ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 липня 2015 року 14:05 № 826/7018/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Промислова»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2014 року №0013921507 та №0013931507,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Промислова» (надалі - позивач або ПАТ «СК «Промислова») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2014 року №0013921507 та №0013931507.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2015 року відкрито провадження у справі, закінченого підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 13.05.2015 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у нього була наявна переплата з податку на прибуток на загальну суму 2 334 420,00 грн., у зв'язку з чим були подані заяви про проведення зарахування зайво сплачених сум з податку на прибуток в рахунок сплати авансових платежів з податку на прибуток, однак, відповідачем в порушення вимог чинного законодавства відповідний залік своєчасно проведено не було. Відтак, позивач вказує на відсутність з його боку порушень законодавства.
У судове засідання 13.05.2015 року з'явилися представники сторін.
Представник позивача у вказаному судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, в яких зазначено, що оскаржувані рішення є обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Суд у судовому засіданні 13.05.2015 року за згодою сторін на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «СК «Промислова» була подана до ДПІ податкова декларація з податку на доходи (прибуток) страховика за 2013 рік, в рядку 37 «Авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягає сплаті щомісяця у березні - грудні 2014 року та січні - лютому 2015 року (рядок 36/12)» зазначено - « 205 219».
Разом з тим, позивачем подані відповідачу заяви, в яких викладено прохання зарахувати переплату з податку на прибуток з рахунку № 31112007700007 в рахунок сплати авансових проплат податку на прибуток на рахунок № 31119163700007, зокрема, за серпень 2014 року в розмірі 205 219 грн. та за вересень 2014 року в розмірі 205 219 грн. Вказані заяви отримані ДПІ 12.08.2014 року та 16.09.2014 року, відповідно, що підтверджується відміткою канцелярії ДПІ.
Надалі, відповідачем була проведена камеральна перевірка щодо своєчасності сплати ПАТ «СК «Промислова» авансових внесків з податку на прибуток у серпні 2014 року та у вересні 2014 року, за результатами яких складено акти від 20.11.2014 № 1392/26-55-15-07 та № 1393/26-55-15-07.
В ході проведених перевірок ДПІ встановлено порушення позивачем терміну сплати самостійно визначених грошових зобов'язань по авансових внесках з податку на прибуток. Зокрема, за висновком ДПІ, грошове зобов'язання по авансових внесках за серпень 2014 року у розмірі 203 166,35 грн. сплачено позивачем із затримкою у 54 дні, за вересень 2014 року зобов'язання у розмірі 203 166,40 грн. сплачено із затримкою на 28 дні та зобов'язання у розмірі 2 052,70 грн. сплачено із затримкою на 24 дні.
На підставі зазначених висновків Актів перевірок та положень п. 126.1. ПК України прийнято оскаржувані рішення від 20.11.2014 року № 0013921507 та № 0013931507.
Санкції визначені, виходячи з того, що штрафна санкція за невчасну сплату авансового внеску податку на прибуток становила: за серпень 2014 року - 40 633,27 грн. (20 % від суми боргу), за вересень 2014 року - 20 521,91 грн. (10% від суми боргу).
Вважаючи вказані вище податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.
Так, згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 152.1 статті 152 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
При цьому, в абзаці першому пункту 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В контексті наведеного слід зазначити, що згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Пунктами 43.1 та 43.3 статті 43 ПК України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно з пунктами 43.4 та 43.5 статті 43 ПК України, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Отже, сплата грошових зобов'язань платника податків з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів на підставі відповідної заяви платника до відповідних бюджетів, при цьому, відповідні кошти повинні бути перераховані протягом 20 днів з моменту подання відповідної заяви.
В ході розгляду даної справи встановлено, що 12.08.2014 року та 16.09.2014 року позивачем до ДПІ були подані заяви, в яких викладено прохання зарахувати переплату з податку на прибуток з рахунку № 31112007700007 в рахунок сплати авансових проплат податку на прибуток на рахунок № 31119163700007, зокрема, за серпень 2014 року в розмірі 205 219 грн. та за вересень 2014 року в розмірі 205 219 грн. відповідно, що підтверджується копіями відповідних заяв, наявними в матеріалах справи.
Разом з тим, як вбачається з актів перевірки та зворотнього боку облікової картки платника податку ПАТ «СК «Промислова», відповідачем перерахування сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток на погашення грошових зобов'язань з авансового внеску з податку на прибуток позивача за серпень 2014 року у розмірі 203 166,35 грн. було здійснено лише 24.10.2014 року, за вересень 2014 року зобов'язання у розмірі 203 166,40 грн. було здійснено лише 28.10.2014 року та зобов'язання у розмірі 2 052,70 грн. було зараховано також лише 24.10.2014 року.
Отже, судом встановлено, що позивачем у встановленому чинним законодавством порядку та строки достатні для своєчасного зарахування коштів були подані заяви на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток на погашення грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток, однак, відповідні кошти з порушенням вимог статті 43 ПК України були зараховані на погашення грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток лише 24.10.2014 року та 28.10.2014 року, тобто не з вини позивача.
Відтак, враховуючи встановлені під час розгляду даної справи обставини, суд прийшов до висновку про безпідставність застосування до ПАТ «СК «Промислова» штрафних санкцій, у відповідності до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 20.11.2014 року №0013921507 та №0013931507, з огляду на що останні є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.11.2014 року № 0013921507 та № 0013931507.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок