Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 липня 2015 р. Справа № 805/1678/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум»
до відповідача ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.04.2015 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку) в розмірі 52862 грн. 99 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 13215 грн. 75 коп.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, податкове повідомлення - рішення, які оскаржується, винесене відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.
Вказує на те, що позивачем подана податкова декларація з єдиного податку четвертої групи, разом з якою подана довідка Відділу Держземагентства у Кремінському районі, де вказано, що грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації становить по Бараниківській сільській раді - 12878 грн. 62 коп. за 1 га, а по Єпіфанівській сільській раді - 11636,15 грн. При складані звітності позивачем не було допущено методологічних та арифметично-логічних помилок, які несуть за собою заниження суми податкових зобов'язань.
ОСОБА_2, що акт камеральної перевірки складений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на адресу товариства надіслана його копія, яка не містить підписів уповноважених осіб податкового органу.
Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що податкове повідомлення - рішення, яке оскаржується, винесене податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.
Вказує на те, що під час перевірки податковим органом встановлений факт порушення позивачем вимог п.292-1.2 ст. 292-1 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником занижені податкові зобов'язання з єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку) на суму 51160 грн. 53 коп. по Бараниківський сільраді та на суму 52862 грн. 99 коп. по Єпіфанівській сільраді, оскільки платником єдиного внеску не врахована нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь.
Враховуючи наведене, просив в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі його представника.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд встановив.
ТОВ «Гранум» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 31586254), місцезнаходження юридичної особи: 84245, Донецька область, м. Миколаївка, вул. Щорса, 5, перебуває на обліку як платник податків у зв'язку із землекористуванням у ОСОБА_1 об'єднаній державній податковій інспекції (Кремінському відділенні) ГУ Міндоходів у Луганській області (а.с. 15).
ОСОБА_1 ОДПІ ГУ Міндоходів Луганської області здійснена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з єдиного податку 4 нрупи (фіксованого сільськогосподарського податку) за 2015 рік, за результатами якої складений акт від 20.03.2015 року № 48/1501-31586254 (а.с. 10-13).
Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ «Гранум» вимог чинного законодавства, а саме:
- п.123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлене заниження суми податкових зобов'язань - єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку).
На підставі акту перевірки ОСОБА_1 ОДПІ ГУ Міндоходів Луганської області прийняла податкове повідомлення - рішення від 07.04.2015 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку) в розмірі 52862 грн. 99 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 13215 грн. 75 коп.
Висновок податкового органу про порушення ТОВ «Гранум» вимог чинного законодавства зроблений на підставі відомостей щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, якими користується позивач.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем 20 лютого 2015 року позивачем до податкового органу надані податкові декларації з єдиного податку 4 групи по Бараниківській сільраді та по Єпіфанівській сільраді Кремінського району Луганської області (а.с. 32-39).
Згідно листа Відділу Держземагенства у Кремінському районі Луганської області від 30.03.15 № 32-28-0.4-565/2-15, нормативно-правова оцінка 1 га ріллі по Бараниківській с/раді із земель колишнього КСП «Роздольне» станом на 1995 рік становить 3222 грн. 07 коп., станом на 01.01.2015 року з урахуванням коефіцієнту індексації 3,997 та коефіцієнту 1,756 до показників нормативної грошової оцінки ріллі становить 22614 грн. 85 коп.
Згідно довідки Відділу Держземагенства у Кремінському районі Луганської області ТОВ «Гранум» від 24.02.2015 року № 19-28-0.2-399/2-15 про розмір площі та грошову оцінку земельних ділянок по Бараниківській с/раді та по Єпіфанівській с/раді Кремінського району Луганської області, які знаходяться у користуванні позивача, грошова оцінка земельних ділянок здійснена без застосування коефіцієнту 1,756.
Відділом Держземагенства у Кремінському районі Луганської області надана довідка від 30.03.2015 року № 32-28-0.4-565/2-15 про розмір площі та грошову оцінку земельних ділянок по Бараниківській с/раді із земель колишнього КСП «Роздольне» станом на 1995 рік становить 3222,07 грн., станом на 01.01.2015 року з урахуванням коефіцієнту індексації 3,997 та коефіцієнту 1.756, який застосовується до показників нормативної грошової оцінки ріллі становить 22614385 грн. по Єпіфанівській с/раді Кремінського району Луганської області станом на 1995 рік становить 2911,22 грн., станом на 01.01.2015 року з урахуванням коефіцієнту індексації 3,997 та коефіцієнту 1.756, який застосовується до показників нормативно - грошової оцінки ріллі становить 20433, 07 грн.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог Податкового кодексу України, тому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.
Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Статтею 76 Податкового Кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Об'єкт та база оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи визначені ст. 292-1 Податкового Кодексу України.
Відповідно до п.п. 292.1.1 п. 292.1 ст. 292 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Згідно п.п. 292.1.2 п. 292.1 ст. 292 Податкового Кодексу України базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.
Згідно ст. 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Податкового Кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно п. 289.3 ст. 289 Податкового Кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Як встановлено судом, Листом від 14.01.2015 року № 6-28-0.22-215/2-15 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» Державне агентство земельних ресурсів України на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України повідомило, що кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 1995 року станом на 1 січня 2015 року становить 3,997.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, у податкових деклараціях, наданих позивачем до податкового органу, нормативна грошова оцінка земель, зайнятих ріллею, вказана позивачем без застосування коефіцієнту 1,756.
Пунктом 5 ОСОБА_2 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, передбачений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель 1,756.
ОСОБА_2, в тому числі, містить наступні приписи:
1. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
2. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.
2-1. Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
3. Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (далі - земель) провадиться окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за рентним доходом, який формується залежно від якості, місцерозташування і економічної оцінки земель.
4. Нормативна грошова оцінка земель здійснюється послідовно по: Україні, Автономній Республіці Крим і областях, кадастрових і адміністративних районах, сільськогосподарських підприємствах, окремих земельних ділянках.
5. В основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель кладеться рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році.
Для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 р. (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.
З вказаних положень ОСОБА_2 та подальшого її змісту, включаючи спеціальні формули, вбачається, що здійснення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення покладено на спеціально уповноважені державою органи. Вказаний висновок кореспондується з відповідними нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 292.1.3 п. 292.1 ст. 292-1 Податкового Кодексу України підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння податку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи Відділом Держземагенства у Кремінському районі Луганської області позивачу надана довідка від 30.03.2015 року № 32-28-0.4-565/2-15 про розмір площі та грошову оцінку земельних ділянок по Бараниківській с/раді із земель колишнього КСП «Роздольне» станом на 1995 рік становить 3222,07 грн., станом на 01.01.2015 року з урахуванням коефіцієнту індексації 3,997 та коефіцієнту 1.756, який застосовується до показників нормативної грошової оцінки ріллі становить 22614385 грн. по Єпіфанівській с/раді Кремінського району Луганської області станом на 1995 рік становить 2911,22 грн., станом на 01.01.2015 року з урахуванням коефіцієнту індексації 3,997 та коефіцієнту 1.756, який застосовується до показників нормативно - грошової оцінки ріллі становить 20433, 07 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем надані суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування в розумінні зазначеної норми Закону.
Суд не приймає до уваги довід позивача стосовно того, що на його адресу надіслана копія податкового повідомлення - рішення, яка не містить підписів посадових осіб відповідача, оскільки це є формальними ознаками порушення, які не впливають на правомірність висновків податкового органу.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Пунктом 1 частини 2 зазначеної норми Закону визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Оскільки під час розгляду справи встановлена правомірність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Враховуючи наведене, суд стягує з позивача решту суми судового збору.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 128, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.04.2015 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку) в розмірі 52862 грн. 99 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 13215 грн. 75 коп. - відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» на користь Державного бюджету України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1644 грн. 30 коп.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Давиденко Т.В.