Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1622/14-ц
Номер провадження 2-о/213/39/14
про залишення позовної заяви без руху
18 квітня 2014 року, суддя Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши заяву ОСОБА_2, заінтересована особа - Реєстраційна служба Криворізького міського управління юстиції, Комунальне підприємство "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" про встановлення факту, що має юридичне значення та права власності з моменту реєстрації в БТІ, -
15.04.2014 року до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу надійшла заява ОСОБА_2, заінтересована особа - Реєстраційна служба Криворізького міського управління юстиції, Комунальне підприємство "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" про встановлення факту, що має юридичне значення та права власності з моменту реєстрації в БТІ.
Зазначена заява подана до суду з порушенням вимог п.п. 5, 6 ч. 2, ч. 4 ст. 119, 234, 256, 258 ЦПК України, виходячи з наступного.
У відповідності до положень статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 1 статті 3 ЦПК України зазначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до ст. 256 ЦПК, суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 258 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Заявник просить суд встановити право власності з моменту реєстрації в КП «КБТІ» ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 31.12.2003 року АДРЕСА_1.
Таким чином, звертаючись до суду із вказаною заявою в порядку окремого провадження заявник просить суд встановити за нею право власності на квартиру, яку вона купила за договором купівлі-продажу, посвідченого нотаріально.
Відповідно до ст. 238 Цивільного кодексу, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, набуття (встановлення) права власності на майно не є встановленням факту, що має юридичне значення, не є підтвердженням наявності або відсутності юридичного факту і не відноситься законодавцем до окремого провадження.
Між іншим, слід зазначити, що відповідно до ч. ч. 3,4 ст. 334 ЦК, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
В даному випадку, для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справи заявнику слід привести свою заяву та вимоги у відповідність до чинного законодавства.
Провадження у справі за заявою, яку подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України, не може бути відкрито.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа - Реєстраційна служба Криворізького міського управління юстиції, Комунальне підприємство "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" про встановлення факту, що має юридичне значення та права власності з моменту реєстрації в БТІ залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який у відповідності до ст. 121 ЦПК України не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником цієї ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі у встановлений строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Попов.