Копія
Справа № 822/2810/15
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 липня 2015 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Польовий О.Л., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про визнання рішення незаконним та скасування державної реєстрації, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про визнання рішення незаконним та скасування державної реєстрації.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Предметом судового розгляду в даному випадку є публічно - правовий спір, тобто спір між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно - правовий характер, пов'язаність із сферою реалізації публічної влади.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує право, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Отже, предметом позову є рішення про вчинення нотаріальної дії нотаріуса, який працює у державній нотаріальній конторі.
Закон не встановлює відмінностей у правових статусах нотаріуса у державній нотаріальній конторі і приватного нотаріуса. А тому, нотаріус не є посадовою особою, а лише уповноваженою державою фізичною особою, яка здійснює нотаріальну діяльність.
Аналізуючи права та обов'язки нотаріуса, які визначені ст. 4 та 5 Закону, суд дійшов висновку, що він не наділений владними управлінськими функціями, які б ідентифікували його, як суб'єкта владних повноважень, за приписами п.7 ч.1 ст.3 КАС України.
Нотаріальна діяльність це лише надання послуг щодо посвідчення права та фактів, які мають юридичне значення з метою надання їм юридичної вірогідності.
Така діяльність не є владно-управлінською функцією, оскільки відповідно до приписів статті 2-1 Закону підлягає державному регулюванню (контроль).
Таким чином, нотаріус не є суб'єктом владних повноважень, а позов відносно його рішень, дій та бездіяльності під час вчинення нотаріальних дій не повинен розглядатися за правилами КАС України.
Вищий адмінстративний суд у своїй постанові Пленуму №8 від 20.05.2013р. "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" у пункті 19 чітко визначив коло правовідносин, які регулюються Законом України "Про нотаріат" та підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства. Зокрема за змістом цього Закону відмова у видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю (стаття 11 Закону), рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю (стаття 12 Закону), акт про відмову у сертифікації робочого місця (контори) приватного нотаріуса (стаття 25 Закону), наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса (стаття 292 Закону), наказ про припинення нотаріальної діяльності (стаття 301 Закону) можуть бути оскаржені до суду. Згадані рішення, а також інші рішення, дії чи бездіяльність, прийняті (допущені) Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі під час здійснення повноважень у сфері державного регулювання нотаріальної діяльності, можуть бути оскаржені у порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, позовні вимоги до нотаріуса щодо його рішень, дій та бездіяльності підлягають розгляду в позовному провадженні за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 109 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про визнання рішення незаконним та скасування державної реєстрації.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами повернути позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя/підпис/ОСОБА_2
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_2