Справа № 755/9306/15-ц
Ухвала
"19" червня 2015 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді САВЛУК Т.В.,
при секретарі Гноілек М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про скасування рішення третейського суду,
28 квітня 2015 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва, як компетентного суду, з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 січня 2015 року по справі №597/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник заявника ОСОБА_4 в судовому засіданні просив заяву про скасування рішення третейського суду задовольнити, пояснив, що заявник ОСОБА_1, виступає поручителем по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №629/3-137 від 23 липня 2008 року, який укладено між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 28 січня 2014 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у справі №597/14 ухвалене рішення, яким присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 1 574730 грн. 34 коп. Заявник ОСОБА_1 вважає рішення третейського суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню, вважає, що третейський суд вийшов за межі третейської угоди, оскільки своїм рішенням стягнув солідарно за кредитним договором з обох поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість по кредитному договору, в той же час між позивачем та відповідачами наявні окремі третейські угоди про передачу спору на розгляд третейського суду, про що зазначено у п.6 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №629/3-137 від 23 липня 2008 року, який укладено між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , ст.5 Договору поруки №629/3-139 від 23.07.2008 р., який укладено з ОСОБА_1, та ст.5 Договору поруки №29/3-140 від 23.07.2008 року, який укладено з ОСОБА_5, а виходячи з положень ст.554 ЦК України, передбачено солідарну відповідальність боржника і поручителя за договором поруки, тому поручителі за різними договорами поруки не несуть солідарну відповідальність один перед одним, що дає підстави скасувати рішення третейського суду.
Представник заінтересованої особи Матвіїв І.А. в судовому засіданні заперечувала щодо скасування рішення третейського суду, просила в задоволенні заяви відмовити, пояснила, що на момент розгляду справи третейським судом та ухвалення оскаржуваного рішення третейська угода, яка викладена у п.6.2 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №629/3-137 від 23 липня 2008 року, який укладено між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, та у п. 5 Договору поруки №629/3-139 від 23.07.2008 р., який укладено з ОСОБА_1, та п.5 Договору поруки №29/3-140 від 23.07.2008 року, який укладено з ОСОБА_5, сторонами спору в судовому порядку не оскаржувалась, тому були чинними на момент звернення ПАТ «Укрсоцбанк» до третейського суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, як солідарних боржників про стягнення заборгованості по кредитному договору, тому відсутні підстави для скасування рішення третейського суду на підставі п.2 ч.1 ст.389-5 ЦПК України.
Заінтересовані особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Заслухавши думку представника заявника ОСОБА_4, представника заінтересованої особи - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Матвіїв І.А., дослідивши матеріалами справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди» на розгляд до третейського суду може бути переданий спір за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремою письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Третейська угода є підставою для передачі спору на розгляд третейського суду, а в деяких випадках - і підставою для створення та діяльності такого суду. Таким чином, належність форми і змісту третейської угоди, наявність у ній всіх істотних умов, передбачених законом, є первинною та обов'язковою умовою правомірності третейського розгляду, а відтак - і третейського рішення.
Отже, обов'язковою умовою для розгляду спору в третейському суді є наявність третейської угоди між сторонами.
Судом встановлено, що 23 липня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №629/3-137.
Як передбачено у п.6.1 та п.6.2 Договору кредиту, всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути з укладанням та виконанням положень цього Договору вирішуються шляхом переговорів між Сторонами на рівні їх уповноважених представників.
У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатолівною або Білоконем Юрієм Миколайовичем в порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеним у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 23 липня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_1 укладено Договір поруки №629/3-139.
Як передбачено у п.5.1 та п.2.2 Договору поруки, всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути з укладанням та виканням положень цього Договору вирішуються шляхом переговорів між Сторонами на рівні їх уповноважених представників.
У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатолівною або Білоконем Юрієм Миколайовичем в порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеним у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.
Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду.
Третейський суд це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні, а також вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб встановлені Законом України „Про третейські суди".
Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних правовідносин це вид недержавної юрисдикційної діяльності і не є здійсненням правосуддя.
Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом, зокрема статтею 6 Закону України "Про третейські суди".
28 січня 2014 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у справі №597/14 ( третейський суддя Ярошовець В.М.), ухвалене рішення, яким в частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Судом присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 1 574730 грн. 34 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 29540 грн. 87 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» третейський збір в сумі 16147 грн. 30 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» третейський збір в сумі 523 грн. 11 коп.
Ухвалою третейського судді Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків Ярошовець В.М. від 08 травня 2015 року про виправлення рішення, виправлено описку у тексті рішення та вважати датою прийняття рішення у справі і його оголошення в судовому засіданні 28 січня 2015 року.
Відповідно до положень ст.51 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, в разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Підстави для скасування рішення третейського суду визначені у статті ст.389-5 Цивільного процесуального кодексу України, якою передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано, зокрема, у разі якщо, рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішенні питання, які виходять за межі третейської угоди, або цим рішенням вирішенні питання , які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішенні питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди. (п. 2 ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України).
Згідно з Конституцією України Україна є демократичною, соціальною, правовою державою; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. ст. 1, 3 Конституції України).
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).
Способами реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних правовідносин є звернення до третейського суду (у передбаченому Законом України «Про третейські суди» випадках і порядку) та судовий захист.
Ураховуючи положення ст. ст. 55, 64, 124 Конституції України, аналізуючи зміст Закону України «Про третейські суди» та ст. 17 ЦПК України третейський суд як недержавний орган за цим Законом має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду, і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов'язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Виходячи з принципу верховенства права, положень ст. ст. 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень ст. ст. 3, 15 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав і інтересів, у тому числі шляхом оскарження дій і рішень.
Відповідно до положень ч.3 та ч.4 ст.389-4 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 389-5 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Зміст вказаної норми вбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак, така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст. 554 ЦК України) та лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.
Як встановлено судом, між учасниками третейського розгляду ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_1, поручителями по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №629/3-137 від 23 липня 2008 року, який укладено між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, були укладені договори поруки з кожним із відповідачів окремо, тобто їх відповідальність не може бути спільною.
Особи, незалежно один від одного поручилися за одного і того ж боржника за різними договорами поруки. В даному випадку вони не стають солідарно зобов'язаними у відношенні один одного, хоча і приймають на себе солідарну з боржником відповідальність перед кредитором.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним наявність підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 січня 2015 року по справі №597/14 в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» пред'явлених до ОСОБА_1, як солідарного боржника, про стягнення заборгованість по договору кредиту в сумі 1 574730 грн. 34 коп. та третейського збору в сумі 16147 грн. 30 коп., оскільки третейський суд як недержавний орган має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду, а враховуючи той факт, що між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які виступають поручителями по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №629/3-137 від 23 липня 2008 року, який укладено між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, укладено окремі договори поруки, тобто в даному випадку порука між ними не є спільною, що б передбачало солідарну відповідальність останніх, що свідчить про відсутність правових підстав для розгляду спору в третейському суді.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 8, 12, 22, 55 Конституції України, ст.ст.5, 12, 51 Закону України „Про третейські суди", ст.ст.1, 3, 4, 389-4, 389-5, 389-6 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про скасування рішення третейського суду задовольнити частково.
Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 січня 2015 року по справі №597/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати в частині позовних вимог, які пред'явлено Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, як солідарного боржника, про стягнення заборгованість по договору кредиту в сумі 1 574730 грн. 34 коп. та третейського збору в сумі 16147 грн. 30 коп.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста Києва, яка подається через Дніпровський районний суд мста Києва, протягом десяти днів з дня її проголошення Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.