№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5535/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Леонтюк Л.К..
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.
22 липня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді: Білич І.М.
Суддів: Болотова Є.В. Поліщук Н.В.
при секретарі: Гречка Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2015 року
по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ТОВ «Міжнародна Промінвест Компанія», ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту процентів, нарахованих за користування кредитом та пені,
та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», третя особа: ТОВ «Міжнародна Промінвест Компанія» про визнання договору поруки № 125506 від 09 липня 2007 року припиненим.
Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Міжнародна Промінвест Компанія», ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту процентів, нарахованих за користування кредитом та пені. Свої вимоги обгрунтовуючи тим, що 09 липня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (ПАТ «УкрСиббанк») та ТОВ «Міжнародна Промінвест Компанія» було укладено кредитний договір. За умовами якого, банк надав позичальнику кредит в сумі 147 000 гривень, а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 09 липня 2012 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 09 липня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки. Внаслідок неналежного виконання зобов'язання відповідачі допустили заборгованість, яку і просив стягнути у солідарному порядку позивач.
У ході розгляду справи ОСОБА_3 подав зустрічну позовну заяву відповідно до якої, ставив питання про визнання договору поруки № 125506 від 09 липня 2007 року припиненим з підстав збільшення відповідальності поручителя без його згоди внаслідок підвищення процентної ставки та не пред'явлення вимоги до поручителя у встановлений ст. 559 ЦК України строк.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» було задоволено.
Стягнуто солідарно з ТОВ «Міжнародна Промінвест Компанія» та ОСОБА_3, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», суму боргу за кредитним договором № 11179561000 від 09.07.2007 року в розмірі 319 152,98 гривень, з яких: 105 350 гривень - кредитна заборгованість; 213 179,26 гривень заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 213,59 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 410,13 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання договору поруки № 125506 від 09 липня 2007 року припиненим, відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Де ставив питання про скасування судового рішення в частині задоволення вимог банку про стягнення заборгованості відносно нього та відмови у задоволенні зустрічного позову. Ухвалення нового, за яким відмовити у задоволенні позову ПАТ «Укрсиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 в солідарному порядку, та задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим. Зазначаючи при цьому про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У поданій скарзі, крім іншого, вказував, що він, як поручитель, не надавав згоди на збільшення відсоткової ставки та на збільшення обсягу відповідальності саме поручителя. Банк не направляв йому повідомлення з цих питань, та жодних додаткових угод він не підписував. Та вважає договір поруки припиненим з тих підстав, що кредитор підвищуючи процентну ставку, не довів до відома його як поручителя та не одержав згоди на продовження договору поруки на нових умовах. Висновки суду, що договір поруки № 125506 від 9 липня 2007 року не є припиненим на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскілки п.3.1. договору поруки зазначено про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника , вважає є помилковими.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача не визнала апеляційну скаргу, заперечувала проти її задоволення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом при розгляді справи було встановлено, що 09 липня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (з 21 грудня 2009 року ПАТ «УкрСиббанк») та ТОВ «Міжнародна Промінвест Компанія» укладено кредитний договір № 11179561000.
Відповідно до умов цього договору, банк надав позичальнику кредит (грошові кошти ) в національній валюті України в сумі 147 000 гривень, а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 09 липня 2012 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом 18 %. річних.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ТОВ «Міжнародна Промінвест Компанія» за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 125506 від 09 липня 2007 року
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з вимог ст. 525 ЦК України, та зазначав, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору. А тому, з урахуванням вимог ст. 1054 ЦК України, позичальник повинен повернути кредит та сплатити визначені умовами договору додаткові витрати.
Вказуючи також що, згідно вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручався перед кредитором за боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником у солідарному порядку у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що підписанням договору поручитель підтвердив, що ознайомлений у письмовій формі з умовами надання кредиту, в тому числі вартістю кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, методикою, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних із конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також іншої інформації, надання якої вимагає чинне законодавство України. Доводи, що обсяг відповідальності поручителя збільшився на думку суду є безпідставними, оскільки згідно п. 1.2. договорів поруки поручителю відомі всі умови кредитного договору, в тому числі: відсоткова ставка за кредитним договором (яка може бути змінена відповідно до умов кредитного договору).
Враховуючи те, що подана апеляційна скарга не містить не містить у собі доводів, щодо невідповідності висновків суду в частині задоволення вимог відносно ТОВ «Міжнародна Промінвест Компанія», то з урахуванням положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України судом апеляційної інстанції рішення суду в цій частині не переглядається.
Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається із матеріалів справи, на час укладення кредитного договору, між банком та позичальником (ТОВ «Міжнародна Промінвест Компанія» ) п. 1.3.1. було узгоджено, що за користування кредитними коштами за цим договором кредиту встановлюється процентна ставка у розмірі 18 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.
п.1.3.2. за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк ставка встановлюється у розмірі 27% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу.
Згідно умов договору поруки, а саме п. 1. 3. договору ОСОБА_3 зобов'язується відповідати у повному обсязі за виконання відповідачем ТОВ «Міжнародна Промінвест Компанія» усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору, включаючи повернення основної суми боргу ( в тому числі кредиту, регресу), сплату відсотків, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.
Згідно п. 1.3.3. кредитного договору сторони визначили, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір відсоткової ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених підпунктом « а « та або «б»» п. 9.2 договору.
п. 9.2 договору кредиту передбачалось, що відповідно до вимог чинного законодавства України. Зокрема ст. 651 ЦК України сторони погодили, що протягом дії цього договору банк може змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення у разі настання будь -яких обставин : а) порушення позичальником вимог п. 4.8 договору; б) здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/ або кредитами, або настанням змін у грошово - кредитній політиці НБУ у порівняні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ більш ніж на 5% у порівняні з курсом гривні до долара США , встановленого на дату укладення договору чи останнього перегляду відсоткової ставки; підвищення ставки на 3 відсоткових пункти по бланкових кредитах «Овернайт» НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки.
І саме п.9.2.1. та п. 9.2.2. кредитного договору були визначений порядок повідомлення про збільшення відсоткової ставки та порядок встановлення підвищеної відсоткової ставки.
Згідно матеріалів справи вбачається, що банком здійснювалося повідомлення ТОВ «Міжнародна Промінвест Компанія» про подальше підвищення відсоткової ставки у відповідності до зазначених вище пунктів договору, що підтверджується копіями листів, реєстрами та зворотніми повідомленнями про отримання ( т. 1 а.с. 202, 203 -204, 205 -206).
Факт збільшення зобов'язань ТОВ «Міжнародна Промінвест Компанія» по договору про надання кредиту від 09.02.2007 року підтверджується довідкою - розрахунком заборгованості за кредитом, згідно якої вбачається що починаючи з 2007 року банком нараховувалася відсоткова ставка 18%, а на прострочену заборгованість 27%, а після збільшення відповідно 20% та 40%.
Зміни які були внесені до договору про надання кредиту від 09.02.2007 року призвели до збільшення зобов'язань по цьому кредитному договору.
При цьому згода поручителя на внесення вказаних змін і доповнень до основного договору отримана не була, це питання банк з поручителем не погоджував. Хоча у відповідності до п. 2.1 договору поруки - кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.
І хоча у відповідності до положень ст. 553, 554 ЦК України поручитель хоча й пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, однак є самостійним суб'єктом у відносинах з кредитором.
За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної відсоткової ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на поручителя відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
Оскільки зі збільшенням відсоткової ставки за користування кредитом, збільшився обсяг відповідальності поручителя, з яким такі зміни умов кредитного договору не узгоджувалися, то судова колегія вважає, що вимоги позивача щодо припинення договору поруки є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Враховуючи, припинення поруки не можуть бути задоволені і вимоги позивача в частині покладення на поручителя зобов'язання щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку.
З урахуванням вищевикладеного, рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з постановленням нового за правилами ст. 309 ЦПК України про задоволення вимог ОСОБА_3 з зазначених вище підстав.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 309, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2015 року скасувати в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором
а також в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим
постановивши в цій частині нове рішення, за яким :
Публічному акціонерному товариству «Укрсиббанк» відмовити у задоволенні заявлених вимог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати договір поруки за № 125505 від 09.02.2007 року укладений між ОСОБА_3 та АКІБ ««Укрсиббанк»( правонаступник- ПАТ Укрсиббанк») припиненим.
У іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: