2-2204/12
19 червня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Великохацької В.В.
при секретарі - Поливко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-тя особа: відділ ГІРФО Оболнського РУ ГУ МВС України в м. Києві про усунення перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку, -
В лютому 2012 року позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод у користуванні житлом.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 21.08.1999 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В кінці грудня 2011 року відповідач перестав пускати її в квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Спірна квартира приватизована та належить відповідачеві. На даний час відповідач ОСОБА_2 змінив замки на вхідних дверях, не дає їй ключів, чинить перешкоди в користуванні. Іншого місця проживання вона не має. Тому вона була змушена звертатись до міліції. На її звернення 14.01.2012 року та 02.02.2012 року ДІМ Оболонського РУГУ МВС Українив м. Києві було винесено постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, оскільки по даним фактам вбачаються цивільно-правові відносини. Просила вселити її в спірне приміщення та зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод у користуванні квартирою.
23.05.2012 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-тя особа: відділ ГІРФО Оболнського РУ ГУ МВС України в м. Києві про усунення перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку, яку 24.05.2012 року судом прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги обгрунтовані тим, що спірна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить відповідачу ОСОБА_2. ОСОБА_1 зареєстрована у спірній квартирі, як дружина власника, однак на даний час шлюб між сторонами розірвано. Оскільки, підстава на якій позивачка була зареєстрована в квартирі ОСОБА_2 вже відпала на даний час сама реєстрація ОСОБА_1 в його квартирі порушує права ОСОБА_2, як власника спірної квартири. Крім того, у ОСОБА_1 є житло, яке належить їй на праві приватної власності. Тому ОСОБА_2 ніяким чином не міг порушити її право на житло.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та зазначила, що у неї у приватній власності є житло, однак там вона також не може проживати. На даний час вони з відповідачем вже розлучились і рішення суду вона не оскаржувала. Стосовно зустрічного позову ОСОБА_2 до неї вона повністю заперечувала та просила суд відмовити у його задоволені з підстав викладених у письмових запереченнях.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив задовольнити їх в повному обсязі. Стосовно зустрічного позову ОСОБА_2 до позивачки заперечував та просив суд відмовити у його задоволені з підстав викладених у письмових запереченнях.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні позовних вимог не визнали та зазначили, що вимоги позивачки є незаконними та необґрунтованими, не підтверджені належними доказами та такими що порушують права власності ОСОБА_2 Просили у первісному позові відмовити. Зустрічний позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, що у ньому викладені.
Представник третьої особи відділу ГІРФО Оболнського РУ ГУ МВС України в м. Києві в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.
За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Перевіряючи обставини у справі судом встановлено, що спірна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить відповідачу ОСОБА_2 що підтверджується: Свідоцтвом на право власності на житло від 16.02.2007 року (1/2 частина) та Свідоцтвом про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири від 23.10.2008 року (а.с.5, 21).
Згідно ордеру № 16776 серія Б від 29.04.1983 року відповідач ОСОБА_2 отримав право користування спірною квартирою, ще у 1983 році (а.с. 25).
Право власності на спірну квартиру відповідач ОСОБА_2 набув шляхом приватизації Ѕ частини спірної квартири та шляхом спадкування Ѕ її частини. Тобто, спірна квартира не може бути об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Шлюб сторони зареєстрували 21.08.1999 року (а.с.4) і на даний час вже розлучилися (а.с.48).
Відповідно до ст.316 ЦК України, правом власності особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до положень ч.1 ст.405 ЦК України члени сімї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Згідно довідки КП “Житлосервіс “Оболонь”від 06.01.2012 року вбачається, що позивачка зареєстрована у спірній квартирі, однак в ній не проживає, що було з'ясовано в ході судового засідання та не оспорюється сторонами по справі.
Відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка, зазначає, що відповідач змінив замки у квартирі і не впускає її в його квартиру, а тим самим порушує її конституційне право на житло. Між іншим сама позивачка ОСОБА_1 зазначає, що у неї в приватній власності є житло, яке вона приватизувала ще в 2002 році, що підтверджується копією її паспорта. (а.с. 49-50).
Разом з тим суд не може погодитись з таким обґрунтуванням вимог позивача, оскільки таке не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, який регулює відносини, які виникли між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 як власником житлового приміщення.
Відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження цим майном.
Таким чином, факт реєстрації ОСОБА_1 у квартирі, яка належить ОСОБА_2 сам по собі підтверджує наявність перешкод для нього у користуванні власністю, а його вимога про усунення перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 обґрунтована й підлягає задоволенню.
За викладених підстав та враховуючи те, що під час розгляду справи не встановлено порушень житлових прав позивача ОСОБА_1 з боку відповідача ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог позивачки про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом необхідно відмовити.
Керуючись ст. 41, ст. 47 Конституції України, ст. 316, 319, 391, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 8, 11, 169, 208, 209, 212 215, 218, 224 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-тя особа: відділ ГІРФО Оболнського РУ ГУ МВС України в м. Києві про усунення перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод в здійсненні права власності ОСОБА_2 на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати відділ ГІРФО Оболнського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти з реєстраційного обліку в квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.В. Великохацька
25.06.2012 Справа № 2-2204/12