про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2015 року № 810/2034/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Домінанта-Славутич" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
до Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до ПП "Домінанта-Славутич" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 12529,40 грн.
Відповідно до ст. 107 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАСУ суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 70 КАСУ визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
У абзаці 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (далі - Правила № 270), зазначено, що розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно до п. 61 Правил № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Згідно Правил № 270, реєстроване поштове відправлення (рекомендований лист) - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.
Із доданих до позовної заяви документів вбачається, що у якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками надано копії фіскального чеку та списку відправлень поштової кореспонденції. Оскільки законодавець вимагає у якості доказу відправлення копії позовної заяви з додатками надання рекомендованого листа з повідомленням про вручення, доказуванню підлягає не факт відправлення певних документів відповідачу, а факт їх вручення. Фіскальний чек не дає можливості встановити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача. а список відправлення поштової кореспонденції з відбитком штемпеля про прийняття її до відправки підтверджує лише сам факт надсилання відповідачу листа.
Тому, суд вважає, що додані до позовної заяви копії документів не є належними доказами у розумінні положень ч.3 ст.106 КАСУ.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 106 КАСУ, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Частиною 3 ст. 56 КАСУ встановлено, що представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.
Стаття 58 КАСУ визначає перелік документів, які посвідчують повноваження представників у справі, а також встановлює певні вимоги до оформлення таких документів.
Повноваження законного представника органу, підприємства, установи, організації, який діє на підставі повноважень, наданих йому законом, статутом, положенням чи іншим установчим документом, підтверджується документами, що посвідчують службове становище і повноваження діяти від імені цього суб'єкта. Такими документами можуть бути: службове посвідчення, рішення власника або уповноваженого ним органу про прийняття на посаду керівника, трудовий договір (контракт). Крім того, повноваження представника підприємства, установи чи організації повинні підтверджуватись статутом, положенням чи іншим установчим документом юридичної особи або витягом з протоколу засідання повноваженого органу юридичної особи, на якому керівника уповноважено вести справу в суді.
До позовної заяви у якості доказу повноважень представника у справі надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відомостями станом на 2011 рік. З урахуванням положень ст. 58 КАСУ суд вважає цей документ неналежним доказом, який не дає права на представництво інтересів в суді.
Відповідно до ст. 108 КАСУ суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів та належного підтвердження повноважень представника позивача.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Домінанта-Славутич" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 20 червня 2015 року.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.