ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
28 липня 2015 року № 826/6218/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
до третя особа Головного управління державного земельного агентства у Київській області, Управління Державного земельного агентства у Києво-Святошинському районі Київської області ОСОБА_9
прозобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління державного земельного агентства у Київській області, Управління Державного земельного агентства у Києво-Святошинському районі Київської області про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2015 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2012 було задоволено заяву про самовідвід судді Аблова Є.В. у справі № 826/6218/15 та передано справу №826/6218/15 для визначення іншого складу суду Окружного адміністративного суду міста Києва згідно з вимогами статті 32 та 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
18.05.2015, в порядку встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та Положенням про автоматизовану систему суду, затвердженого рішенням ради суддів України № 30 від 26.11.2010 справу було розподілено між суддями повторно. За результатом автоматичного розподілу судових справ для розгляду справи №826/6218/15 було визначено суддю Огурцова О.П.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2015 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2015 витребувано в Управління Державного земельного агентства у Києво-Святошинському районі Київської області державний акт серії НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_9 виданий на підставі розпорядження №3545 від 19.12.2012 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2015 вжито заходів забезпечення доказів в адміністративній справі № 826/6218/15 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_9 на боці відповідачів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після прийняття Окружним адміністративним судом міста Києва постанови від 24.11.2014 в адміністративній справі № 826/14558/13-а, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015, та якою визнано протиправним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 3545 від 19.12.2012, та визнано недійним державний акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий на підставі розпорядження № 3545 від 19.12.2012 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, позивачі звернулись до відповідача 1 з заявами від 08.12.2014 в яких було викладено прохання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки на конкретному розмірі за рахунок земельної ділянки кадастровий номер якої з 2012 рокуНОМЕР_2, для безоплатної передачі в подальшому у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, однак відповідь за результатами розгляду зазначених заяв, якою безпідставно відмовлено у задоволенні заяви, було надано лише ОСОБА_1
Представник позивача 1, позивача 3 та позивача 7 у судовому засіданні 17.07.2015 підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов.
У судове засідання 17.07.2015 позивач 2, позивач 4, позивач 5, позивач 6 та позивач 8 не прибули, подали спільну заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 1 обґрунтовує тим, що за результатами розгляду заяв позивача від 08.12.2014 у встановленому законом порядку надано відповідь з зазначенням причин неможливості надання дозволу на виготовлення проектної документації, а саме, зазначено, що бажана до відведення земельна ділянка площею 2,0 га на території Городецької сільської ради Києво - Святошинського району Київської області відповідно до Національної кадастрової карти перебуває у користуванні (власності) третіх осіб. також відповідач 1 зазначив про те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 його не було зобов'язано скасувати державну реєстрацію земельної ділянки.
Представники відповідачів у судове засідання 17.07.2015 не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, від відповідача 1 електронною поштою надійшов лист № 9-1012-0.5-1524/2-15 від 15.07.2015, в якому він просив розглядати справу без його участі.
Третя особа у судове засідання 17.07.2015 не прибув, про причини неприбуття суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача , суд, -
Починаючи з 1993 позивачі щорічно отримували від Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області дозвіл на землекористування частиною земельної ділянки кадастровий номер якої з 2012 року НОМЕР_2.
18.05.2010 Гореницька сільська рада за результатами розгляду заяв ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, зазначені заяви задовольнила частково шляхом прийняття рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації щодо земельних ділянок площею 0,06 га за рахунок земельної ділянки, яка в грудні 2012 стала мати кадастровий номер НОМЕР_2.
Згідно акту про право власності серії НОМЕР_1 від 29.12.2012, який виданий на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 3545 від 19.12.2012 земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2 обліковується за громадянином ОСОБА_9
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 у справі №826/14558/13-а за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа ОСОБА_9 про визнання протиправними та скасування розпоряджень, скасування акта, зобов'язання вчинити дії, визнання відсутності повноважень, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області №3545 від 19.12.2012, визнано недійним державний акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий на підставі розпорядження № 3545 від 19.12.2012 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та в решті позовних вимог відмовлено.
Позивачами до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Київській області подано заяви від 08.12.2014, в яких зазначено про те, що вони з 1993 року користуються землею, а саме, частиною земельної ділянки кадастровий номер якої з грудня 2012 року НОМЕР_3, а інші частинами цієї ділянки використовують позивачі по справі №826/14558/13-а, перелічені у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 та викладено прохання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки площею 0.20 га землі/0,45 за землі за рахунок земельної ділянки кадастровий номер якої з грудня 2012 року НОМЕР_2 для передачі в подальшому безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею не меншою ніж 0.20 гектара/0,45 гектара.
Головним управлінням Державного агентства земельних ресурсів в Київській області за результатами розгляд заяв позивачів від 08.12.2014 підготовлено листи від 29.12.2014, в яких зазначено наступне: "Відповідно до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру - Національної кадастрової системи (НКС), частина бажаної до відведення земельної ділянки перебуває у користуванні (власності) третіх осіб.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (частина 5 статті 116 Земельного кодексу України).
Таким чином, рекомендуємо Вам визначитись з іншим місцем розташування бажаної до відведення земельної ділянки та звернутися з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування враховуючи вимоги статей 118, 121 та 122 Земельного кодексу України.
Для отримання додатків, Вам (з підтверджуючим документом) або уповноваженій Вами особі за дорученням необхідно звернутися до Головного управління Держземагентства у Київській області за адресою: м. Київ, вул. Серпова, 3/14. Графік прийому громадян управлінням державного земельного кадастру Головного управління Держземагентства у Київській області - щопонеділка (з 10.00 - 17.00 год. каб. 102)."
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2015 у справі №826/14558/13-а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження № 1881 від 11.03.2010 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області скасовано та в цій частині прийняти нову постанову, якою визнано незаконним та скасувати розпорядження № 1881 від 11.03.2010 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, а в решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 у справі № 826/14558/13-а залишити без змін.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не отримавши відповіді за результатами розгляду їх заяв від 08.12.2014 та ОСОБА_1 отримавши відповідну відповідь та не погоджуючись з нею звернулись з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
З аналізу положень 380, 381 Цивільного процесуального кодексу, статті 122 Господарського процесуального кодексу та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що поворот виконання рішення полягає в зобов'язання стягувача повернути боржнику безпідставно стягнене з нього за відповідним рішенням у разі його скасування.
На підставі Розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області №3545 від 19.12.2012 не здійснювалось стягнення з позивачів та користь будь - якої особи.
Крім того, суд звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 у справі №826/14558/13-а, яка відповідно до положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрала законної сили, було поряд з визнанням протиправним та скасування зазначеного розпорядження було визнано недійним державний акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий на підставі розпорядження № 3545 від 19.12.2012 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, факт наявності якого є єдиним правовим наслідком розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області №3545 від 19.12.2012, який може зумовлювати факт порушення прав позивачів.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо повороту виконання розпорядження № 3545 від 19.12.2012 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області не спрямована на захист, прав, свобод та інтересів позивачів, а отже не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Пунктом 131 Порядку ведення Поземельної книги затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 (який був чинний станом на 29.12.2012) встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок.
Підпунктом 2 пункту 133 зазначеного Порядку встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням на підставі заяви набувача права на земельну ділянку.
Згідно з пунктом 133 Порядку ведення Поземельної книги затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 до заяви додаються такі документи: копія документа, що посвідчує особу, якій надається земельна ділянка у власність або власника земельної ділянки, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копія документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб; копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи; технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку з позначкою територіального органу Держземагентства про визначення кадастрового номера з рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність (користування) - у разі надання у власність (користування) земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з позначкою територіального органу Держземагентства про визначення кадастрового номера з рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність (користування) - у разі надання у власність (користування) земельної ділянки із зміною цільового призначення та/або надання у власність (користування) земельної ділянки, межі якої не встановлені в натурі (на місцевості); технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, право користування земельною ділянкою, при поділі чи об'єднанні земельних ділянок з позначкою територіального органу Держземагентства про визначення кадастрового номера - у разі поділу земельної ділянки чи об'єднання земельних ділянок; цивільно-правовий договір про відчуження земельної ділянки - у разі продажу земельної ділянки із земель державної та комунальної власності; договір оренди земельної ділянки - у разі оренди земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності (кількість примірників договору повинна бути на один примірник більша, ніж кількість сторін договору); копія документа, що підтверджує право спадкоємця на земельну ділянку, - у разі звернення спадкоємця громадянина України, щодо якого прийнято рішення про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки відповідно до законодавства; рішення суду - у разі здійснення державної реєстрації на підставі рішення суду.
Відповідно до підпункту 1 пункту 166 Порядку ведення Поземельної книги затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 під час державної реєстрації земельної ділянки здійснюється державна реєстрація державного акта або договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності у Книзі записів
Пунктом 1 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 встановлено, що цей Порядок визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів) - документа, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.
Згідно з пунктами 10 та 11 зазначеного Порядку записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі. Дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.
Відповідно до пункту 161 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки із земель державної та комунальної власності здійснюється одночасно із державною реєстрацією земельної ділянки.
Пунктом 22 зазначеного Порядку встановлено, що запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду.
З огляду на зазначене, враховуючи той, факт, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 відповідно до положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили 13.05.2015, визнано протиправним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 3545 від 19.12.2012 та визнано недійним державний акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий на підставі зазначеного розпорядження, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсною державної реєстрації зазначеного акту та зобов'язання відповідача 2 скасувати здійснену в книзі Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі державної реєстрації вказаного акту.
Частинами першою та другою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Згідно з частинами шостою та сьомої зазначеної статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідачем 1 на підтвердження факту надання відповідей за результатами розгляду заяв позивачів від 08.12.2014 надано суду копії листів адресованих позивачам від 29.12.2014, водночас не надано суду жодних доказів на підтвердження факту направлення зазначених листів позивачам.
Зазначеними листами позивачів було повідомлено про те, що відповідно до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру - Національної кадастрової системи (НКС), частина бажаної до відведення земельної ділянки перебуває у користуванні (власності) третіх осіб.
З огляду на зазначене, враховуючи той факт, що відповідачем відповіді за результатами розгляду заяв позивачів від 08.12.2014 були підготовлені, водночас не надано суду доказів на підтвердження факту направлення їх позивачам, а також те, що зазначені відповіді були надані без врахування фактів недійсності акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виданого на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 3545 від 19.12.2012 та наявності підстав для скасування запису про його держану реєстрацію в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача 1 надати позивачу відповіді на їх заяви від 08.12.2014 та обґрунтованість позивних вимог в частині щодо зобов'язання відповідача 1 повторно розглянути заяви позивачів від 08.12.2014.
Оскільки позовна вимога щодо зобов'язання відповідача 1 задовольнити заяви позивачів від 08.12.2014 спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи не були порушені, суд дійшов висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов - задовольнити частково.
2. Визнати недійсною державну реєстрацію Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1, виданого на підставі скасованого 24.11.2014 розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 3545 від 19.12.2012 на площу 1,9720 га ОСОБА_9.
3. Зобов'язати Управління Державного земельного агентства у Києво-Святошинському районі Київської області скасувати здійснену в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, державну реєстрацію Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1, виданого на підставі скасованого 24.11.2014 розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 3545 від 19.12.2012 на площу 1,9720 га ОСОБА_9.
4. Зобов'язати Головне управління державного земельного агентства у Київській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 від 08.12.2014 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею, зазначеною у заявах, за рахунок земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2.
5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов