Справа № 755/2411/15-п
іменем України
13.02.2015 року суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15 січня 2015 року о 22:15 год., гр. ОСОБА_1 був відсутнім за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1, чим гр. ОСОБА_1 порушив правила адміністративного нагляду чим вчинив порушення, передбачене ч. 1 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами внесеними Законом України від 24.09.2008 року), доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як вбачається з даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія КИ №0044724 від 16 січня 2015 року, протокол складено в присутності ОСОБА_1, після чого протокол надано йому для ознайомлення та дачі письмових пояснень по суті, пояснення ОСОБА_1 викладені в окремих письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини щодо скоєння адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у даній справі, оскільки винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія КИ №0044724 від 16 січня 2015 року; в поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, рапорті ст. ДІМ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Винограда О.С. від 16 січня 2015 року, ухвалі Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2014 року. Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1, в межах санкції ч. 1 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушення, майновий стан, вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян на користь держави.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
При вирішенні питання про накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 40-1, 187, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд-
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена або на постанову може бути внесено подання прокурора до Апеляційного суду м. Києва протягом 10-ти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя