Справа № 758/6535/14-ц
28 липня 2015 року суддя Подільського районного суду м.Києва Богінкевич С. М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, первісний стягувач Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», боржник ОСОБА_1,-
Заявник звернувся до суду із вищезазначеною заявою про заміну сторони виконавчого провадження, однак дослідивши матеріали заяви, приходжу до висновку, що вона (заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.
Так стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. З викладеного вбачається, що кожен має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, однак дане звернення повинно відповідати порядку визначеному ЦПК України.
Питання заміни сторони у виконавчому провадженні врегульовано ст.378 ЦПК України та ст.8 ЗУ «Про виконавче провадження». Зі змісту зазначених норм вбачається, що ними хоч і надано право державному виконавцю та стороні виконавчого провадження на звернення до суду із поданням та/або заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, однак не визначено вимоги які до них зазвичай ставляться.
Стаття 8 ЦПК України визначає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи приписи зазначеної норми цивільно-процесуального закону до відносин які склалися необхідно застосувати аналогію закону, а саме норми ЦПК України, які встановлюють вимоги до позовних заяв, застосувавши їх до заяви заявника.
Так статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Зокрема стаття 119 ЦПК України, визначає, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Пленум Верховного Суду України в п. 7 своєї Постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
У порушення зазначених вимог закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, у заяві не викладені в повній мірі обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги і не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, зокрема заява не містить відомостей про те чи було видано виконавчі листи на підставі рішення суду, а якщо так, то чи пред'явленні вони до виконання ПАТ «УкрСиббанк» та чи відкрито виконавче провадження (заявником не обґрунтовано наявності суб'єктивного права вимоги про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до вимог ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 378 ЦПК України, зі змісту яких вбачається, що така процесуальна дія як заміна сторони у виконавчому провадженні може відбутися за наявності відповідного виконавчого провадження).
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 119 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. 5 ст. 121 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 11, 118, 119, 120, 121, 378 ЦПК України,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, первісний стягувач Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», боржник ОСОБА_1 - залишити без руху, надавши заявнику строк 2 дні з дня отримання копії даної ухвали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
Зобов'язати заявника при поданні до суду матеріалів для усунення недоліків заяви, надати докази в підтвердження дати отримання ухвали про усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяС. М. Богінкевич