10 липня 2015 року
Справа № 808/2722/15
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Запоріжжі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний електроремонтний завод» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний електроремонтний завод» (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний електроремонтний завод» на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році у розмірі 14 424,30грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не сплачуються суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
В судове засідання представник позивача не прибув, через службу діловодства суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
В судове засідання представник відповідача не прибув, через службу діловодства суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. До заяви додав платіжне доручення про сплату адміністративно-господарських санкцій №308 від 09.07.2015.
Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ ЕЛЕКТРОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" відноситься до підприємств, яким, відповідно до ст. 19 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма №10-ПІ), наданому відповідачем до Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві на робочих місцях, створених відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу у 2013 рік складала 1 особу. Фактично у 2014 році середньооблікова чисельність інвалідів, що працювали на підприємстві, склала 0 осіб.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів повинен складати 1 місце. Згідно із звітом в 2014 році на підприємстві відповідача працювало 0 інвалідів.
Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що "підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів є менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративного-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом".
За правилами ч. 2 ст. 20 Закону № 875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій для підприємства відповідача складає 14 424,30 грн.
Пунктом 4 Постанови КМУ від 31.01.07 №70 "Про порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно - господарських санкцій та пені за виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів" зазначено, що порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджується Мінпраці.
На виконання зазначеного положення Постанови КМУ №70 Наказом Мінпраці від 15.05.07 №223 затверджено "Порядок нарахування пені та її сплати".
Згідно п. 3.4 зазначеного Порядку нарахування пені здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
Пунктом 4 Постанови КМУ від 31.01.07 №70 "Про порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно - господарських санкцій та пені за виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів" зазначено, що порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджується Мінпраці.
На виконання зазначеного положення Постанови КМУ №70 Наказом Мінпраці від 15.05.07 №223 затверджено "Порядок нарахування пені та її сплати".
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення", державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.
Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення", підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів .
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.
В матеріалах справи міститься лист Шевченківського районного центру зайнятості № 1465/01-22 від 19.06.2015, з якого вбачається, що ТОВ "ПІВДЕННИЙ ЕЛЕКТРОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" за період з 01.12.2013 по 31.12.2014 не подавало до Шевченківського РЦЗ звітів про наявність вільних місць (вакансій) за ф. 3-ПН.
Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.2007 № 70.
Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Разом з тим, в матеріалах справи наявне платіжне доручення №308 від 09.07.2015 про сплату суми адміністративно-господарських санкцій за 2014 року фонду соціального захисту інвалідів у розмірі 13 950,00грн., пеня 474,30грн.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.В. Горобцова