"04" листопада 2008 р. справа № 9/51/б
За заявою приватних підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2, м.Чернівці
до спільного українсько-сірійського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “АФАМІЯ ЛТД”, м.Чернівці
про визнання банкрутом
Суддя М.І. Ніколаєв
Представники: не викликалися
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.08.2008 року за заявою приватних підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушено справу про банкрутство спільного українсько-сірійського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “АФАМІЯ ЛТД”, ухвалою суду від 22.09.2008 року визнано вимоги ініціюючих кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, зобов'язано ОСОБА_1 в десятиденний строк подати оголошення про порушення справи про банкрутство та призначено розпорядником майна ОСОБА_3.
У газеті “Урядовий кур'єр” за 02.10.2008 року (№186) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.
04.11.2008 року ДПІ у м. Чернівці звернулося з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 45558,00 грн., у тому числі 31240,00 грн. боргу з податку на прибуток, 112,00 грн. боргу з податку з власників транспортних засобів та 1527,72 грн. штрафної санкції за порушення законодавства про патентування.
Пунктом 1.3 частини 1 ст. 1 Закону № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня податкової декларації, або розраховується контролюючим органом у випадках, передбачених підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону. Відповідно ж до пункту 5.2 статті 5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначений у заяві ДПІ податковий борг боржника виник на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 17.10.2008 року №3482/23-1/19351452, податкових повідомлень-рішень №№000258231/0, 000257231/0 від 20.10.2008 року та рішення про застосування штрафних санкцій №000259231 від 20.10.2008 року, що отримані боржником 20.10.2008 року, а відтак вказаний податковий борг виник після порушення провадження у справі, а вимоги ДПІ є поточними.
У відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Відповідно до ст. 23 Закону після визнання боржника банкрутом вимоги по зобов'язаннях, які виникли в процедурах банкрутства (розпорядження майном або санація), повинні бути заявлені та визнані господарським судом, а їх погашення вже передбачено ст. 31 Закону. Тобто, у процедурі розпорядження майном поточні кредитори не повинні подавати заяви з грошовими вимогами в порядку ст. 14 Закону.
Отже, не підлягають розгляду у справі про банкрутство поточні вимоги заявника (ті, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство), оскільки у справі не розпочато ліквідаційну процедуру.
Аналогічну позицію викладено в Постанові ВГС України у справі № Б-16927/2-19 від 21.08.2002 року.
За таких обставин заява ДПІ у м. Чернівці не підлягає розгляду господарським судом.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що поточні вимоги до боржника також можуть бути предметом позовного провадження до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 4-1, п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У прийнятті заяви відмовити.
Заяву і додані до неї документи повернути заявнику.
Суддя М.І. Ніколаєв