13 липня 2015 року 810/2747/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Полюс" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ПОЛЮС" з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення від 02.03.2015 № НОМЕР_1, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.
В основу вказаного рішення покладено твердження податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що виявилось у зберіганні алкогольного напою, маркованого недійсною (не встановленого зразка) маркою акцизного податку, адже виявлена під час фактичної перевірки пляшка алкогольного напою виявилась маркованою маркою акцизного податку попереднього зразку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виявлена під час перевірки пляшка вина була маркована виробником маркою акцизного податку попереднього зразку, марка є дійсною, адже підтверджує факт сплати акцизного податку. На осіб, які здійснюють зберігання та реалізацію алкогольних напоїв, жодним законодавчим актом не покладено обов'язку і права переклеювати марки акцизного податку в разі зміни їх форми, адже маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку відбувається виробниками під час виробництва напоїв та сплати акцизного податку. Пошкодження марок акцизного податку допускається лише під час відкриття пляшки, а за зберігання чи реалізацію напоїв з пошкодженими (переклеєними) марками акцизного податку законодавством передбачена відповідальність. Таким чином, позивач просив суд визнати протиправним і скасувати рішення про застосування до нього фінансових санкцій.
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що рішення про застосування до позивача фінансових санкцій є законними і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
У судове засідання, призначене для розгляду справи, з'явився представник позивача, відповідач до суду не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, протокольною ухвалою від 13.07.2015 постановив про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Полюс" є юридичною особою, що зареєстрована 08.02.1994 (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 13331200000000562). Як платник податків позивач перебуває на обліку у Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.
Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
12 лютого 2015 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку позивача з питань дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (акт перевірки на бланку № 000753 від 12.02.2015 № 243/10-36-21/22206251). Перевірка здійснювалась у приміщенні магазину ТОВ ВКФ "ПОЛЮС", розташованому за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Саливонки, вул. Леніна, 6 А.
В ході проведення перевірки посадові особи контролюючого органу виявили факт зберігання пляшки вина "Сонце в бокалі" об'ємом 0,7 літра, вартістю 30,20 грн., дата виготовлення 04.03.2013 р. (термін придатності 12 місяців з дати виготовлення), що маркована маркою акцизного податку попереднього зразку серії АВ 15 ААБЯ 031197 06/12 АП-1,631 грн.
Оскільки термін придатності вказаного алкогольного напою на момент перевірки сплинув, посадові особи контролюючого органу зробили висновок про порушення позивачем вимог статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що виявилось у зберіганні алкогольного напою, маркованого недійсною (не встановленого зразка) маркою акцизного податку.
За результатами перевірки Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області на підставі абзацу п'ятнадцятого (у рішенні податковим органом помилково міститься посилання на абзац десятий) частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" прийнято рішення від 02.03.2015 №0001172202, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн.
Розмір фінансової санкції є мінімальним, адже відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про застосування фінансових санкцій, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів в адміністративному порядку, однак за результатом розгляду скарг рішення було залишено без змін, а скарги без задоволення.
У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР).
Згідно з частиною четвертою статті 11 вказаного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно з пунктом 226.9 вказаної статті вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Відповідно до пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Згідно з пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України зберігання не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.
Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", статті 226 Податкового кодексу України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв.
Статтею 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Таким чином, склад правопорушення, за яке статтею 17 Закону № 481/95-ВР передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Випадки, коли алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими, перелічені у пункті 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пункті 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справі, що розглядалась, суд встановив, що податковий орган застосував до відповідача фінансові санкції на підставі абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за зберігання алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразку, яку податковий орган визнавє недійсною або маркою не встановленого зразку.
Суд зазначає, що таке тлумачення є невірним і викривляє зміст абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР. Марка акцизного податку, за відсутності ознак її підробки, є дійсною, адже підтверджує факт сплати акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України алкогольного напою. Зразок (форма) такої марки завжди офіційно встановлюється уповноваженим органом державної влади.
Наявність на алкогольному напої марки акцизного податку попереднього зразку за жодних обставин не може дорівнювати твердженню про те, що такий алкогольний напій є немаркованим, адже це не відповідає ознакам, наведеним пункті 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пункті 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв всупереч вимогам закону.
За наведених обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 02.03.2015 № НОМЕР_1, згідно з яким до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Полюс" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.
Стягнути Державного бюджету України судовий на користь Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Полюс" судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривень 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.