Справа № 755/3087/15-ц
Ухвала
"13" лютого 2015 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права власності на частину об'єкту нерухомого майна за набувальною давністю,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права власності на частину об'єкту нерухомого майна за набувальною давністю.
Форма і зміст позовної заяви визначена в статі 119 Цивільного процесуального кодексу України, як передбачено нормою даної статті, позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до положень ч.1 ст.80 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Враховуючи, що предметом даного спору є визнання права власності на частину об'єкти нерухомого майна, що зумовлює визначення у позовній заяві ціну позову, виходячи з дійсною вартості нерухомого майна, на яке претендує позивач, яка має бути підтверджена належними доказами, серед іншого висновком фахівця в галузі будівельно-технічної експертизи.
Як передбачено частиною п'ятою статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3654,00 грн.).
При звернені з цим позовом до суду, позивачем не надано докази сплати судового збору, з урахуванням положень ст.4 Закону України "Про судовий збір", який сплачується виходячи з ціни позову, яка має відповідати дійсній вартості об'єкту нерухомого майна, що є предметом позову, при цьому слід врахувати, що вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Звертаю увагу, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №31216206700005, МФО №820019, відкритий в ГУДКСУ у м. Києві, отримувач УДКС України в Дніпровському районі м. Києва.
Відповідно до положень ч.2 ст.32 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Як роз'яснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.
Також, у п.15 цієї Постанови зазначено, що позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).
Разом з тим, позивачем пред'явлено вимоги до відповідачів - Київської міської ради та Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, однак конкретних вимог до кожного з відповідачів позивачем у позовній заяві не визначено, як і не наведено правових підстав для пред'явлення позову до кожного з відповідачів, виходячи з обсягу їх повноважень та компетенції, яка визначена чинним законодавством, виходячи з предмету позовних вимог.
За нормою ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права власності на частину об'єкту нерухомого майна за набувальною давністю залишити без руху, про що повідомити позивачу та надати строк до "20" лютого 2015 р. для виправлення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.