2605/6935/12
2/2605/3030/12
Р I Ш Е Н Н Я
(ЗАОЧНЕ)
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Великохацькій В.В..
при секретарі Вербич Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “ОСОБА_2 житло план”про визнання договору недійсним та повернення внесених грошових коштів,
17 квітня 2012 р. позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 План” (далі -ТОВ “ОСОБА_2 План”), про визнання договору недійсним, та повернення внесених грошових коштів. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
26 вересня 2011 року між ТОВ “ОСОБА_2 План” та ОСОБА_1 було укладено договір № 043031 про надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля. Предметом даного правочину, відповідно до умов самого договору, зокрема п. 1.1. ст. 1, є надання учаснику Програми “Авто Житло” послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу/об'єкту нерухомості (товару), через Програму “Авто Житло”, організовану товариством, базуючись на принципі взаємодопомоги учасників Програми “Авто Житло”. Позивач оцінював вигідність придбати товар за попередньо накопичені ним кошти, мав прямий і безпосередній намір отримати у власність лише частково сплачене майно з наступним погашенням його залишкової вартості протягом достатнього для нього періоду часу. Так 26.09.2011 року було визначено, що позивач повинен сплатити на банківський рахунок відповідача суму у розмірі 15 000 грн. 00 коп. та отримати обумовлену договором суму розміром 151 000 грн.
Позивач сплатив за рахунками ТОВ “ОСОБА_2 План” реєстраційний платіж у розмірі 15 000 грн. 00 коп. та 3 поточні платежі в розмірі по 1259 грн.00 коп. кожний та за послуги ТОВ “ОСОБА_2 План”на загальну суму 2 523 грн. Всього позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 21 300 грн.
Зі змісту договору вбачається, що обидві сторони правочину ще на момент укладання договору дійшли згоди з приводу надання послуг - позивач мав внести гроші на рахунок відповідача, а останній надати на протязі 10 днів грошові кошти на придбання автомобіля.
Позивач виконав всі вимоги договору, але грошей на придбання автомобіля, так і не отримав.
Таким чином, позивач вважає, що договір, який укладений між ним та відповідачем суперечить положенням ст.ст.18,19 Закону України “Про захист прав споживачів”, умови договору є несправедливими, оскільки створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивачу, сама діяльність відповідача містить ознаки фінансової піраміди, яка пов'язана з наданням послуг з придбання житлового будинку через Програму “Авто Житло”, оскільки відповідач здійснює операції фінансовими активами, отримує від учасників програми грошові кошти, перерозподіляє отримані кошти на користь третіх осіб.
У зв'язку з викладеним, просить суд визнати недійсним договір, що укладений між ним та відповідачем і стягнути 21 300 грн. грошових коштів.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, до суду надали заяву з проханням розглянути справу у їх відсутності та про те, що позов підтримують та просять його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ст.ст.224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, а від відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відомостей про причини неявки не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів” умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є зокрема умови договору, які встановлюють жорсткий обов'язок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладання договору.
Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів” якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Згідно ч. 6 ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів” у разі коли визнання положення договору недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнано недійсним у цілому.
Згідно ч. 7 ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів”, положення, що було визнано недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Згідно ст. 19, ч. 3, п. 7 Закону України “Про захист прав споживачів” забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Як вбачається із договору № 043031 від 26 вересня 2011 року товариство щомісячно самостійно організовує та проводить розподільчий акт, а право на отримання товару позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками Програми “Авто Житло”, тобто фактично один клієнт -учасник Програми “Авто Житло” за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача - ТОВ “ОСОБА_2 План” оплачує товар іншому учаснику Програми “Авто Житло”, що забороняється ст. 19 Закону України “Про захист прав споживачів”.
Виконуючи умови договору, позивач здійснив сплату реєстраційного платежу, чистих платежів та платежів за послуги товариства в розмірі 21300 грн.00 коп.(а.с.14-17).
Тобто позивач, сумлінно виконуючи взяті на себе зобов'язання, права на отримання грошових коштів на купівлю автомобіля не отримав.
Згідно договору № 043031 від 26 вересня 2011 року Товариство зобов'язується надавати клієнту інформацію щодо результатів розподільчих актів виключно клієнта по даному договору; інформація щодо інших клієнтів Програми “ОСОБА_3 надається і є конфіденційною. Наведені умови договору відповідно до положень Закону України “Про захист прав споживачів” є обмеженням прав споживача та є несправедливими.
Крім того, відповідно до умов та змісту договору № 043031 від 26 вересня 2011 року у ньому не визначено назву, тип, вид, технічні характеристики автомобіля для придбання якого ТОВ “ОСОБА_2 План” зобов'язується надавати позивачу послуги.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Отже під час розгляду справи встановлено, що спірний договір суперечить вимогам Закону України “Про захист прав споживачів” та підлягає визнанню недійсним в повному обсязі з моменту його укладення.
Згідно ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі усе, що вона одержала на виконання цього правочину, у зв'язку з чим, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача внески, що були сплачені позивачем в сумі 21300 грн.00 коп.
У зв'язку з викладеним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів в сумі 21300 грн.00 коп., які були сплачені позивачем на виконання умов договору.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись Законом України “Про захист прав споживачів”, ст. ст.203, 216 ЦК України, ст.ст. 10, 15, 60, 61, 88, 169, 208, 209, 212-215 , 224-226 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ “ОСОБА_2 житло план”про визнання договору недійсним та повернення внесених грошових коштів - задовольнити.
Визнати недійсним договір № 043031 від 26 вересня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 План”.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 План”на користь ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 21 300 (двадцять одна тисяча триста) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 План” на користь держави судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В. Великохацька
04.07.2012 Справа № 2605/6935/12