справа № 1570/2776/2012
04 жовтня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя - Бжассо Н.В.
суддя Білостоцького О.В.
суддя Тарасишиной О.М.
при секретарі Музика А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника відповідачів про закриття провадження по справі в частині позовних вимог за адміністративним позовом Приватного підприємства «ОСОБА_1 ГРУП»до ДПІ у м. Іллічівську, ДПС в Одеській області, ДПС України про оскарження податкових повідомлень -рішень, наказу та направлення на перевірку, інших рішень податкових органів
До суду надійшов адміністративний позов ПП «ІНТЕР ОСОБА_1 ГРУП», за результатами якого, позивач просить: визнати повністю нечинним Наказ ДПІ у м. Іллічівську № 789 від 15.09.2011 р. «Про проведення документальної виїзної перевірки»; визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення -рішення № НОМЕР_1 від 18.10.2011 року, № НОМЕР_2 від 18.10.2011 р., № НОМЕР_3 від 18.10.2011 р., з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинних скарг до ДПА в Одеській області; визнати нечинним та скасувати рішення ДПА України в Одеській області про результати розгляду первинних скарг № 44853/10/25-0007 від 28.12.2011 р.; визнати нечинним та скасувати рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 4839/6/10-2115 від 19.03.2012 року.
В ході розгляду справи, до суду надійшло клопотання представника відповідачів ДПС в Одеській області та ДПС України про закриття провадження по справі в частині вимог про скасування рішень про результати розгляду скарг ДПА в Одеській області від 28.12.2011 р. № 44853/10/25-0007 та ДПС України від 19.03.2012 р. № 4839/6/10-2115.
Представник позивача проти задоволення заявленого клопотання заперечував, вважаючи вищезазначені вимоги такими, що виходять з протиправності дій податкових органів, які можуть бути встановлені при розгляді справи по суті, саме в порядку адміністративного судочинства.
Представник відповідача, ДПІ в м. Іллічівську Одеської області ДПС, заявлене клопотання підтримав.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 56 Податкового Кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової адміністрації України.
Відповідно до положень п. 14 Наказу ДПА від 23.12.2010 р. № 1001 «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби, у випадках, визначених Податковим кодексом України, або прийняття будь-якого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень: а) залишає податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення; б) скасовує у певній частині податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, і не задовольняє скаргу платника податків у певній частині; в) скасовує податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, і задовольняє скаргу платника податків повністю; г) збільшує суму грошового зобов'язання або податкового боргу; ґ) залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян", скаргу без розгляду та повертає автору.
Згідно п. 15 Положення № 1001, у рішенні за результатом розгляду скарги платника податків зазначається, що в разі незгоди особи, яка подала скаргу, з прийнятим рішенням, таке рішення може бути оскаржене до органу державної податкової служби вищого рівня у строки, визначені в цьому Положенні, або в судовому порядку.
Згідно п. 17 Положення № 1001, рішення центрального органу державної податкової служби, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Відповідно до положень ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно -правових відносин від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь -які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
З урахуванням викладеного, колегія приходить до висновку, що можливість оскарження рішень, що приймаються в порядку адміністративного оскарження, прямо передбачена законом, у зв'язку з чим, суд не погоджується з доводами відповідача, що рішення за результатами розгляду скарг платника податків не є актами індивідуальної дії, що можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.160, ст. 157 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідачів про закриття провадження у частині позовних вимог по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ОСОБА_1 ГРУП» до ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС, ДПС в Одеській області, ДПС України про оскарження податкових податкових-повідомлень рішень, наказу та направлення на перевірку, інших рішень податкових органів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.В. Бжассо
Суддя О.В.Білостоцький
Суддя О.М.Тарасишина