Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
про залишення позовної заяви без розгляду
28 липня 2015 р. Справа № 820/10226/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді - Панченко О.В.,
суддів - Зінченка А.В., Тітова О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1, у травні 2014р. звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в подальшому уточненим, в якому просив: скасувати наказ ГУ МВС України в Харківській області від 26 лютого 2014 року №42 о/с та наказ ГУ МВС України в Харківській області від 14 лютого 2014 року №114 в частині звільнення його з органів внутрішніх справ; поновити на займаній посаді.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2014 р. позов задоволено повністю.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 р. скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2014 р., прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 квітня 2015р. скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2014 р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 р., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Однією з підстав для скасування згаданих вище судових актів ВАСУ вказує: не вирішення судом першої інстанцією питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом.
На виконання вказаних вимог суду касаційної інстанції, судом запропоновано позивачу та його представнику надати пояснення з приводу строку звернення до суду з даним позовом.
Як вбачається з акту, складеному посадовими особами СІЗО, де перебуває на даний час позивач, останній відмовився надавати будь-які пояснення з цього приводу. (а.с.27 ).
Представник позивача у письмових поясненнях вказав (т. 2 а.с. 18-20), що позивач дізнався про порушення своїх прав спірними наказами ГУ МВС України в Харківській області лише під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, яке тривало з 14.04.2014р. по 30.04.2014р. Так, у томі 9 згаданих матеріалів, позивачем був виявлений Висновок службового розслідування за фактом повідомлення міліціонеру БМОП "Беркут" ОСОБА_2 та міліціонеру СБСМ "Грифон" ГУМВС України в Харківській області про підозру у вчиненні ними кримінальних правопорушень від 04.02.2014р., наказ ГУМВС України в Харківській області від 14.02.2014р. № 114 "Про порушення службової дисципліни працівниками БМОП "Беркут" та СБСМ "Грифон" ГУ МВС України в Харківській області та покарання винних", витяг з наказу ГУМВС України в Харківській області від 26.02.2014р. № 42 о/с. На думку представника позивача, виходячи зі змісту ст. 99 КАС України, дізнатись про те, певні дії чи рішення порушують права особи, ця особа може лише після того, як з'ясує у чому саме полягають порушення її прав, які дії самої особи могли до цього призвести, а також підстави і мотиви прийняття рішення.
Окрім того, представник позивача вказує на ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту ОВС України та зазначає, що даною нормою встановлено трьохмісячний термін для оскарження з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно покладено.
Також, представник позивача просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням у відпустці за межами м. Харкова.
Представник відповідача - ГУМВС України в Харківській області (т. 2 а.с. 29-30), надав суду письмове клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України. Останній вказує на те, що згідно відповіді від адміністрації СІЗО позивач був обізнаний про існування спірних наказів ще на початку березня 2014 р.
Представник відповідача прибув у судове засідання та склав на адресу суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, та наявність письмових пояснень представників позивача та відповідача з приводу строку звернення позивача до суду з позовом, суд вважає за можливе вирішити питання дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом в порядку письмового провадження.
Окрім того, суд відзначає, що за правилами, встановленими ч. 2 ст. 100 КАС України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Статтею 5 КАС України встановлено, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач вирішив звернутися до суду із вищезазначеним позовом 12.05.2014 року. У позові, з урахуванням уточнень, він просить скасувати накази, видані ГУМВС України в Харківській області від 14.02.2014р. № 114 та від 26.02.2014р. № 42 о/с (т.1 а.с. 2-3, 34-35).
Таким чином, позивачем пропущений встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України місячний строк звернення до суду з позовом.
Представник позивача у письмових поясненнях стверджує, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з позовом, оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав спірними наказами під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у період з 14.04. по 30.04.2014р.
Разом з тим, вказане спростовується зібраними судом доказами.
Так, після видання спірного наказу від 26.02.2014р. про звільнення ОСОБА_1 та інших працівників міліції з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни (п. "Є" ст. 63), ГУМВС України в Харківській області було надіслана на ім'я начальника Харківського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області повідомлення про необхідність повідомити слідчо - заарештованого ОСОБА_1 про звільнення з органів ОВС. (т.1 а.с. 76-78).
Як свідчить відповідь начальника СІЗО на запит суду (т. 1 а.с. 104) ОСОБА_1 був ознайомлений з витягом із наказу ГУМВС України в Харківській області від 26.02.2014р. № 42 о/с під підпис 11.03.2014р.
Вищевказане підтверджується підписом ОСОБА_3 на копії з витягу із наказу ГУМВС України в Харківській області від 26.02.2014р. № 42 о/с, проставленого 11.03.2014р. (т. 1 а.с. 105).
Таким чином, саме з моменту ознайомлення з витягом з наказу про звільнення, а саме: з 11.03.2014 року позивач мав право реалізувати своє право на судовий захист у встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України місячний строк.
Суд також відзначає, що згідно із положеннями ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску.
Вирішуючи питання про поважність причин пропущення строку звернення до суду з позовом, суд виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б об'єктивно та істотно перешкоджали його зверненню до суду та не залежали від його волевиявлення.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про міліцію”, міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Згідно із ч. 1 статті 18 вищенаведеного Закону, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Розділу 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29.07.1991 року передбачено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
Згідно із ст. 20 Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”, особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.
Строки оскарження дисциплінарних стягнень визначені статтею 21 Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”, згідно із якою, дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
Про результати розгляду заяви про поновлення пропущеного строку повідомляються особа рядового або начальницького складу, яка її подала, та начальник, який наклав на неї дисциплінарне стягнення.
Однак, доказів послідовного звернення позивача до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України ГУМВС України в Харківській області позивач та його представник суду не надали, а судом на виконання приписів ст. 11 КАС України таких доказів не встановлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 100, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Копію цієї ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала позовну заяву та її представнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили у разі повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Панченко О.В.
Судді Зінченко А.В.
ОСОБА_4