28 липня 2015 року м. Житомир
справа № 806/2694/15
категорія 8.2.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Семенюк М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1422,13 грн.,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1422,13 грн. за жовтень 2014 року-березень 2015 року.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Враховуючи, що сторони в судове засідання не прибули, хоча повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду належним чином, потреби заслуховувати свідків чи експертів відсутні, справа розглядається у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Спірні правовідносини регулюються Податковим Кодексом України (далі - ПК України).
З матеріалів справи видно, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець комітетом Бердичівської міської ради народних депутатів та як платник податків знаходиться на обліку в Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції та перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності ІІ групи платників єдиного податку.
Згідно п. 293. 1 статті 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до п. 293.2 цієї статті ПК України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із п. 295. 1 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Пунктом 300.1 ст. 300 ПК України визначено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
В порушення вищезазначених норм, відповідачем єдиний податок за жовтень 2013 року - березень 2014 року в повному обсязі сплачено не було, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 1422,13 грн. Дані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості по єдиному внеску та довідкою про стан розрахунків (а.с. 4,8).
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання у загальній сумі 1422,13 грн. вважається податковим боргом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідачем позивачу було сформовано і надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 04.02.2015 року № 45-25 із зазначенням податкового боргу в сумі 691.33 грн. Вимога вважається вручена відповідачу (а.с.5).
Між тим, пункт 59. 5 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Факту оскарження вказаної вимоги судом не встановлено, а тому вона вважається узгодженою.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Як вбачається з п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу в розмірі 1422,13 грн. не надав, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158- 163 КАС України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету в особі Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області податкову заборгованість в сумі 1422,13 грн. з єдиного податку фізичних осіб.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.М. Семенюк