Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу
м. Кривий Ріг, вул. Невська, 3, 50029, (0564) 53-50-84
Справа № 2-71/10
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Українця Ю.И.
при секретарі - Гарасюта Л.К. за участі представників: позивача - ОСОБА_1, ВАТ «Кривбасзалізрудком» - ОСОБА_2, З особи - ВВД ФСС від НВНВ та ПЗ України в м. Кривому Розі ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 Акціонерного Товариства «Криворізький залізорудний комбінат». З особи - ОСОБА_5 Акціонерного Товариства «ЦГЗК», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим) виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації втрати частини відшкодування шкоди (заробітної плати, доходів) у зв'язку з порушенням строків виплати, відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду 15.03.2004 року з позовом до ВАТ' "Криворізький залізорудний комбінат"
(далі - ВАТ "Кривбасзалізрудком"), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Відділення Фонду), про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим) виплатам відшкодування втраченого заробітку, одноразової допомоги, компенсації та відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що відповідач - ВАТ "Кривбасзалізрудком" при визначенні середньомісячного заробітку та перерахуванні позивачеві розміру щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку, неправомірно не застосував деякі коефіцієнти підвищення тарифних ставок працівників підприємства (2.0 з 1 липня 1994р., 2,0 з 1 жовтня 1994р. та 3,0 з 1 лютого 1995р. - при визначенні йому фактичного середньомісячного заробітку; 2,5 з 1 січня 1996р., 1.25 з 1 червня 1997р. та інших - при перерахуванні розміру відшкодування шкоди), то призвело до значного заниження належних позивачеві сум відшкодування шкоди і утворило заборгованість за вказаними виплатами.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні уточнив та підтримав позовні вимоги позивача ОСОБА_4 МЛІ., та просив суд вважати перебіг позовної давності з 09 лютого 2004 року (з дня надання позивачем довіреності на його ім'я для представництва в суді), стягнути з ВАТ "Кривбасзалізрудком" на користь ОСОБА_4 одноразово заборгованість із щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку за період з 01 листопада 1992 року до 01 квітня 2001 року в сумі 27012 гривень 28 копійок, компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв'язку з порушення строків виплати за період з 01 січня 1998 року до 01 квітня 2001 року станом на 01 грудня 2009 року в сумі 42928 гривень 67 копійок, всього 69940 гривень 95 копійок. Стягнути у відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав позивача, що тягнуть матеріальну шкоду та пов'язані з нею моральні страждання, компенсацію в грошовій формі 10 тис. три., а також зобов'язати ВАТ "Кривбасзалізрудком" надати Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області нову довідку про розмір щомісячних виплат ОСОБА_4 відшкодування втраченого заробітку станом на 1 квітня 2001 року у сумі 556 гривень 13 копійок.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення з кожного із відповідачів на користь ОСОБА_4 заборгованості із щомісячних (страхових) виплат відшкодування втраченого заробітку та компенсації в межах визначених сум.
Відповідач - ВАГ "Кривбасзалізрудком" в особі свого представника ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що для розрахунку щомісячного розміру відшкодування шкоди позивачу, брався середній заробіток, згідно його професії. Згідно наказів по шахті ОСОБА_4 були призначені щомісячні виплати відшкодування шкоди, які корегувалися на коефіцієнти фактичного підвищення заробітної плати по підприємству, при цьому позивачка не може оспорювати правильність застосування коефіцієнтів, оскільки розрахунок з ним по відшкодування шкоди проводився правильним. Тому вважає, що у позові необхідно відмовити.
Відповідач - Відділення Фонду, в особі представника ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що виплати відшкодування шкоди ОСОБА_4, тобто страхові виплати. Відділення Фонду виплачувало згідно документів, переданих йому підприємством і всі виплати були призначені ВАТ "Кривбасзалізрудком" до моменту передачі особової справи ОСОБА_4 Відділенню Фонду. Страхові виплати позивачу сплачуються Відділенням Фонду регулярно, у строк, з урахуванням щорічних коефіцієнтів підвищення сум страхових виплат відповідно до постанов правління Фонду. Просив суд відмовити в позові в повному обсязі.
Третя особа - ВАТ «ЦГЗК» звернулося до суду з письмовою заявою, у якій просить розглянути справу у відсутність свого представника і винести рішення згідно чинного законодавства.
Вислухавши сторони, вивчившії всі матеріали справи, оцінивши в сукупності всі досліджені у справі докази, суд вважає позов ОСОБА_4 до відповідачів - ОСОБА_5 акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат". Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим) виплатам відшкодування втраченого заробітку, одноразової допомоги, компенсації втрати частини відшкодування шкоди (заробітної плати, доходів) у зв'язку з порушенням строків виплати та відшкодування моральної шкоди таким, що підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_4 працював підземним накатником, підземним буровим робітником дільниці глибокого буріння (гірничим робітником) на шахті "Північна" рудоуправління ім. Орджонікідзе РУ ім. В.І. Леніна виробничого об'єднання по видобутку залізних руд підземним способом "Кривбасруда" (Правонаступник ВАГ "Криворізький залізорудний комбінат") з 02.02.1959 року по 1961 рік..
За наслідками нещасного випадку на. виробництві (акт № !52 від 26.12.1960 року) втратив професійну працездатність, визнаний інвалідом і звільнений з підприємства по стану здоров'я.
Висновком ЛТЕК (акт від 19.10.1964 року) позивачеві встановлений ступінь втрати професійної працездатності 60% і третя група інвалідності безстроково.
У 1997 році позивачеві встановлено 70% втрати професійної працездатності - безстроково, вважаючи з і 8 листопада 1997 року (висновок МСЕК від 16.12.1997р.).
Щомісячні виплати відшкодування ОСОБА_4 МЛІ. утраченого заробітку провадились шахтою імені Орджонікідзе РУ імені ОСОБА_6 в/о "Кривбасруда".
Відповідно до законодавства про працю (постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 1992 року № 276, від З грудня 1992 року № 676) відповідач зобов'язаний був правильно визначити позивачеві середньомісячний заробіток за січень - квітень 1992 року за професією "гірничий робочий" (сучасна назва професії - ПРОЗ), з урахуванням ступеня утрати професійної працездатності встановити розмір щомісячних виплат відшкодування утраченого заробітку і (абзац 5 п. 28 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом ... шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 та від 18 липня 1994 року № 492) послідовно відкоригувати його на коефіцієнта підвищення тарифних ставок працівників і відповідно до спільних постанов адміністрації та профспілок ВАТ "Кривбасзалізрудком, якщо з їх ініціативи перерахунок провадився на більш пільгових умовах, ніж передбачено законодавством.
Розмір відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 03. 12.1992р. 676. від 26.01.1993р. № 46, від 02.06.1993р. № 392, від 02.12.1993р. № 974, від 20.10.1994р. № 720, від 08.02.1995р. № 102, та абзацу 5 п. 28 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 та від 18 липня 1994 року № 492, перераховують у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємства на коефіцієнти їх фактичного підвищення.
Відповідно до зазначених нормативних актів, починаючи з 1 листопада 1992 року, перерахунок необхідно здійснювати шляхом множення розміру відшкодування шкоди, що склався на час чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на коефіцієнти їх фактичного підвищення, якщо колективним договором не передбачено більш пільгові умови перерахунку.
У разі підвищення тарифних ставок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 липня 1994 року №> 449 перерахунок розміру відшкодування провадять аналогічно, про що Міністерством праці надані роз'яснення у листі від 12.10.1994р. № 06-3683."
До 24 жовтня 1997 року перерахунок повинен провадитися без будь - яких обмежень розміру відшкодування шкоди: поза залежністю від середнього заробітку відповідного працівника на місяць перерахунку.
Лише після 24 жовтня 1997 р., тобто набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.1997 року № 1100 (и. 9. абзац 6 п. 28 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 1997 року № 1100), при кожному новому перерахунку розміру відшкодування шкоди у зв'язку з підвищенням тарифних ставок враховується розмір середнього заробітку відповідного працівника на місяць підвищення тарифних ставок, у перерахуванні на. повний календарний місяць роботи, з урахуванням 1/12 винагороди за підсумками роботи за рік та вислуги років, але при цьому обчислений раніше розмір відшкодування шкоди коригуванню убік зменшення не підлягає.
Наказом по шахті імені Орджонікідзе від 21.09.1992 року № 566 відповідач - ВАТ "Кривбасзалізрудком" визначив позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку з розрахунку середньомісячного заробітку відповідного працівника за професією гірничий робочий (сучасна назва професії ГРОЗ) за січень - квітень 1992 року у сумі 9533 крб., з урахуванням ступеня утрати професійної працездатності 60% в розмірі 4912.80 крб. (з урахуванням пенсії по інвалідності -807 крб.), а наказом від 28. 12. 1992 року № 729 встановив щомісячні виплати відшкодування позивачу утраченого заробітку в розмірі 5719.80 крб. (без урахування пенсії по інвалідності - 807 крб.), у наступні роки коректував розмір відшкодування шкоди відповідно до наказів по підприємству, спільних постанов адміністрації та профспілкових комітетів так, що на місяць передачі особової справи потерпілого до ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області щомісячні виплати відшкодування ОСОБА_4 70% утраченого заробітку склали 90.93грн.. що в перерахуванні на 100% утрати професійної працездатності відповідає середньомісячному заробітку 129.90 гри., у той час. як фактична заробітна плата відповідного працівника ще у травні 2000 року становила 770. 80 гри. згідно з довідкою ВАГ "Кривбасзалізрудком".
Як убачається із довідки про коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів працівників ВАГ "Кривбасзалізрудком" відповідач при визначенні середнього заробітку за січень - квітень 1992 року і перерахуванні розміру щомісячних виплат відшкодування позивачу утраченого заробітку, неправомірно не застосував деякі коефіцієнта підвищення тарифних ставок працівників підприємства (К 2. 4 з 1 лютого 1992 року - при визначенні середнього заробітку; К = 2. 0 з 1 липня 1994р.. К= 2.5 з 1 січня 1996р., К = 1. 25 з 1 червня 1997р. - при перерахування розміру відшкодування), що призвело до значного заниження належних позивачеві сум відшкодування шкоди.
Таким чином відповідач - ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язаний був відкоригувати розрахунковий середньомісячний заробіток відповідного працівника за січень - квітень 1992р. 9533 крб. на коефіцієнт підвищення тарифних ставок - 2.4 з 1 лютого 1992р.
Відповідач - ВАГ "Кривбасзалізрудком" неправильно визначив позивачеві середній заробіток за січень - квітень 1992 року за професією бурильник (прохідник) у сумі 9695 крб. тому що відповідно до законодавства та заггізнілому розпорядженню заступника генерального директора в/о "Кривбасруда" від 30.08.1994р. № 53- 10/50 у зв'язку з підвищенням тарифних ставок у лютому 1992. року на К 2. 4 необхідно проіндексувати (збільшити в 2.4 рази)" зарплату за січень 1992 року, а зарплату лютого та березня 1992 року (за час страйків і неповної вихождаїмості) перерахувати на повну вихождаїмість.
Розпорядження виконане не було і неправомірно занижені виплати відшкодування позивачеві утраченого заробітку шкоди були продовжені відповідачем у встановленому раніше розмірі.
Обчислений відповідно до законодавства середньомісячний заробіток гірничого робочого (ГРОЗ) по шахті ім. Орджонікідзе за січень - квітень 1992 року повинен становити:
- 9533 крб. х (2.4 + 2.4 + 2.4 + 2.4) : (1.0 + 2.4 + 2.4 + 2.4) = 96953 крб. х 9.6 : 8.2=9695 крб. х 1.17073 = 1350крб.
З 1994 року ВАТ' "Кривбасзалізрудком" стало неправильно застосовувати або не застосовувати взагалі при
перерахунках розміру відшкодування шкоди потерпілим на виробництві коефіцієнти підвищення тарифних ставок працівників підприємства, що привело до заниження сум щомісячних виплат відшкодування ОСОБА_4 утраченого заробітку, а саме:
- З 1 липня 1994 року відповідно до наказу по в/о "Кривбасруда" від 10.08.94р. № 121 тарифні ставки працівників були підвищені в 2.0 рази, але розмір відшкодування шкоди потерпілим на виробництві перерахований не був.
незважаючи на опубліковане ЗМІ РОЗ'ЯСНЕННЯ Мінпраці України від 12.10.94р. № 06 - 3683 "Про перерахунок розміру відшкодування шкоди у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 4 липня і 994р. № 449". Крім того, відповідач через Державний комітет промислової політики України в жовтні 2000 року направив до Міністерства праці та
соціальної політики України запит щодо застосування норм чинного законодавства при перерахунку розміру відшкодування шкоди (вих. № ІЗ / 1-2-3019 від 25.10.2000р.). на який була надана вичерпна відповідь: у випадку підвищення тарифних ставок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.1994р. № 449 перерахунок розміру відшкодування шкоди провадиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди, то склався на час чергового підвищення тарифних ставок на коефіцієнти їхнього фактичного підвищення. Іншого порядку перерахунку розміру утраченого потерпілими заробітку у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві чинним законодавством не передбачено.
*З 1 січня 1996 року відповідно до спільної постанови адміністрації та. профспілок в/о "Кривбасруда" (СПАП) від 26.01.96р. № 1/6 тарифні ставки працівників були підвищені в 2.5 рази, але відповідач знаючи, що діє неправомірно, у порушення вимог статті 5 Закону України "Про колективні договори і угоди", яка забороняє включати в договори і угоди умови, що погіршують становище працівників в порівнянні з чинним законодавством та приписує такі умови вважати недійсними, розмір відшкодування шкоди потерпілим на виробництві перерахував не на коефіцієнт підвищення тарифних ставок 2,5, а на коефіцієнт підвищення середньої заробітної плати - 1.25:
*З 1 червня 1997 року відповідно до спільної постанови адміністрації та профспілок в/о "Кривбасруда" (СПАП) від 21.05.97р. № 3/91/06 тарифні ставки працівників були підвищені в 1,25 рази, але знов' - таки неправомірно розмір відшкодування шкоди потерпілим на виробництві перерахований не був, нібито через відсутність зростання середньої заробітної плати.
Щомісячні виплати відшкодування позивачеві утраченого заробітку здійснював структурний підрозділ відповідача - шахта ім. Орджонікідзе відповідно до Положення про структурну одиницю... наділену правами юридичної особи.
У 1998 році відповідач скасував невластиві структурним одиницям підприємства функції видання наказів та виплаті відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків . створив при юридичному відділі комбінату так зване ."регресне" бюро, виплати відшкодування шкоди став провадити централізовано, накази про перерахунки розміру відшкодування шкоди видавати від імені підприємства.
З 1 січня 1999 року шахта ім. Орджонікідзе відповідно до договору від 30.12.98р. № 1280-14-11/98 була передана в довгострокову ( на 20 років ) оренду ВАТ "ЦГЗК", як цілісний майновий комплекс і відповідач (у тон час Дії "КДЗРК"), будучи власником (уповноваженим ним органом) шахти ім. Орджонікідзе. оскільки передача майна в ореаду не сприяє передачі орендареві права власності на це майно, у порушення "Правил відшкодування власником підприємства ... або уповноваженим ним органом шкоди що діяли на той час, незаконно припинив щомісячні виплати відшкодування ОСОБА_4 утраченого заробітку.
ВАТ "ЦГЗК" . як одне з умов договору оренди, прийняв на себе зобов'язання погашення дебіторської заборгованості відповідача (у тому числі по виплатах відшкодування шкоди працівникам, які постраждали на виробництві при виконанні трудових обов'язків на шахті ім. Орджонікідзе), що склався з дати передачі в оренду майновою комплексу, а згодом добровільно продовжував замість; відповідача провадити виплата відшкодування позивачеві утраченого заробітку в розмірі, встановленому відповідачем - ВАТ "Кривбасзалізрудком" згідно з наказом від 23.12.1997р. № 507 і увесь час, до передачі особової справи ОСОБА_4 до ВВДФССНВВПЗ України в. м. Кривому Розі Дніпропетровської області у вересні 2001 року сума щомісячних виплат залишалася незмінною (90.93 три.), у гой час як відповідач - ВАТ «Кривбасзалізрудком» провадив перерахунки розміру відшкодування шкоди потерпілим на виробництві при підвищенні тарифних ставок у липні 1999 року, січні та травні 2000 року.
З 18 листопада 1997 року відповідно до наказу по шахті імені Орджонікідзе від 23.12.1997 року № 507 щомісячні виплати відшкодування позивачу утраченого у зв'язку з трудовим каліцтвом заробітку провадились у розмірі 90.93грн.. виходячи з наступного розрахунку відповідача:
9533 крб. х 70% х 2. 55 х 1. З х 1. 5 х 2. 0 х 2. 9 х 2. 1 х 3. 0 х 2. 0 х 3. 0 х 1. 25 : 100000 = 90. 93грн.. де: 9533 крб. - середньомісячний заробіток гірничого робочого (ГРОЗ) по шахті імені Орджонікідзе за січеш, - квітень 1992 року: при цьому 2,55, 1.3. 1.5, ... - застосовані відповідачем коефіцієнти перерахунку розміру відшкодування шкоди потерпілим робітникам шахти імені Орджонікідзе.
Неправомірними діями в/о "Кривбасруда" - ДП "КДЗРК" - ВАТ "КЗРК" були порушені трудові права позивача, оскільки у 2000 році розмір відшкодування позивачеві шкоди - 90.93 грн.. у перерахуванні на 100% втрати працездатності відповідав заробітку 129.90 три., у той час як фактичний заробіток відповідного працівника в травні цього року становив 770.80 грн. відповідно до довідки ВАТ «КЗРК»).
Відповідно до законодавства, з урахуванням середньомісячного заробітку гірника (ГРОЗ) за січень - квітень 1992 року 11160 крб. і ступеня втрати працездатності 60 %. а з 16 грудня 1997 року 70 % відповідач - ВАТ "КЗРК", починаючи з І листопада 1992 року зобов'язаний був виплачувати відшкодування позивачеві втраченого заробітку в наступних розмірах:
-3 01.11.92р. К= 2.55 щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку (11160крб. х17075крб.; 60% х 2.55) -
З 01.01.93р. К= 1.3333.
К = 1.5, щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку 34149крб.:
-З 01.06.93р. К= 2.0, 68298крб.:
-3 01.09.93р. К= 2.89855, 197965крб,:
-3 01,09.93р. К= 2.1 415726крб.:
-З 01.12.93р. К= 3.0, 1247178крб.:
-3 01.07.94р. К= 2,0. 2494356крб.:
-3 01.10,94р. К = 2,0, -4988712крб,:
-З 01.02.95р. К= 3.0, -14966136крб.;
-3 01.01.96р. к= 2.5. -37415340крб.;
-З 01,09.96р. (вве дення національної валюти - гривня) -374.15грн.;
-З 01.06.97р. к= 1.25 щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку -467.69грн,;
- З 18.11.97р. (перерахуноку зв'язку зі зміною ступеня втрати працездатності) - 556. 13грн,
що в перерахуванні на 100% утрати працездатності відповідає середньомісячному заробітку 794. 47грн. При підвищенні тарифних ставок працівників з 1 січня 1998 року на К = 1. З, з і червня 1999 року на К = 1. 265, з 1 січня 2000 року на К = 1. 226 і з 1 травня 2000 року на К = 1. 217 розмір відшкодування шкоди позивачеві в перерахуванні на 100 % втрати працездатності - 794. 47грн. перевищував, згідно довідки відповідача, заробіток ГРОЗ по підприємству (370.40 гри., 498.90 гри., 602.70 грн. і 770.80 гри. відповідно до представленої довідки) і. таким чином, відповідно до законодавства (пункт 9 «Правил відшкодування ...») ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було продовжувати виплати відшкодування позивачеві утраченого заробітку в колишньому розмірі - 556.13 грн. щомісяця до передачі особової справи ОСОБА_4 до ВВДФССНВВГІЗ України в м. Кривому Розі.
Розрахунок заборгованості складає по ВАТ «Кривбасзалізрудком» із щомісячних виплат відшкодування ОСОБА_4 утраченого заробітку за період з 1 листопада 1992 року до 1 квітня 2001 року
з 1 листопада 1992 року відповідач - ВАТ "Кривбасзалізрудком" відповідно до розпорядження генерального директора в/о "Кривбасруда", погодженим з головою профспілкового комітету від 25.12.92р. № 53/10 - 69 ( про перерахунок з 1 листопада 1992 року розміру відшкодування шкоди, обчисленого з розрахунку середньомісячного заробітку за січень -квітень 1992 року потерпілим на виробництві, зайнятим на підземних роботах, на К = 2.55 ) зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в сумі 17075 крб. (11160 крб. х 60% х 2.55). фактично виплачено по 14585 крб. (9533 крб. х 60% х 2.55), недоплата за місяць становила 2490 крб., заборгованість за 2 місяці 4980крб.
• з 1 січня 1993 року відповідно до листів в/о "Кривбасруда" від 02.02.93р. № 53/10-07 і від 16.03.93р. № 53/10-11і спільною постановою адміністрації й профспілкових комітетів в/о "Кривбасруда" (СПАП) від 17.03.1993 року № З/З тарифні ставки працівників були збільшені на К = 1. 3333 х 1,5 = 1. 99995 і ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в сумі 34149 крб. (17075 крб. х І. 99995), фактично виплачено по 28441 крб, (14585 крб. х 1.3 х 1.5). недоплата за місяць становила 5708 крб.. заборгованість за 5 місяців 28540 крб.
з 1 червня 1993 року у відповідності СПАП від 01.07.1993 року № 13/9 тарифні ставки працівникам підприємства були збільшені в 2.0 рази і ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в сумі 68298 крб. (34149крб. х 2.0). фактично виплачене по 56882 крб. (28441 крб. х 2.0), недоплата за місяць становила 11416 крб., заборгованість за 3 місяці 34248 крб.
з 1 вересня 1993 року у відповідності СПАП від 23.09.1993 року № 17/12 / 42 тарифні ставки працівникам підприємства були збільшені в 2.89855 рази і ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в сумі 197965 крб. (68298 крб. х 2. 89855), фактично виплачено по 164958 крб. (56882 крб. х 2.9), недоплата за місяць становила 33007 крб., заборгованість за 2 місяці - 66014 крб.
• з 1 листопада 1993 року відповідно до спільної постанови адміністрації й профспілкових комітетів в/о"Кривбасруда" (СПАП) від 30.10.1993 року № 21/16/45 у зв'язку з ростом рівня заробітної плати, то перевищує нормативи, розмір відшкодування шкоди потерпілим на виробництві був збільшений на К = 2.1 і ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в сумі 415726крб. (197965 крб. х 2.1), фактично виплачено по 346412 крб. (164858крб. х 2.1), заборгованість за місяць склала 693 і4 крб.
з 1 грудня 1993 року у відповідності СПАП від 24.12.1993 року № 24/12 / 48 тарифні ставки працівникам підприємства були збільшені в 3.0 рази і ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в сумі 1247178 крб. (415726 крб. х 3.0), фактично виплачено по 1039250 крб, (346412 крб. х 3.0), недоїм ; а за місяць становила 207928 крб., заборгованість за 7 місяців - 1455946 крб.
з 1 липня 1994 року відповідно до наказу в/о "Кривбасруда" від 10.08.1994 року №121 тарифні ставки працівникам підприємства були збільшені в 2.0 рази і ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в сумі 2494356 крб. (1247178 крб. х 2.0), але позивачеві перерахунок розміру відшкодування шкоди не провадився, фактично виплачено по 1039250 крб., недоплата за місяць становила 1455106 крб., заборгованість за 3 місяці - 4365318 крб.
з 1 жовтня 1994 року відповідно до наказу в/о "Кривбасруда" від 02.11. 1994року № 153 тарифні ставки працівникам підприємства були збільшені в 2.0 рази і ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в сумі 4988712 крб. (2494356 крб. х 2.0), фактично виплачено по 2078500 крб. (1039250 крб. х 2.0), недоплата за місяць становила 2910212 крб.. заборгованість за 4 місяці - 11640848 крб.
з 1 лютого 1995 року у відповідності СПАП від 27.02.1995 року .№ 3/25 / 6 тарифні ставки працівникам підприємства були збільшені в 3.0 рази і ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в сумі 14977136 крб. (4988712 крб. х 3.0), фактично виплачено по 6235500 крб. (2078500 крб. х 3.0). недоплата за місяць становила 8741636 крб., заборгованість за 11 місяців - 96157996 крб.
з 1 січня 1996 року у відповідності СПАП від 26.01.1996 року № 1/6 тарифні ставки працівникам підприємства були збільшені в 2,5 рази і ВАТ" "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в сумі 37415340 крб. (14966136 крб. х 2,5), фактично перерахунок зроблений на К = 1. 25 і виплачене по 7794375 крб. (6235500 крб. х 1. 25). недоплата за місяць становила 29620965 крб., заборгованість за 8 місяців - 236967720 крб.
(Разом заборгованість ВАТ "Кривбасзалізрудком" із щомісячних виплат відшкодування ОСОБА_4 утраченого заробітку за період з 01.11.1992 року по 01.09.1996 року в карбованцях склала:
4980 крб. + 28540 крб. + 34248 крб. + 66014 крб. + 69314 крб, + 1455946 крб. + + 4365318 крб. + 11640848 крб. + 96157996 крб. + 236967720 крб. 350790924 крб.
З 01.09.1996 року в Україні уведена національна валюта - гривня, у приведенні до гривні етаном на 01.09.1996 року ВАГ "Кривбасзалізрудком" заборгувало позивачеві 3507. 91 гри.)
з 1 вересня 1996 року ВАГ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити щомісячні виплата відшкодування ОСОБА_4 утраченого заробітку в сумі 374.15 гри., фактично виплачено по 77,94 гра, недоплата за місяць становила 301.25 гри., заборгованість за 9 місяців - 2711.25 гри.
з 1 червня 1997 року у відповідності СПАП від 21.05.1997року № 3/91 / 406 тарифні ставки працівникам підприємства були збільшені на К = 1.25 і ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в сумі 467.69 грн. (374.15грн. х 1.25), але позивачеві перерахунок розміру щомісячних виплат відшкодування утраченого заробітку не був зроблений і виплачено по 77.94 гри., недоплата за місяць становила 389.75 грн.. заборгованість за 5 місяців і 17 днів - 2169.61 грн.
з 18 листопада 1997 року у зв'язку зі зміною в позивача ступеня утрати професійної працездатності з 60% на 70% ВАГ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку в сумі 556. 13грн. (467. 69грн. : 60% х 70%), фактично виплачено по 90.93 грн. (77.94 гри. : 60% х 70%) недоплата за місяць становила 465.20грн., заборгованість за 1 місяць і 13 днів - 480.71грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1997 року №1100, яка набрала чинності 24 жовтая 1997 року, внесені зміни і доповнення до п. 28 Правил, а саме: в разі перерахунку розміру утраченого заробітку у зв'язку з підвищенням тарифних ставок, слід дотримуватися вимог нового абзацу шостого п. 2.8. згідно якого - перерахований розмір утраченого заробітку в перерахунку на 100% утрати професійної працездатності не може перевищувати середньомісячний заробіток відповідного працівника.
*з і січня 1998 року у відповідності СПАП від 25.12.1997 року №6/195 при збільшенні тарифних ставок працівникам підприємства в 1.3 рази ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в колишньому розмірі в сумі 556. ІЗірн. у зв'язку з тим. що розмір відшкодування шкоди в перерахуванні на 100% утрати працездатності перевищував середній заробіток .відповідного працівника в січні 1998 року (370. 40грн.), фактично виплачено по 90.93грн., недоплата за місяць становила 465.20грн., заборгованість за 18 місяців - 8373.60грн.
*з і липня 1999 року у відповідності СПАП від 30.06.1999 року № 11/13 / 5 при збільшенні тарифних ставок працівникам підприємства в 1.265 рази ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в колишньому розмірі в сумі 556.13 грн. у зв'язку з тим, що розмір відшкодування шкоди в перерахуванні на 100% утрати працездатності перевищував середній заробіток відповідного працівника в липні 1999 року (498. 90 грн.), фактично позивачеві виплачене по 90.93 грн., недоплата за місяць становила 465.20 грн., заборгованість за 6 місяців - 2791.20 гри.
*з 1 січня 2000 року у відповідності СПАП від 28.12.1999 року № 16/20 /11 при збільшенні тарифних ставок на К = 1. 226 ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в колишньому розмірі в сумі 556.13 три. у зв'язку з тим, що розмір відшкодування шкоди в перерахуванні на 100% утрати працездатності перевищував середній заробіток відповідного працівника в січні 2000 року (602.70 грн.), фактично позивачеві виплачено по 90.93грн.. недоплата за місяць становила 465.20 три., заборгованість за 4 місяці - 186(1.80 грн.
з 1 травня 2000 року відповідно до наказу по ДП "КДЗРК" від 29.05.2000 року № 159 при збільшенні тарифних ставок на К = 1. 217 ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в колишньому розмірі в сумі 556.13 грн. у зв'язку з тим. що розмір відшкодування шкоди в перерахуванні на 100% утрати працездатності перевищував середній заробіток відповідного працівника в травні 2000 року (770. 80грн.), фактично позивачеві виплачене по 90.93 грн., недоплата за місяць становила 465.20 три., заборгованість за 11 місяців - 5117.20 грн.
Усього належить до стягнення з ВАТ "Кривбасзалізрудком" на користь ОСОБА_4 заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку за період з 01 листопада 1992 року по 01 квітня 2001 року в сумі: 3507.91грн. + 2711.25грн. + 2169.61грн. + 480.71 грн. + 8373.60грн. + + 2791.20грн. + 1860.80грн. + 5117.20грн. - = 27012. 28грн.
При передачі особової справи ОСОБА_4 до Відділення Фонду ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було надати довідку про розмір щомісячних виплат відшкодування позивачу утраченого заробітку етаном на 1 квітня 2001 року в сумі 556.13три.
Доводи відповідачів про застосування судом трирічного строку позовної давності при стягненні заборгованості із сум відшкодування шкоди, заподіяної позивачу ушкодженням здоров'я при виконанні трудових, обов'язків, виниклої з вини відповідача - ВАТ "Кривбасзалізрудком" не можуть бути прийняті до уваги за наступними підставами:
Відповідно до ст. 76 ЦК України 1963р. (із змінами і доповненнями) перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає, з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦК України 1963р. (зі змінами і доповненнями), якщо суд визнає поважною причину пропуску позовної давності порушене право підлягає захистові.
Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦК України 1963р. (зі змінами і доповненнями) позовна давність не поширюється > випадках, встановлюваних законодавством Союзу РСР, і на інші вимоги.
Відповідно до вимог п. 48 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, від 18 липня 1994 року № 492 і від 3 жовтня 1997 року № 1100 спори між потерпілими і власником про право на відшкодування шкоди, визначенні або перерахунку його розміру, розглядаються в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.
Відповідно до вимог ст. 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час змушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи (ст. 235 КЗПП України) орган, що розглядає спір, має право ухвалити рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь - яким строком, оскільки вимоги цієї статті стосується всіх грошових вимог працівника, крім зазначених в ній, у тому числі і сум відшкодування шкоди, заподіяної працівникові інвалідністю або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконання ним трудових обов'язків.
Пунктом 43 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, від 18 липня 1994 року № 492 і від З • жовтня 1997 року № 1100 та пунктом 23 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_4 України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди" зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного ОСОБА_4 України № 7 від 8 липня 1994 року, № 11 від 30 вересня 1994 року й № 1 5 від; 25 травня 1998 року передбачено у випадку, якщо з вини працівника вчасно не визначено або не виплачено відшкодування шкоти, то ці суми виплачуються (стягуються) без обмеження будь-яким строком.
Аналізуючи зібрані в справі докази у їхній сукупності, суд дійшов до висновку про те, що позов ОСОБА_4 до ВАТ "Кривбасзалізрудком" про стягнення заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації втрати частини відшкодування шкоди (заробітної плати, доходів) у зв'язку з порушенням строків виплати та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, а саме: на користь ОСОБА_4 слід стягнути одноразово заборгованість із щомісячних виплат відшкодування втраченою заробітку за період з 01 листопада 1992 року до 01 квітня 2001 року в сумі 27012 гривень 28 копійок, компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв'язку з порушення строків виплати за період з 01 січня 1998 року до 01 квітня 2001 року станом на 01 грудня 2009 року в сумі 42928 гривень 67 копійок, всього 69940 гри. 95 коп. Рішення може бути допущено до негайного виконання в частині стягнення заборгованості по (помісячним страховим виплатам у межах, суми місячного платежу, що складає 556 гри. 13 коп.
З відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» відповідно до вимог ст.ст. 79. 81). 88 ЦПК України слід стягнути судовий збір в розмірі 699,41 гри. та 15 грн. та виграти на інформаційне - технічне забезпечення.
Сторони по справі згідно зі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 звільнені від сплати державного мита, тому витрати, пов'язані зі сплатою держмита, суд відносить за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 11, 13 Закону України "Про охорону праці", ст. ст. 173, 238 КЗпГІ України, п.п. 9, 22, 24. 28. 43, 48 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", ст.ст. 268, 1195 ЦК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_4 України X» 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди" (у редакції від 25. 05. 1998 року), ст. 5 Закону України "Про колективні договори і угоди", ст. 34 Закону України "Про оплату праці", "Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати", затвердженим постановами Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427 і від 23.04.1999 року № 692. Законом України "Про компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати", "Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати", затвердженим постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, від 09.08.2001 року № 958 і від 31.03.2003 року № 430. Законом України від 23.09.1999 р. № 1105-Х1У "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(зі змінами, внесеними згідно із наступними Законами), ст.ст. 10. 11. 60. 61, 79. 81, 88, 169, 212 - 215. 218, 367 ЦПК України, Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", суд, -
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат". треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області. Відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації втрати частини відшкодування шкоди у зв'язку з порушенням строків виплати, відшкодування моральної шкоди та надання нової довідки про розмір (помісячних виплат відшкодування втраченого заробітку станом на ! квітня 2001 року - задовольнити частково.
Відновити перебіг позовної давності ОСОБА_4.
Стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_4 одноразово заборгованість із щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку за період з 01 листопада 1992 року до 01 квітня 2001 року в сумі 27012 гривень 28 копійок, компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв'язку з порушення строків виплати за період з 01 січня 1998 року до 01 квітня 2001 року станом на 01 грудня 2009 року в сумі 42928 гривень 67 копійок, всього 69940 гривень 95 копійок.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат" у встановленому порядку надати Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області нову довідку про розмір щомісячних виплат ОСОБА_4 відшкодування втраченого заробітку станом на 1 квітня 2001 року у сумі 556 гривень ІЗ копійок
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодуванні моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав позивача, що тягнуть матеріальну шкоду та пов'язані з нею моральні страждання в грошовій формі в сумі 10.000 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» судовий збір в розмірі 699,41 грн. та 15 грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення.
Рішення суду допустити до негайного виконання в частині стягнення з ОСОБА_5 акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_4 заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку в межах суми стягнення за один місяць - 556 гривень 13 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги в палату з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Жовтневий районний суд міста ОСОБА_7.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.