Постанова від 22.07.2015 по справі 809/2428/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2015 р. Справа № 809/2428/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судвого засідання ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: управління Пенсійного фонду України в Долинському районі до Фермерського господарства "Нива" про стягнення заборгованості в сумі 3764,99 грн,-

ВСТАНОВИВ:

управління Пенсійного фонду України в Долинському районі звернулося в суд із адміністративним позовом до Фермерського господарства "Нива" про стягнення заборгованості в сумі 3764,99 грн.

Позовні вимоги мотивано тим, що в порушення вимог чинного законодавства Фермерським господарством "Нива" не відшкодовано понесених управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за травень 2015 року по Списку № 2 в сумі 3 764,99 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у адміністративному позові. Суду пояснив, що у зв'язку з набранням чинності 1 жовтня 2011 року Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року за №2668-ІV, яким внесено зміни до статті 26 Закону Украни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині підвищення пенсійного віку для жінок, позивачем перевизначено дати досягнення працівникам Фермерського господарства "Нива" пенсійного віку. А тому, відповідач зобов'язаний відшкодовувати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вказаних у розрахунку.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав з підстав, зазначених у поданому запереченні. Суду пояснив, відповідачами протиправно, в порушення вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення” перепризначено дати досягнення пенсійного віку працівникам Фермерського господарства "Нива", що в подальшому призвело до безпідставного нарахування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Зокрема зазначив, що у відповідача відсутні зобов'язання перед органом пенсійного фонду щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах громадянці ОСОБА_4, оскільки остання досягла 55 річного віку. В задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає наступне.

Фермерське господарство "Нива" зареєстроване як юридична особа та взяте управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі на облік та є платником єдиного внеску.

В Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким фіксований сільськогосподарський податок виключений з переліку загальнодержавних податків та зборів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються відповідачу.

З розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вбачається, що колишнім працівникам Фермерського господарства "Нива" призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідачем допущено заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за травень 2015 року по Списку № 2 в сумі 3 764,99 грн. (а.с. 8-9)

Управлінням Пенсійного фонду в Долинському районі надсилалися вказані розрахунки відповідачу та отримані ним, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 8, 9).

Пункт 6.7 вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У встановлені терміни фактичні суми витрат на виплату і доставку, вказаних в розрахунку пенсіонерах за віком на пільгових умовах, відповідачем позивачу не відшкодовано, внаслідок чого утворилася заборгованість за травень 2015 року по Списку № 2 в сумі 3 764,99 грн.

При цьому посилання представника відповідача на ту обставину, що відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах громадянці ОСОБА_4 мало припинитися у вересні 2014 року, оскільки остання досягла 55-річного віку є безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону чинної до 2011 року) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону чинної до 2011 року) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, здійснення відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах здійснювалося до досягнення особами загального пенсійного віку - 55 років.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року за №3668-VI внесено зміни до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

З урахуванням вимог частини 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону за №3668-VI від 08.07.2011 року, громадянка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 досягне пенсійного віку 18.09.2016 року, а тому обов'язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку їй пенсії, що була призначена на пільгових умовах покладається на відповідача.

Твердження представника відповідача, що позивачем застосовується Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яким внесено зміни до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до правовідносин, що виникли до його прийняття є помилковим. В даному випадку відсутня зворотна дія у часі Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", так як ОСОБА_4 на момент набрання цим Законом, в 2011 році чинності, пенсійного віку не набула і права на призначення пенсійного забезпечення за віком у неї не виникло, правовідносин між нею та органами пенсійного фонду з цього приводу також не виникло, а отже застосування до ОСОБА_4 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не є зворотною дією Закону у часі, внаслідок того, що Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" застосовується до вказаної особи після набрання ним чинності та до відносин, що виникли під час такої чинності.

Судом встановлено, що Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 року, зокрема зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Долинському районі призначити ОСОБА_5 пільгову пенсію з моменту подачі заяви про призначення пільгової пенсії.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, правомірність призначення пільгової пенсії ОСОБА_5 відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підтверджується вищезгаданим рішеннями Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 року, а відтак не потребує додаткового дослідження та доказування.

Під час призначення пільгової пенсії ОСОБА_5 позивачем, з врахуванням вимог ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" визначено дату досягнення нею пенсійного віку. В підсумку позивачем вірно встановлено період протягом якого відповідач повинен здійснювати відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_5 на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в загальній сумі 3764,99 грн. підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Нива" (с.Тростянець,Долинський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 03753071) в користь управління Пенсійного фонду України в Долинському районі (вул. Грушевського, 18,м. Долина,Долинський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 20551038) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за травень 2015 року в сумі 3764 (три тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 99 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_6

Постанова складена в повному обсязі 27.07.2015 року.

Попередній документ
47522605
Наступний документ
47522607
Інформація про рішення:
№ рішення: 47522606
№ справи: 809/2428/15
Дата рішення: 22.07.2015
Дата публікації: 03.08.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: