Справа № 761/19799/15-к
Провадження №1-кп/761/948/2015
іменем України
27 липня 2015 року
Шевченківський районний суд міста Києва у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю :
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100100006320 від 30 травня 2015 року,
за обвинуваченням ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 04.06.2002 року
Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки; 22 квітня 2004 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185 , ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,звільнився 20.07.2006 року умовно - достроково з не відбутою частиною призначеного покарання 1 рік 2 дні; 18 липня 2007 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.4 ст. 395 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі,звільнився 18.08.2008 року по відбуттю строку призначеного покарання; 20 листопада 2009 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст.309, ч.1 ст. 317 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 14.12.2012 року умовно-достроково з не відбутою частиною покарання терміном 4 місяці 20 днів, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України ,
Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину, а саме 24 квітня 2004 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі умовно - достроково, з не відбутою частиною покарання терміном 1 рік 2 дні, на шлях виправлення не став та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно, вчинив умисний корисливий злочин, при наступних обставинах:
Так, 29 травня 2015 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 перебуваючи біля будинку №27 по вулиці Бабушкіна в м. Києві, звернув свою увагу на металеву решітку білого кольору, яка була закріплена в одному з віконних пройомів на першому поверсі вище вказаного будинку. В цей час у нього виник злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на повторне, таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_6 , приблизно о 15 годині 30 хвилин підійшов до вікна квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони несуть таємний характер, утримуючи руками, ривком вирвав вищевказану металеву решітку білого кольору з віконного пройому до квартири АДРЕСА_2 .
Після чого обвинувачений ОСОБА_6 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 1615 гривень 00 копійок.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка ), вчинено повторно.
22 липня 2015 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України укладено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
У відповідності до даної угоди ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, щиро кається в скоєному, завдана потерпілій матеріальна шкода в сумі 1615 гривень 00 копійок повністю відшкодована під час досудового розслідування. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_6 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме : у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від покарання з випробувальним строком на 2 роки. На підставі ст..76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з*являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення укладену 22 липня 2015 року між нею та обвинуваченим ОСОБА_6 .
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди про примирення дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_6 узгоджену в угоді міру покарання.
Захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду про примирення.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні також просив вказану угоду про примирення з потерпілою затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винуватим, з гідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_4 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачений, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 та п. 1 ч.5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України .
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди .
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а відповідно, такі дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_6 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд ,-
Затвердити угоду від 22 липня 2015 року укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 про примирення.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку - 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази по справі: металеву решітку білого кольору, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 - передати за належністю ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя : ОСОБА_1