Справа № 755/2018/15-ц
Ухвала
"18" лютого 2015 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого - судді САВЛУК Т.В.,
при секретарі Гноілек М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів.
18 лютого 2015 року представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що невжиття заходів забезпечення даного позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, та надасть можливість уникнути безпідставного подальшого відчуження даного об'єкту нерухомого майна особою, яка незаконно визнана переможцем торгів.
Представник відповідача - Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України Штогрин П.А. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, вважає заявлене клопотання безпідставним та необґрунтованим за відсутності достовірних даних, які мають підтвердити набуття та оформлення права власності на відчужене майно переможцем прилюдних торгів.
Представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" Заєць Е.П., в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову, оскільки в межах даного спору позивачем оспорюється процедура проведення прилюдних торгів, тому відсутні підстави для накладення арешту на майно, яке не є предметом спору.
Представник відповідача - Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Штогрина П.А., представника третьої особи Заєць Е.П., дослідивши наявні у справі докази, оцінивши наведені представником позивача підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного.
Забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які мали підтвердити той факт, що переможець прилюдних торгів ОСОБА_2, третя особа у справі, оформив право власності на об'єкт нерухомого майна, що виставлявся на прилюдні торги, а посилання представника позивача на необхідність вжиття заходів забезпечення позову в межах даної справи для подальшого збереження майна, як ймовірного об'єкту для забезпечення виконання прийнятого в майбутньому рішення суду про визнання недійсними публічних торгів, виходить за межі заявлених позовних вимог, та не має прямого зв'язку з виконанням судового рішення, в той же час забезпечення позову слугує підставою гарантії реалізації рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, та не може замінювати безпосередньо рішення суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.151-153, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.