Номер провадження 2/2603/1454/12
Справа №2-736/12
Іменем України
21 березня 2012 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Скрипка О.І.
при секретарі - Федорченко Г.В.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_3, посилаючись на те, що він перебуває в шлюбі з відповідачкою з 29.07.1994 року, від шлюбу дітей немає. За час подружнього життя вони не змогли знайти спільної мови в різних життєвих питаннях, в зв»язку з чим постійно виникали сварки, скандали. Через різні характери, різні погляди на життя, з 10.07.2010 року вони не проживають разом як подружжя. Посилаючись на викладені обставини і вважаючи подальше сумісне подружнє життя неможливим, позивач просить задовольнити його вимоги.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив шлюб розірвати, при цьому вказав на те, що відповідачка є для нього чужою людиною, з якою він не бажає мати сім»ю. Зазначив, що дійсно 10.07.2010 року він пішов від відповідачки, з цього часу вони мешкають окремо, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбно-сімейні відносини.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, при цьому вказала, що погодиться на розірвання шлюбу в тому випадку, якщо позивач зніметься з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що подружжя перебуває в зареєстрованому шлюбі з 29.07.1994 р.(а.с.44). Від шлюбу спільних дітей не мають.
Згідно ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей , що мають істотне значення.
Як пояснив в судовому засіданні позивач, і проти цього не заперечувала в судовому засіданні відповідачка, сторони з 10.07.2010 року не проживають разом, не ведуть спільного господарства, припинили шлюбно-сімейні відносини, які позивач не бажає поновлювати.
Заперечення відповідачки проти позову суд до уваги не приймає, оскільки заперечуючи проти розірвання шлюбу, відповідачка посилалась лише на наявність спору щодо квартири. При цьому, відповідачка не зазначала про те, що має намір зберегти сім»ю, з клопотанням про надання строку для примирення не зверталась.
При таких обставинах, оскільки сторони тривалий час не проживають разом, їх шлюб носить формальний характер, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213 - 215 ЦПК України, ст.ст.105 ч.3, 110, 112 Сімейного кодексу України, - суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 29 липня 1994 року в Виконавчому комітеті Русанівської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 13, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: