8.2.3
Іменем України
27 липня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/486/15
Суддя Луганського окружного адміністративного суду А.Г. Секірська, розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства «Експериментальний «Тепло-Гермес» про стягнення коштів за податковим боргом, -
11 червня 2015 року Рубіжанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Експериментальний «Тепло-Гермес» (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом, на обґрунтування якого зазначено, що відповідачем не сплачено до бюджету узгоджених сум податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 361 759,67 грн., з яких основний борг - 339 033,78 грн., пеня - 22 725,89 грн.). Податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно визначених у податкових деклараціях податкових зобов'язань.
Позивачем здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу - у відповідності до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу № 33-25 від 05.02.2015, яку отримано платником податків 17.02.2015.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з ПП «Експериментальний «Тепло-Гермес», код 37076379 податковий борг з податку на додану вартість у сумі 361 759,67 грн. (339 033,78 грн. - основного боргу, 22 725,89 грн. - пені) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих цього платника податків за період березень - квітень 2014 року (дата виникнення боргу - 14.01.2015) та березень 2015 року.
Представник позивача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.35).
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.43).
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов органу доходів і зборів про стягнення коштів за податковим боргом, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів ( п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи ( п.п.16.1.4 п.16.1).
Відповідно до пункту 20.1.18 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків та згідно п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України - звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 підприємство «Експериментальний «Тепло-Гермес» зареєстроване як юридична особа 22.09.2010 (а.с.4-5), перебуває на обліку як платник податків з 23.09.2010 за №869, що підтверджується інформаційною довідкою про облікові дані платника податків (а.с. 6-7) та довідкою про взяття на облік платника податків від 23.09.2010 № 60 (а.с.23), є платником податку на додану вартість з 21.02.2012 за № 485 (а.с.7).
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2).
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Підпунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Підпунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України відповідач подав до позивача податкову декларації з податку на додану вартість від 19.04.2014 № НОМЕР_1 на суму 769,00 грн. (строк сплати - 30.04.2015) (а.с.21-22) та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок:
- до податкової декларації за березень 2014 року від 14.01.2015 № 900401641 на суму 2351,00 грн. (строк сплати - 14.01.2015) (а.с. 11-12);
- до податкової декларації за квітень 2014 року від 14.01.2015 № НОМЕР_2 на суму 12 227,00 грн. (строк сплати - 14.01.2015) (а.с. 13-14);
- до податкової декларації за травень 2014 року від 14.01.2015 № НОМЕР_3 на суму 18060,00 грн. (строк сплати - 14.01.2015) (а.с. 17-18);
- до податкової декларації за червень 2014 року від 14.01.2015 № НОМЕР_4 на суму 305 911,00 грн. (строк сплати - 14.01.2015) (а.с.19-20);
- до податкової декларації за липень 2014 року від 14.01.2015 № НОМЕР_5 на суму 996,00 грн. (строк сплати - 14.01.2015) (а.с.15-16).
Відповідно до п. 129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно із п. 129.3.1 ст.129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Відповідно до п. 129.4 ст.129 Податкового кодексу України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
За несвоєчасну сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість позивачем нараховано пеню у сумі 22 725,89 грн. (а.с.10).
Сума податкового боргу з податку на додану вартість та сума пені підтверджуються зворотнім боком облікової картки платника податку з ПДВ (а.с.36-38).
Згідно п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Пунктами 59.4 та 59.5 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем виставлено податкову вимогу форми “Ю” від 05.02.2015 № 33-25, в якій зазначено загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 04.02.2015 - 361 742,54 грн., в тому числі основний платіж - 339 064,78 грн., пеня - 22 677,76 грн. (а.с.5), яку отримано відповідачем 17.02.2015 (а.с.5).
Зазначена вимога у встановленому чинним законодавством порядку відповідачем не оскаржена.
Згідно п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України).
Внаслідок того, що відповідачем на дату розгляду адміністративного позову податковий борг з ПДВ на загальну суму 361 759,67 грн. не сплачено у добровільному порядку, позовні вимоги про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки заявник звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства «Експериментальний «Тепло-Гермес» про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємства «Експериментальний «Тепло - Гермес» (код 37076379, 92900, Луганська область, Кремінський район, м. Кремінна, вул. Чайковського, 5) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих цього платника податків, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 361 759,67 грн. (триста шістдесят одна тисяча сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 67 коп.), з яких 339 033,78 грн. (триста тридцять дев'ять тисяч тридцять три гривні 78 коп.) - основний борг, 22 725,89 грн. (двадцять дві тисячі сімсот двадцять п'ять гривень 89 коп.) - пеня, за період березень - квітень 2014 року та березень 2015 року, на користь Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_2