ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" липня 2015 р. Справа № 809/1995/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Куришу Р.В.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:
Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
до відповідача: ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 1890915,25 грн.,-
Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1890915,25 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у розмірі 1890915,25 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань за платежем податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав наведених у позовній заяві, позов просила задоволити та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 1890915,25 грн.
Відповідач у судові засідання не з'являлася, кореспонденція яка направлялась на адресу її останнього відомого місця проживання, неодноразово поверталась на адресу суду з відміткою пошти "адресат не проживає ". Частиною 1 ст. 39 КАС України передбачено, що якщо зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України. Виклик відповідача у судове засідання призначене на 23.07.2015 здійснювався через засоби масової інформації, за останнім відомим місцем проживання, зокрема відповідно до опубліковано оголошення у газеті "Західний кур'єр" від 16.07.2015. Відповідач на розгляд справи не з'явилася, вважається повідомленою про дату, час, місце розгляду справи належним чином. Виходячи з цього, судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне
Згідно п. 4.1.1 ст.4 Податкового кодексу України, передбачено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
У відповідності до п.6.1 ст. 6 Податкового кодексу України - податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідач - ОСОБА_2 з 07.06.2002 по 29.07.2014 була зареєстрована, як фізична особа - підприємець та взята на облік, як платник податків у ДПІ у м.Івано-Франківську.
Посадовими особами податкової інспекції проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку суб'єкта підприємницької діяльної фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.10.2010. За наслідками перевірки складено акт №17294/17-3/НОМЕР_1 від 20.10.2010 (а.с. 12-17).
Податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992, ст. 13 Інструкції про прибутковий податок з громадян ("Про оподаткування доходів фізичних осіб від здійснення підприємницькою діяльністю"), п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого на підставі п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" донараховано податку на доходи фізичних осіб, а також порушення пп7.2.8 п.7.2, пп. 7.3.1 п.7.3, пп. 7.7.1. 7.7 ст. 7, п. 9.4 ст. 9 Закону України "Про додаток на додану вартість", п. "а" п.п 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .
За результатами встановлених порушень, зафіксовані у акті перевірки 17294/17-3/НОМЕР_1 від 20.10.2010, податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення - рішення за № 0002181703/0 від 03.11.2010 яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежами податок на додану вартість в розмірі 1746836,25 грн., з них . за основним платежем 1164557,50 грн. та 582278,75 грн. штрафні санкції, а також № 0002171703/0 від 03.11.2010 за платежем податок з доходів фізичних осіб, яким відповідачу збільшено суму грошових зобов'язань у розмірі 144079,00 грн.
Відповідач вказані податкові повідомлення - рішення оскаржила, звернувшись до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовної заявою до ДПІ в м. Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування податкових в.т.ч повідомлень - рішень за № 0002181703/0, 0002171703/0 від 03.11.2010. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2014 залишено без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.08.2011 по справі №2а-1145/11/0970, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Вказана постанова суду у встановленому порядку набрала законної сили.
Відповідно ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно п. 57. 3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Таким чином, податкові повідомлення - рішення № 0002181703/0, 0002171703/0 від 03.11.2011, якими нараховано суму грошового зобов'язання, яка заявлена до стягнення, є правомірною, а сума податкових зобов'язань узгодженою.
Відповідно до досліджених у судовому засіданні виписки з облікової картки платника податку, довідки про борг за платежами по ОСОБА_2, довідок розрахунків податкового боргу - заборгованість відповідача становить: за платежами податок на додану вартість - 1746836,25 грн., податок на доходи фізичних осіб - 143679, 00 грн. (а.с. 5-11 ).
Згідно п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, являється податковим боргом.
Положенням п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строки.
Отже, податкові зобов'язання відповідача з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб на суму 1890915,25 грн., які не сплачені відповідачем у встановлений законодавством строк, являється податковим боргом.
Крім того, судом вставлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, державним реєстратором Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції 29.07.2014 внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
Відповідно до вимог ч.3 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця фізична особа позбавляється статусу підприємця.
Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до абз.2 п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
З огляду на положення чинного законодавства, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного суду України від 04.12.2013 по справі №6-125цс13.
Таким чином, припинення підприємницької діяльності позбавляє права відповідача на заняття господарською діяльністю, однак не є підставою для звільнення від обов'язку сплати грошових зобов'язань, строк сплати яких настав на період ведення ним господарської діяльності.
Враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг у сумі 1890915,25 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачений, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи заявника, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Івано-Франківську про стягнення з ОСОБА_2 податкового боргу, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід бюджету податковий борг у розмірі 1890915 (один мільйон вісімсот дев'яносто тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 25 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 28.07.2015 року.