03680, м. Київ, вул.. Солом'янська, 2-а,
22 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 - ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Такеда Україна» на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2015 року,
за участю сторін:
прокурора - ОСОБА_6
представника юридичної особи,
в інтересах якої подана скарга, - адвоката ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2015 року повернуто скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Такеда Україна» на бездіяльність слідчого східного відділу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_9 про визнання обшуку недійним та повернення тимчасово вилученого майна.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що скарга подана особою, яка не має права її подавати, оскільки адвокат ОСОБА_10 , звертаючись в інтересах ТОВ «Такеда Україна» зі скаргою до слідчого судді, на підтвердження своїх повноважень надав договір про на надання правової допомоги та ордер. Проте, як зазначено в ухвалі, володільцем вилученого в ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді, майна є ТОВ «Такеда Україна», а тому виключно даній юридичній особі надано право на оскарження бездіяльності слідчого, пов'язаного з неповерненням тимчасово вилученого майна, в особі директора, або відповідно до приписів ст..ст. 237, 244, 246 ЦК України в особі представника, повноваження якого мають підтверджуватися довіреністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Такеда Україна» подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2015 року в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12015100230000016 від 6 травня 2015 року, та скасувати вказану ухвалу, визнавши обшук недійсним, бездіяльність слідчої СВ УМВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_9 неправомірною в частині неповернення тимчасово вилученого під час обшуку майна, зобов'язати слідчого винести постанову про повернення тимчасово вилученого майна та забезпечити фактичне повернення всього тимчасово вилученого майна (згідно переліку в протоколі обшуку) .
На обґрунтування клопотання про поновлення строку апелянт зазначає, що копію оскаржуваної ухвали отримано тільки 7 липня 2015 року, тому вважає, що строки подання апеляційної скарги не пропущено, а скаргу подано у визначений законом термін.
З приводу вимог апеляційної скарги, апелянт вказав про те, що разом зі скаргою до районного суду адвокат ОСОБА_8 надав документи, що підтверджують його повноваження та відповідають вимогам КПК України, а саме: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4864/10 від 19 квітня 2012 року, договір №1006/15 від 10 червня 2015 року, ордер адвоката, а тому були відсутні підстави для повернення скарги на підставі за ч. 2 ст. 304 КПК України.
Також апелянт висловлює думку, що судом невірно застосовано норми чинного законодавства, оскільки адвокат звертається до суду зі скаргою, яка ґрунтується на вимогах Кримінального процесуального кодексу України, а повернення скарги слідчим суддею обґрунтовано Цивільним кодексом України, що є грубим порушенням.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу в частині скасування ухвали слідчого судді, проте, який вважав, що скарга не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали судового провадження, а також додатково долучені документи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової хвали про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 , з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчою частиною СВ УМВС України на Південно-Західній залізниці поводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015100230000016 від 6 травня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, щодо службових осіб ТОВ «Такеда Україна».
На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 2 червня 2015 року, 10 червня 2015 року проведено обшук в приміщенні ТОВ «Такеда Україна» та вилучено документи та предмети.
1 липня 2015 року (відповідно до поштового штепелю), адвокат ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Такеда Україна» подав до суду першої інстанції скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна та порушення процедури проведення обшуку (ас. 21-23).
Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, є учасником кримінального провадження, та згідно з ч.ч.1-2 ст.64-1 КПК України нимможе бути:
- особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;
- керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами;
- працівник юридичної особи.
Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.
Положеннями ч. 1 ст. 50 КПК України передбачено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів судового провадження і відображено в ухвалі слідчого судді, адвокатом ОСОБА_8 до скарги додані: договір № 1006/15 про надання адвокатських (юридичних) послуг від 10 червня 2015 року, відповідно до якого ТОВ «Такеда Україна» доручає, а адвокат приймає на себе доручення Клієнта про надання обумовленої цим договором юридичної допомоги в інтересах клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором; ордер серії КС №138223; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (ас. 4-5).
Крім того, пунктом 10 ч. 3 ст. ст.64-1 КПК України передбачено, що протягом кримінального провадження представник юридичної особи має право оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зазначені права представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, передбачені й п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, а саме: на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
За таких обставин висновки слідчого судді про те, що скарга подана особою, яка не має права її подавати, а також про те, що виключно юридичній особі надано право на оскарження бездіяльності слідчого, пов'язаного з неповерненням тимчасово вилученого майна, в особі директора, або відповідно до приписів ст..ст. 237, 244, 246 ЦК України в особі представника, повноваження якого мають підтверджуватися довіреністю, є такими, що не ґрунтуються на вимогам закону, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню.
Що стосується інших доводів скарги, поданої до районного суду, та апеляційної скарги, то вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 303 КПК України регламентований та визначений вичерпний порядок, перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Так, згідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Пунктами 2-8 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачені рішення слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження, та суб'єкти такого оскарження, а саме, на досудовому провадженні може бути оскаржені:
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та)або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнання потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7)рішення слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення с слідчих )розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.
З огляду на викладене, прохання, викладені у скаргах про визнання обшуку недійсним у зв'язку з порушення процедури проведення даної процесуальної дії, не відноситься до дій слідчого, які можуть бути оскаржені в порядку ч. 1 ст.. 303 КПК України.
Що стосується доводів скарг щодо неповернення тимчасово вилученого майна, то вони не ґрунтуються на матеріалах судового провадження.
Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 2 червня 2015 року задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку та надано дозвіл на проведення обшуку у приміщенні за адресою: м. Київ вул. Солом'янська, 11, з метою відшукання та вилучення предметів та документів, які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, та зазначений конкретний перелік речей та предметів, які підлягають відшуканню та вилученню (ас. 25-26).
Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України тимчасово вилученим майном під час проведення обшуку вважаються вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.
Проте, як вбачається з протоколу обшуку від 10 червня 2015 року, слідчим під час проведення обшуку вилучені предмети і документи, зазначені в ухвалі слідчого судді від 2 червня 2015 року, а тому ці предмети і документи не є тимчасово вилученим майном (ас. 27-39).
За таких обставин скарга адвоката ОСОБА_8 , як і апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 в частині визнання бездіяльності слідчої СВ УМВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_9 неправомірною в частині неповернення тимчасово вилученого під час обшуку майна та зобов'язанні слідчого винести постанову про повернення тимчасово вилученого майна, забезпечивши фактичне його повернення (згідно переліку в протоколі обшуку), є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст..ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Такеда Україна» - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2015 року якою повернуто скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Такеда Україна» на бездіяльність слідчого східного відділу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_9 про визнання обшуку недійним та повернення тимчасово вилученого майна, - скасувати.
Постановити нову ухвалу: відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Такеда Україна» на бездіяльність слідчого ОСОБА_9 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна та порушення процедури проведення обшуку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________________ ______________________ ______________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3