилався позивач, є нововиявленою, оскільки: існувала на час прийняття рішення від 02.04.2012 (відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення); така обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи (оскільки вказана заява була визнана судом недійсною рішенням від 13.05.2014); дана обставина має істотне значення для розгляду справи, оскільки наявність заяви про зарахування зустрічних вимог стала підставою для прийняття судом рішення від 02.04.2012, однак в подальшому була визнана судом недійсною і наслідком врахування цієї обставини судом є прийняття іншого рішення.
Таким чином, дійшовши висновку про те, що обставина, на яку посилається заявник, є нововиявленою, суд першої інстанції переглянув на підставі п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012, та, встановивши факт невиконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань за кредитним договором № 187/КВ-08 від 06.08.2008, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в межах, заявлених позивачем, та задовольнив первісний позов про стягнення з відповідача 4272769,33 грн. заборгованості.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого господарського суду в повному обсязі згідно із положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із висновком місцевого господарського суду про істотність обставини, на яку посилався заявник, оскільки суд першої інстанції відмовив в позові первісному позивачу у зв'язку з тим, що зобов'язання сторін припинилися внаслідок розірвання кредитного договору № 187/КВ-08 від 06.08.2008 у судовому порядку згідно рішення Господарського суду Господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010 у справі № 22/110.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені заявником обставини не можуть вважатись нововиявленими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони не є істотними та не впливають на юридичну оцінку обставин справи, у зв'язку із чим скасував рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2015 та відмовив у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012, залишивши його без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012, з огляду на таке.
Як свідчать матеріали справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд виходив із того, що
- рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі 22/110 від 23.11.2010, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2011, розірвано кредитний договір № 187/КВ-08 від 06.08.2008 на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України;
- під час вирішення справи відповідач направив позивачу заяву від 15.02.2012 про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, в які заявив про зарахування в рахунок погашення її заборгованості перед позивачем зустрічних вимог про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірних зобов'язань по кредитному договору в розмірі 4272769,33 грн.
Нормативно рішення суду про відмову у задоволенні первісного позову обґрунтоване посиланням на ст.ст. 598, 601, 653 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України.
При цьому, визначаючи наслідки розірвання кредитного договору, суд, посилаючись на Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010р.), виходив з того, що розірвання кредитного договору припиняє його дію на лише майбутнє, у кредитному договорі відсутні умови, якими передбачені особливості врегулювання наслідків розірвання договору, і, відмовляючи в позові, врахував наявність заяви про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Переглядаючи вказане судове рішення за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд надав вірну правову оцінку вказаним висновкам суду та правомірно виходив з того, що за змістом ст. ст. 598 - 599, ст. 653 ЦК України, приписів § 2 гл. 71 ЦК України у разі розірвання кредитного договору в судовому порядку його дія припиняється на майбутнє, розірвання кредитного договору не припиняє кредитні зобов'язання боржника, у рамках якого боржник зобов'язаний повернути суму кредиту, сплатити проценти та пеню за порушення строків виконання зобов'язання, оскільки кредитне зобов'язання належить вважати припиненим не з моменту набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору, а з моменту виконання позичальником усіх обов'язків перед банком, які складають зміст цього зобов'язання.
Натомість, суд апеляційної інстанції наведеного врахував та помилково виходив з того, що первісне рішення про відмову у позові обґрунтоване припиненням зобов'язань боржника у зв'язку із розірвання договору.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що факт недійсності одностороннього правочину - заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 від 15.02.2012 про зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором № 187/КВ-08 від 06.08.2008 є нововиявленою обставиною, оскільки зазначена обставина існувала на момент розгляду справи, не могла бути відомою заявнику і така обставина спростовує висновки суду про припинення зобов'язань на підставі ст. 601 ЦК України у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, тобто має істотне значення для вирішення справи, а отже, є підставою для скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012 у справі № 5010/2403/2011-14/120.
Відповідно до ч. 8 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Виходячи з підстав позову, врахувавши наявність у відповідача на момент розірвання кредитного договору невиконаних зобов'язань по сплаті кредиту, процентів за користуванням кредитом та пені за несвоєчасне виконання таких зобов'язань та з огляду на ненадання відповідачем доказів виконання зобов'язань за кредитним договором, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у розмірі 4272769,33 грн., у зв'язку із чим правомірно задовольнив позов.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.
Матеріали справи свідчать про те, що господарський суд першої інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, висновки суду та застосування ним норм процесуального та матеріального права відповідають встановленим фактичним обставинам, а тому у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.
Враховуючи, що згідно із п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільнена від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, судовий збір за розгляд справи в суді касаційної інстанції у сумі 36540,00 грн. підлягає стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 у справі № 5010/2403/2011-14/120 скасувати.
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2015 у справі № 5010/2403/2011-14/120 залишити в силі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в дохід Державного бюджету України 36540,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати наказ.
Головуючий суддя Л. Іванова
Судді Т. Барицька
Н. Губенко