Справа № 22-ц/796/ 6676 /2015 Головуючий у 1-ій інстанції - Гребенюк В.В.
Доповідач - Поливач Л.Д.
15 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Шахової О.В., Головачова Я.В.
при секретарі Боярській І.І.
за участю осіб: представників позивача Нарапович О.Д., Тарасенкова В.В.
відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5
представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по нарахованим відсоткам за кредитним договором;
за апеляційною скаргою ОСОБА_4
за апеляційною скаргою ОСОБА_5
на рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 березня 2015 року
ПАТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.10.2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 і був укладений кредитний договір № 001-2900/840-0251, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 248 400 доларів США зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 11,95 % річних, строком до 01.11.2029 року. В якості забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір поруки від 14.10.2007 р. за № 001/2900/840-0251-Р/1, відповідно до умов якого ОСОБА_5 поручився солідарно та в повному обсязі відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.
Як зазначає банк, в іншій цивільній справі рішенням Подільського районного суду м.Києва від 10.11.2010 р. позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за зазначеним кредитним договором було задоволено, було стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Універсал Банк» 262 050 дол. США 88 центів заборгованості за кредитним договором, з яких: 1 158 дол. США 02 центи - поточна заборгованість за кредитом, 244 544 дол. США 61 цент - сума дострокового стягнення по кредиту, 16 249 доларів США 75 центів - відсотки за користування кредитом, 98 дол. 50 центів - підвищені відсотки. Даним рішенням стягнуто солідарно з відповідачів нараховані відсотки та підвищені відсотки по 09.04.2009 р. включно.
Банк посилається на те, що відповідачі умови кредитного договору належним чином не виконують, у зв'язку з чим за період з 10.04.2009 року по 28.10.2014 р. виникла заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 188 546 доларів США 56 центів, що еквівалентно до гривні складає 2 441 847 грн. 70 коп., з яких: 169 660 доларів США 14 центів, що еквівалентно до гривні складає 2 197 251 грн. 49 коп. - заборгованість по відсотках, 18 886 доларів США 43 цента, що еквівалентно до гривні складає 244 596 грн. 21 коп. - заборгованість по підвищеним відсоткам, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 13.03.2015 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість по нарахованих відсотках за кредитним договором №001-2900/840-0251 від 04.10.2007 року за період з 10.04.2009 року по 28.10.2014 року у розмірі 188 546 доларів США 56 центів. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 1 827 грн., з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 1 827 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали апеляційні скарги, в яких просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Посилаються на незаконність ухваленого судом рішення, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апелянт ОСОБА_4 зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не було застосовано позовну давність, тоді як її представник просив суд про застосування позовної давності.
Поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. З ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Як встановлено судом, Банк звернувся з вимогою про стягнення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами за період починаючи з 10.04.2009 року, так як існуюча заборгованість до цього часу, включаючи тіло кредиту була стягнута з відповідача за кредитним договором відповідно до рішення суду від 10 листопада 2010 року. При цьому банк звернувся до суду 25.12.2014 року, тим самим, на думку скаржника, порушив строки позовної давності про стягнення заборгованості яка виникла до 25.12.2011 року і суд не мав права не застосувати її.
Також суд не взяв до уваги заперечення скаржника про те, що сума кредиту дорівнює 1254420 грн. (п.1.1) а сума заборгованості по сплаті процентів заявлена позивачем складає 2 441 847, 70 грн. тобто більше ніж у двічі, а відповідно до Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 р. суди повинні з'ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 ЗУ «Про захист прав споживачів». ОСОБА_4 вважає, що банк допустив порушення, а саме п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановив у кредитному договорі вимоги щодо сплати позичальником непропорційно великої суми компенсації (процентів, підвищених процентів) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Також суд першої інстанції не взяв до уваги Постанову Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 р. де зазначено, що суди повинні з'ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов'язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач.
Позивач на момент укладення Договору з нею не виконав вищезазначені вимоги закону.
У своїй апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_5 зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги його письмові заперечення, зокрема, що у п. 2. 1 Договору поруки №001-2900/840-0251-Р/І від 04.10.2007 року вказано, що банк не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з ОСОБА_4, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності як поручителя. Під згодою поручителя сторони розуміють візування поручителем змін до Основного договору шляхом поставлення підпису поручителя та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення з поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.
Він, як поручитель, не візував зміни до Основного договору шляхом поставлення свого підпису, не надавав банку письмової згоди з такими змінами, не надсилав відповідного листа чи факсимільного повідомлення, не укладав додаткової угоди до договору поруки щодо внесення відповідних змін. Доказів протилежного банком до суду надано не було.
Таким чином, Договір поруки припиняється у зв'язку із порушенням банком умов Договору поруки і вимог цивільного законодавства України, оскільки банк не вправі без згоди поручителя змінювати умови Основного договору, внаслідок чого збільшено обсяг процентної ставки за кредитним договором.
Посилання суду на рішення Подільського районного суду м. Києва від 10.11.2010 року є незаконним, так як участі в тому процесі він не брав, його не викликали до суду, а тому він не міг захистити свої порушені права.
В суді апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_4, її представник ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_5 підтримали подані апеляційні скарги, посилаючись на доводи, викладені в них. Представники позивача ПАТ «Універсал Банк» Нарапович Д.О., Тарасенков В.В. заперечували проти задоволення апеляційних скарг, посилаючись на законність та обґрунтованість ухваленого судом рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк», суд першої інстанції дійшов висновку про наявність відповідних правових підстав для їх задоволення у зв'язку з виконанням банком взятих на себе зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, з надання кредитних коштів відповідачу ОСОБА_4 В свою чергу позичальник скористалась кредитними ресурсами, але свої зобов'язання, в частині сплати нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 10.04.2009 року по 28.10.2014 року не виконала, а тому сума відсотків за вказаний період підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь банку.
З такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись в повній мірі виходячи з наступного.
Так, 04.10.2007 р. між позивачем та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за умовами якого позивач надав їй кредит у розмірі 248 400 доларів зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 11,95 % річних, строком до 01.11.2029 (а.с. 10-20).
В якості забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки від 04.10.2007 р., відповідно до умов якого ОСОБА_5 поручився солідарно та в повному обсязі відповідати перед позивачем за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором (а.с.21-23).
Дані обставини встановлені рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.11.2010 р. та не заперечувались сторонами.
Зазначеним рішенням позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Універсал Банк» 262 050 дол. США 88 центів заборгованості за кредитним договором, з яких: 1 158 дол. США 02 центи - поточна заборгованість за кредитом, 244 544 дол. США 61 цент - сума дострокового стягнення по кредиту, 16 249 доларів США 75 центів - відсотки за користування кредитом, 98 дол. 50 центів - підвищені відсотки. Даним рішенням стягнуто солідарно з відповідачів нараховані відсотки та підвищені відсотки по 09.04.2009 р. включно (а.с. 6-9).
Судом встановлено, що проценти за користування кредитом з 10.04.2009 року по 28.10.2014 року відповідачі банку не платили у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті цих процентів за зазначений період у розмірі 188 546,56 дол. США , що еквівалентно до гривні складає 2 441 847 грн. 70 коп., з яких: 169 660 доларів США 14 центів, що еквівалентно до гривні складає 2 197 251 грн. 49 коп. - заборгованість по відсотках, 18 886 доларів США 43 цента, що еквівалентно до гривні складає 244 596 грн. 21 коп. - заборгованість по підвищеним відсоткам, що підтверджується розрахунком банку (а.с. 26-27).
Розрахунки позивача щодо розміру заборгованості по сплаті процентів та підвищених процентів, з посиланням на належні та допустимі докази, відповідачами спростовано не було.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Колегія суддів не бере до уваги посилання ОСОБА_4 на ту обставину, що розмір процентів за користування кредитом за період з 10.04.2009 року по 28.10.2014 року значно перевищує розмір стягнутої заборгованості (куди увійшло все тіло кредиту) за рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.11.2010 року, оскільки саме на таких умовах ОСОБА_4 уклала кредитний договір з банком, а крім того це пов'язано зі зростанням курсу долара США до української гривні. Крім того, ОСОБА_4 не надала суду будь-яких доказів, які б свідчили про недійсність кредитного договору у будь-якій його частині. Докази, які б свідчили про нікчемність кредитного договору також в матеріалах справи відсутні. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, щодо стягнення з ОСОБА_4 процентів за користування кредитом у відповідності до вимог кредитного договору.
Крім того, колегія суддів не погоджується з посиланням ОСОБА_5 на ту обставину, що порука є припиненою, оскільки банк в односторонньому порядку, без погодження з ним, збільшив відсоткову ставку за користування кредитом з 11,95 % на 12,95% та збільшив підвищені відсотки з 35,85% на 38,85%. Так, банк дійсно підняв зазначені проценти, але він це вчинив у відповідності до умов кредитного договору, а саме п. 1.1, 1.1.1, 1.1.2. з якими був обізнаний ОСОБА_5, як поручитель. Відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 10.11.2010 року, суд стягнув заборгованість (куди увійшло все тіло кредиту) з ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_4, у відповідності до вимог договору та закону. Таким чином, оскільки з ОСОБА_5 достроково стягнуто в судовому порядку тіло кредиту у повному розмірі порука діє до повного виконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань за договором поруки. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2013 року, яким припинено поруку ОСОБА_5 стосується іншого кредитного договору та іншого договору поруки, а відповідно, воно не впливає на висновки суду в даній справі.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає заборгованість по нарахованих відсотках за вказаним кредитним договором за період з 10.04.2009 року по 28.10.2014 року в розмірі 188 546 доларів США 56 центів, виходячи з наступного.
Як зазначається в кредитному договорі № 001-2900/840-0251 від 4 жовтня 2007 року, сторони встановили строки кредитування до 01 листопада 2029 року (п. 1.2.).
Також договором встановлено графік платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями (п. 2.4, п.2.5).
Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Як встановлено судом, Банк звернувся з вимогою про стягнення заборгованості по процентам починаючи з 10.04.2009 року (по 28.10.2014 року), так як існуюча заборгованість до цього часу, включаючи тіло кредиту була стягнута з відповідачів за кредитним договором відповідно до рішення суду від 10 листопада 2010 року. При цьому банк звернувся до суду 30.12.2014 року (а.с.31) тим самим банк порушив позовну давність щодо звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом яка виникла до 30.12.2011 року і суд мав застосувати її, оскільки про застосування позовної давності просив суд представник ОСОБА_4 в судовому засіданні 13.03.2015 року, що відображено в звукозапису даного судового засідання.
Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до умов договору позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним.
Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Таким чином, оскільки за умовами договору сплата процентів за користування кредитними коштами повинна здійснюватись позичальником кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих процентів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов'язання.
Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про сплату процентів за користування кредитом та підвищених процентів, сплату яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення із застосуванням позовної давності. Колегія суддів вважає, що стягненню на користь ПАТ «Універсал Банк» з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом та підвищеним процентам за період з 01.01.2012 року по 28.10.2014 року включно у розмірі 93329, 33 доларів США, у відповідності до розрахунків самого банку (а.с. 26-27). 169 660, 14 - 82 459,98 (розмір процентів станом на 01.01.2012 року) = 87200,25 дол.США; по підвищеним процентам 18886,43 - 12757,35 (розмір підвищених процентів станом на 01.01.2012 року)= 6129,08 дол.США; загальна сума процентів за користування кредитом та підвищених процентів за період з 01.01.2012 року по 28.10.2014 року складає 93329,33 дол.США (87 200,25+6 129,08=93 329,33).
В задоволенні іншої частини позову колегія суддів відмовляє, оскільки застосовує позовну давність.
У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі по 1827 грн. з кожного.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних письмових доказів.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення.
Висновки колегії суддів відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (Код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 01.01.2012 року по 28.10.2014 року включно у розмірі 93329.33 доларів США.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (Код ЄДРПОУ 21133352) витрати по сплаті судового збору у розмірі по 1827 грн. з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: