Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 липня 2015 р. Справа № 2а/0570/9346/2012
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Козаченка А.В., суддів: Крилової М.М., Куденкова К.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Східної митниці Державної митної служби України про стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної митної служби України, Східної митниці Державної митної служби України про стягнення коштів.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, скасовано Наказ Державної митної служби України від 25.04.2008 року № 665-к в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора відділу митного оформлення № 2 Східної регіональної митниці; поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 Східної регіональної митниці з 30 квітня 2008 року; в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - справу направлено на новий розгляд.
Таким чином судовому розгляду підлягають позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги щодо стягнення коштів у повному обсязі.
Представник відповідача 2 через канцелярію суду надав пояснення по справі, просив розглянути справу без своєї участі.
Беручи до уваги постанову Вищого адміністративного суду України від 26.03.2015 року, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як вже було зазначено вище, Постановою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2015 року скасовано Наказ Державної митної служби України від 25.04.2008 року № 665-к в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора відділу митного оформлення № 2 Східної регіональної митниці; поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 Східної регіональної митниці з 30 квітня 2008 року.
У відповідності до вищевказаної постанови, на підставі наказу відповідача 1 від 27.05.2015 року № 516-о, відповідачем 2 видано наказ від 02.06.2015р. № 232-о «Про поновлення ОСОБА_1І.» відповідно до якого позивач поновлений на рівнозначній посаді, а саме-державного інспектора митного поста «Костянтинівка» Східної митниці Мін доходів, з 01 травня 2008 року, з посадовим окладом згідно штатного розпису Східної митниці Міндоходів.
Відповідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Таким чином, так як неправомірність звільнення позивача була встановлена судом касаційної інстанції і ухвалено рішення про поновлення його на певній посаді, суд вважає, що позовні вимоги щодо виплати грошового забезпечення позивачу за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню.
Щодо розміру грошового забезпечення, яке підлягає виплаті позивачу, суд зазначає наступне.
Згідно п. 32 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992р., при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.
Згідно до п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Також суд зазначає, що трудова книжка БТ-I № 1058844 після запису щодо звільнення позивача від 30.04.2008 року не містить відповідних записів щодо прийому на роботу.
Разом з цим Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до довідки про присвоєння ідентифікаціонного номеру від 12.06.1998р. не містить будь-яких даних щодо здійснення підприємницької діяльності позивачем.
Відповідно довідки Мар*їнського ЦЗ від 08.06.2015р. № 01-18/624, позивачу у період з 23.05.2008р. по 02.06.2009р. був нарахований дохід в розмірі 24686, 74грн.
Як вбачається з довідки від 21.05.2015р. № 41, наданої у судове засідання відповідачем 2, у лютому-березні 2008 року загальний дохід ОСОБА_1 становив 2302, 75 грн., а середньодення заробітна плата становить 153, 52 грн.
Відповідачем 2 надані пояснення по справі стосовно цієї частини позовних вимог позивача в яких він навів розрахунок розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.05.2008р. по 01.06.2015р. в розмірі 244578,46 грн., а також зазначено, що при звільненні позивачем було отримано вихідну допомогу у розмірі 5119,38 грн.
Суд, перевіривши вищезазначений розрахунок відповідача погоджується із зазначеними в ньому сумами та вважає, що саме такій розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.05.2008р. по 01.06.2015р. повинний бути стягнутий на користь позивача з відповідача 2.
Також, суд зазначає, що згідно ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови суду про поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у відносинах публічної служби виконуються негайно.
За таких підстав суд вважає, що постанова підлягає негайному виконанню в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за один місяць
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Східної митниці Державної митної служби України про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути зі Східної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.05.2008р. по 01.06.2015р. в розмірі 244578,46 грн.
Постанова в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за один місяць підлягає негайному виконанню.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Козаченко А.В.
Судді Крилова М.М.
ОСОБА_2