11.1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
24 липня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/710/15
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є. О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Сватівського районного суду Луганської області про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
21 липня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Сватівського районного суду Луганської області про визнання незаконною бездіяльність Сватівського районного суду Луганської області щодо ненадання (не надіслання) ОСОБА_1 (його захиснику (представнику) адвокату ОСОБА_2 належним чином засвідченої копії ухвали про роз'яснення судового рішення - ухвали від 23 березня 2015 року про продовження терміну тримання ОСОБА_1 під вартою та зобов'язати Сватівський районний суд надіслати на адресу ОСОБА_1 (його захиснику і представника ОСОБА_2) копію ухвали про роз'яснення змісту ухвали про продовження терміну тримання під вартою ОСОБА_1 від 23 березня 2015 року згідно заяви, поданої (надісланої) 27 березня 2015 року та отриманої судом 31 березня 2015 року.
Вирішуючи питання, викладені у ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вказану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст.2); до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.2 ст.2).
У розумінні ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 статті 3 КАС України передбачено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать публічно - правові спори з правовідносин, що виникають у сфері здійснення публічної влади. Принаймні одним із учасників публічно - правового спору повинен бути суб'єкт владних повноважень і цей спір має бути саме з приводу публічно - правових відносин, у якому позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень своїми рішеннями, дією чи бездіяльністю порушив його права, свободи чи інтереси.
Згідно з статтями 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Рішення суду і дії судді під час підготовки і розгляду справи можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку. Оскарження дій суду шляхом подання скарги до суду першої інстанції чинним законодавством не передбачено.
Однією із конституційних засад здійснення судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Законність процесуальних дій і актів суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та викладених в ній обставин, позивач фактично оскаржує дії Сватівського районного суду Луганської області по надісланню судового рішення та зобов'язання надіслати судове рішення, тобто процесуальну дію при розгляді кримінальної справи.
Виходячи із змісту зазначених норм до суду та судді не може бути пред'явлено позов щодо процесуальних рішень чи дій, вчинених при здійсненні правосуддя, оскільки суди і судді при вирішенні питань підвідомчості судам спорів, порушення та відкриття справ, підготовці справ до розгляду, розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції.
Враховуючи вищенаведене, рішення чи дії суду (судді) є не управлінськими, а процесуальними, вчиненими ним при виконанні своїх обов'язків по здійсненню правосуддя, зокрема, при розгляді справ, тому їх законність може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 12 червня 2009 року “Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів”, суди і судді при вирішенні питань підвідомчості судам спорів, порушення та відкриття справ, підготовці справ до розгляду, розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом справи.
Таким чином, зазначений позов не є справою адміністративної юрисдикції, оскільки вказаний позивачем відповідач не є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, і не може бути відповідачем у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, слід відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сватівського районного суду Луганської області про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяОСОБА_3