Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 липня 2015 р. Справа № 805/17499/13-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь
до відповідача: ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області
про: визнання незаконним та скасування рішення
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Маріуполь, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області провизнання незаконним та скасування рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було подано заяву № 16.09.2013 року, в якій було зазначено про включення до свідоцтва платника єдиного податку новий вид діяльності: «Інші види кредитування: надання позику за рахунок власного майна». За результатами розгляду якої було прийнято рішення ОСОБА_2 ОДПІ м. Маріуполя від 18.09.2013 року № 18857/05-17-01 про відмову у включенні у свідоцтво платника єдиного податку новий вид діяльності: «Видача позику за рахунок власного майна». Позивач зазначав, що оскаржуване рішення податкового органу є незаконним та прийняте з порушенням вимог законодавства, в зв'язку з чим просив суд його скасувати.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача у судовому засіданні не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення відмовлено повністю.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 року апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2013року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 03.06.2015 року касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014року скасовано, справу направлено до Донецького окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Направляючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції відзначив, що судом першої інстанції встановлено, що позивач подав до податкового органу заяву, в якій просить до раніше обраних видів діяльності включити наступні: 64.99 надання позик за рахунок власних коштів; 64.92 інші види кредитування. Однак встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, що позивач просить включити до свідоцтва платника єдиного податку саме вищенаведені види діяльності, не підтверджуються наявними матеріалах справи належними доказами, зокрема відповідною заявою позивача. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, про відмову у задоволення позовних вимог. Отже, з метою реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, під час нового розгляду справи судами попередніх інстанцій слід враховувати вищенаведене та на підставі належних та допустимих доказів встановити, які саме види економічної діяльності позивач просить включити до свідоцтва платника єдиного податку та чи відповідають вони видам економічної діяльності, відображеним у КВЕД ДК 009:2010, з урахуванням чого дійти обґрунтованого висновку щодо їх відповідності (чи невідповідності) обмеженням, встановленим пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, про відмову у задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
ОСОБА_1 м. Маріуполь зареєстрований як фізична особа - підприємець 08.06.2000 р. за № 22740170000023641, та перебуває на обліку в ОСОБА_2 об'єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області.
Судом встановлено, що 16.09.2013 року ОСОБА_1К була подана до податкового органу заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 7185/Б, відповідно до якої позивач зазначає про внесення змін до господарської діяльності в свідоцтві платника єдиного податку № 34108 від 13.03.2012 року, а саме до раніше обраних видів діяльності додати види діяльності: 64.92 «інші види кредитування: надання позику за рахунок власного майна».
ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 18857/05-81-17-01 від 18.09.2013 року було повідомлено позивача, що не має правових підстав для внесення змін до свідоцтва платника єдиного податку, щодо вказаних видів господарської діяльності.
Не погоджуючись з наданим листом ОСОБА_2 ОДПІ щодо відмови внести зміни до свідоцтва платника єдиного податку, позивач просить скасуват це рішення суб”єкту владних повноважень від 18.09.2013 року № 18857/05-17-01, але під час розгляду справи судом було встановлено, що на заяву позивача від 16.09.2013 року була надано лист від 18.09.2013 року № 18857/05-81-17-01, що підтверджується матеріалами справи, з яким позивач фактично не погоджується.
Відповідно до вищезазначеного листа ОСОБА_2 ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, позивач був повідомлений про те, що згідно п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що зазначені види діяльності відносяться до групи 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» та не підлягають здійсненню за спрощеною системою оподаткування Жовтнова об'єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області не має правових підстав для внесення змін до свідоцтва платника єдиного податку, щодо вказаних видів господарської діяльності.
Також повідомлено, що у разі здійснення діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування, відповідно до п.п. 299.15.4 п. 299.15 ст. 299 Податкового кодексу України свідоцтва платника єдиного податку анулюється в останній день податкового (звітного) періоду в якому здійснювались такі види діяльності.
Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України у разі здійснення діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування Ви повинні перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювались такі види діяльності.
Відповідно до п. 293.4 ст. 294 Податкового кодексу України ставка єдиного податку встановлюється платників єдиного податку першої - третьої і п'ятої груп у розмірі 15 відсотків до доходу отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування.
Суд зазначає, що згідно п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
У відповідності до п.299.12 ст.299 Податкового кодексу України, до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником єдиного податку заяви органом державної податкової служби вносяться зміни щодо:
1) найменування суб'єкта господарювання (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
2) податкової адреси суб'єкта господарювання;
3) місця провадження господарської діяльності;
4) видів господарської діяльності.
Пунктом 299.8 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
Відповідно до пп.299.9.1 п.299.9 ст.99 Податкового кодексу України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.
Підпунктом 6 пп. 291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України “Про страхування”, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.
Тобто, Податковим кодексом України встановлено обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність в сфері фінансового посередництва.
Судом встановлено, що код 64.92 “Інші види кредитування” які входять до групи 64.9 “Надання інших фінансових послуг крім страхування та пенсійного забезпечення” Національного класифікатору України “Класифікація видів економічної діяльності” ДК 009:2010 (діє з 01.01.2012 р.) встановлено, що цей клас включає: фінансову діяльність із наданням позик небанківськими фінансовими установами, при якій надання кредиту може приймати різні форми, такі як позики, іпотечні кредити під заставу, кредитні картки тощо, з наданням такого спектра послуг: надання споживчих кредитів, фінансування міжнародної торгівлі, надання довгострокового фінансування промисловості з боку промислових банків, грошові позики під заставу за межами банківської системи надання житлових кредитів спеціалізованими недепозитними установами, діяльність ломбардів ілихварів. Відповідно до вищезазначеного класифікатору цей клас не включає:надання житлових кредитів спеціалізованими установами, які приймаютьдепозити, (див. 64.19),операційний лізинг, див. розділ 77 відповідно до виду майна, що його надають воренду, діяльність із надання грантів (субсидій) громадськими організаціями (див. 94.99)
В зв'язку з чим суд зазначає, що код 64.92 “Інші види кредитування” відповідають коду 65.22 “Надання кредитів” та коду 65.23 “Інше фінансове посередництво” групи 65.2 “Фінансове посередництво секції J “Фінансова діяльність” Національного класифікатору України “Класифікація видів економічної діяльності” ДК 009:2005 (діє до 31.12.2012).
Підпунктом 14.1.258 п.14.1 ст.14 ПКУ фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
Згідно пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 ПКУ позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.
Фінансовими послугами відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Таким чином саме види економічної діяльності який позивач просить включити до свідоцтва платника єдиного податку не відповідають виду економічної діяльності, відображеному у КВЕД ДК 009:2010 та в свою чергу не підлягає здійсненню за спрощеною системою оподаткування.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 18.09.2013 №188857/05-81-17-01 про відмову включення до свідоцтва платника єдиного податку нового виду діяльності, а саме надання позику за рахунок власних грошових коштів; зобов'язання відповідача включити до свідоцтва платника єдиного податку вид діяльності - надання позику за рахунок власних грошових коштів - не підлягають задоволенню.
Керуючись Конституцією України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 18.09.2013 №188857/05-81-17-01 про відмову включення до свідоцтва платника єдиного податку нового виду діяльності, а саме надання позику за рахунок власних грошових коштів; зобов'язання відповідача включити до свідоцтва платника єдиного податку вид діяльності - надання позику за рахунок власних грошових коштів - відмовити повністю.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Олішевська B.В.