33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"21" липня 2015 р. Справа №918/1136/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Гулова А.Г.
суддя Маціщук А.В. ,
суддя Петухов М.Г.
при секретарі судового засідання Полюхович О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Кітовського В.Л. - представника за довіреністю від 13.09.2013р.
від відповідача: Беруна Р.В. - представника за довіреністю від 12.01.2015р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД"
на рішення господарського суду Рівненської області від 08.06.2015р.
у справі №918/1136/14 (суддя Марач В.В.)
за позовом Корпорації "Лоуренс Гес енд Оіл Інк" (Lawrence Gas & Jil. Inc), Бойнтон Біч, Флорида, США
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД", с.Біла Криниця Рівненського району Рівненської області
про стягнення боргу в сумі 366528,05 доларів США (за курсом НБУ станом на 15 квітня 2015 року - 8403224,03 гривень)
Рішенням господарського суду Рівненської області від 08.06.2015р. у справі №918/1136/14 частково задоволено позов Корпорації "Лоуренс Гес енд Оіл Інк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД" про стягнення боргу у сумі 366528,05 доларів США (за курсом НБУ станом на 15 квітня 2015 року - 8403224,03 гривень). Стягнуто з відповідача на користь позивача 359 530,24 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США боргу та 260 530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008 та 59155,89 доларів США процентів, нарахованих за період з 10.08.2008 по 31.07.2014), 73080 грн. 00 коп. судового збору. Відмовлено у позові у частині стягнення 6997,81 доларів США процентів за користування кредитними коштами з 01.08.2014р. по 15.04.2015р.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог і прийняти нове рішення в цій частині, яким у позові відмовити, у решті - залишити без змін.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач, зазначає, зокрема, наступне:
- відповідно до п.6 додаткової угоди від 09.08.2008р., дана додаткова угода набирає чинності з моменту її реєстрації до Реєстраційного свідоцтва НБУ №15 від 19.09.2001р. та діє до його завершення. Реєстрація даної додаткової угоди була проведена 21.12.2009р., що підтверджується додатком до реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) від 21.12.2009р. №21, а тому, відповідно, вказана додаткова угода набрала чинності 21.12.2009р., а припинила свою дію 20.06.2012р., що підтверджується повідомленням Управління НБУ в Рівненській області від 17.08.2012р. вих.№14-025/2044, де вказано про анулювання реєстраційного свідоцтва №15 від 19.09.2001р. саме 20.06.2012р., а тому по закінченню дії додаткової угоди від 09.08.2008р. кредитний договір чинний в тій редакції, яка викладена у самому договорі з урахуванням змін та доповнень, які викладені в додаткових угодах від 02.09.2002р., від 03.07.2003р. та від 01.10.2006р., оскільки останні не мають обмеженого терміну дії. Отже, на сьогоднішній день є чинною редакція кредитного договору, викладена у додатковій угоді від 01.10.2006р., згідно з якою, термін користування кредитними коштами встановлюється строком на 7 (сім) років з 10.08.2001р. по 09.08.2008р., а у випадку невиконання позичальником умов даного договору - до першої письмової вимоги кредитора, а тому позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки останній звернувся до суду за захистом своїх прав майже через 5 років з моменту виникнення у нього такого права;
- заборгованість по відсотках, яку заявив позивач, не підлягає до задоволення, оскільки між сторонами кредитного договору (з урахуванням додаткових угод) не встановлено конкретних строків сплати процентів за користування кредитними коштами, а тому до даних правовідносин підлягають застосуванню норми ст.530 ЦК України.
Представник ТзОВ "Нерудтехпром ЛТД" у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 08 червня 2015 року у справі №918/1136/14 скасувати в частині задоволених позовних вимог і прийняти нове рішення в цій частині, яким у позові відмовити.
Представник позивача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить оскаржене рішення господарського суду Рівненської області від 08 червня 2015 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 06.08.2001 року Корпорацією "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД" (Позичальник) укладено кредитний договір №060801, згідно з п.1.1. якого, кредитор надає позичальнику кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії для будівництва та введення в експлуатацію автозаправної станції з готелем на 314км. автомобільної дороги Київ-Чоп (с.Біла Криниця) з максимальним лімітом лінії у сумі 500 000 доларів США на умовах, визначених даним договором, зі сплатою 10 відсотків річних з розрахунку амортизації грошових коштів - 10 років.
Управлінням Національного банку України в Рівненській області зареєстровано кредитний договір №060801 від 06.08.2001р., що підтверджується реєстраційним свідоцтвом №15 від 19.09.2001 року.
На підставі додаткової угоди до кредитного договору від 02.09.2002р. сторонами збільшено суму кредиту до 900 000 доларів США.
Відповідно до додаткової угоди до кредитного договору від 03.07.2003р. сторони погодили викласти у новій редакції пункти 4.4 - 4.5 договору, а саме - розпочати сплату процентів та погашення кредиту з 01.01.2004р.
Додатковою угодою до кредитного договору від 01.10.2006р. сторони встановили термін користування кредитними коштами до 09.08.2008р., а у випадку невиконання відповідачем умов договору - до першої письмової вимоги кредитора. Разом з тим, сторони дійшли згоди, що сума балансу по договору станом на 10.08.2006р. становить 308 107,02 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США неповернутого кредиту та 209 107,02 доларів США нарахованих та несплачених в установлений строк процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до додаткової угоди до кредитного договору від 09.08.2008р. сторони встановили термін користування кредитними коштами до 10.08.2011. Також, узгодили, що сума балансу по кредитному договору станом на 09.08.2008р. становить 300 374,35 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США неповернутого кредиту та 201 374,35 доларів США, нарахованих та несплачених в установлений строк процентів за користування кредитними коштами.
Також, викладено у новій редакції п. 9.3 кредитного договору: " 9.3. Кредитор у випадку порушення його прав за Кредитним договором та/або додатковими угодами до нього, за своїм вибором, має право звернутися до господарського суду за місцезнаходженням позичальника із застосуванням процесуального та матеріального права України або до суду штату Флорида, Сполучені Штати Америки.".
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2014 року у даній справі, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 05 лютого 2015 року, встановлено, що даний спір підсудний господарському суду і при вирішенні спору повинно застосовуватися право України., відповідно, скасовано ухвалу від 07.11.2014р. у даній справі суду першої інстанції, який, припинивши провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, прийшов до висновку, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Судом встановлено, що 19.09.2001р. Управління Національного банку України в Рівненській області видало реєстраційне свідоцтво №15 до кредитного договору, відповідно до якого сторони можуть здійснювати операції за договором.
Крім того, Управління Національного банку України в Рівненській області видало додатки від 25.09.2002р., 24.11.2006р., 21.12.2009р., які є невід'ємною частиною реєстраційного свідоцтва, до кредитного договору №060801 від 06.08.2001р. та додаткових угод до нього від 02.09.2002р., 03.07.2003р., 01.10.2006р., 09.08.2008р. Лише додаткова угода від 31.08.2009р. не була зареєстрована в НБУ.
Строк дії цього договору встановлюється з дня надходження повної або часткової суми кредиту на валютний рахунок позичальника і до повного погашення кредиту, відсотків та амортизації за ним (п.7.4. договору).
Вказаний вище договір та додаткові угоди до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками їх печаток.
На виконання умов договору та додаткових угод до нього Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром Лтд" у період жовтень 2001р. - вересень 2003р. отримало від Корпорації "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" 850000,00 доларів США, що не заперечується сторонами.
Разом з тим, ТзОВ "Нерудтехпром ЛТД" своїх зобов'язань за кредитним договором №060801 та додатковими угодами щодо повернення отриманих коштів та сплати процентів не виконало, кредитні кошти не повернуло у повному обсязі, нараховані проценти не сплачує.
Згідно з додатковою угодою до кредитного договору від 09.08.2008 термін користування кредитними коштами встановлювався до 10.08.2011. Сторонами також узгоджено, що сума балансу по кредитному договору станом на 09.08.2008 становила 300 374,35 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США неповернутого кредиту та 201 374,35 доларів США, нарахованих та несплачених в установлений строк процентів за користування кредитними коштами.
Отже, судом встановлено, що після підписання вказаної додаткової угоди проценти за кредитним договором становлять:
- проценти з 10.08.2008 по 31.12.2008 складають 99000 X 10% X 144/365 = 3 905,75 доларів США;
- проценти з 01.01.2009 по 31.12.2013 складають 99000 X 10% X 5 років = 49 500 доларів США;
- проценти з 01.01.2014 по 31.07.2014 складають 99000 X 10% X 212/365 = 5750,14 доларів США.
Таким чином, загальна сума процентів, нарахованих за період з 10.08.2008р. по 31.07.2014р. складає 59155,89 доларів США.
Загальна сума боргу за кредитним договором від 06.08.2001 складає 359 530,24 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США боргу у зв'язку з неповерненням кредитних коштів та 260530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008р. та 59155,89 доларів США процентів, нарахованих за період з 10.08.2008р. по 31.07.2014р.).
Відповідно до акту звірки розрахунків від 03 жовтня 2011 року, який складений представником ТзОВ "Нерудтехпром Лтд" та представником корпорації "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" щодо стану розрахунків між сторонами за кредитним договором №060801 від 06.08.2001р. та додатковими угодами до нього за даними ТзОВ "Нерудтехпром Лтд" та корпорації "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" - кредиторська заборгованість на користь корпорації "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" складала 331 511,88 доларів США.
Матеріали справи не містять заперечень чи контррозрахунку на розрахунок позивача.
01 серпня 2014 року корпорація "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" надіслала (фіксальний чек від 01.08.2014р. №9959) ТзОВ "Нерудтехпром Лтд" вимогу про сплату боргу за кредитним договором №060801 від 06.08.2001 в сумі 359 530,24 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США боргу та 260 530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008 та 59155,89 доларів США процентів нарахованих за період з 10.08.2008 по 31.07.2014).
Дана вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
За наведених вище обставин, корпорація "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк", посилаючись, зокрема, на кредитний договір №060801 від 06.08.2001р., додаткові угоди до договору, ст.193 ГК України, ст.ст.509, 1054, 1056 ЦК України, п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, звернулася з позовом до суду про стягнення з ТзОВ "Нерудтехпром Лтд" боргу в сумі 366529,05 доларів США (за курсом НБУ станом на 04 серпня 2014 року - 4 380 178,13 гривень).
16 квітня 2015 року представником позивача подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, останній просить стягнути з ТзОВ "Нерудтехпром ЛТД" 366 528,05 доларів США (за курсом НБУ станом на 15 квітня 2015 року - 8 403 224,03 гривень), а саме 99 000 доларів США боргу та 267 528,05 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008р., 59155,89 доларів США процентів нарахованих за період з 10.08.2008 по 31.07.2014р. та 6997,81 доларів США процентів нарахованих за період з 01.08.2014 по 15.04.2015р.).
Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Рівненської області від 08.06.2015р. у справі №918/1136/14 позов Корпорації "Лоуренс Гес енд Оіл Інк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД" про стягнення боргу у сумі 366529,05 доларів США задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 359 530,24 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США боргу та 260 530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008 та 59155,89 доларів США процентів, нарахованих за період з 10.08.2008 по 31.07.2014), 73080 грн. 00 коп. судового збору. Відмовлено у позові у частині стягнення 6997,81 доларів США процентів за користування кредитними коштами з 01.08.2014р. по 15.04.2015р.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі укладених ними кредитного договору №060801 від 06.08.2001р. та додаткових угод до нього.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з нормами ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ст.1056-1 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань. Вказані норми кореспондуються зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як зазначалося вище, на виконання умов договору та додаткових угод до нього Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром Лтд" у період жовтень 2001р. - вересень 2003р. отримало від Корпорації "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" 850000,00 доларів США.
Судом встановлено, що відповідач здійснив повернення вказаних кредитних коштів чатково, а саме у період січень 2004р. - серпень 2006р. сплатив позивачу 751000,00 доларів США.
Таким чином, відповідач зі свого боку порушив договірні зобов'язання щодо повернення кредитних коштів до 10.08.2011р., у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 99000,00 доларів США.
Також, отримавши вимогу позивача від 01.08.2014р. про сплату боргу за кредитним договором в сумі 359530,24 доларів США, серед яких 99000,00 доларів США боргу по тілу кредиту, 260 530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008р. та 59155,89 доларів США процентів, нарахованих за період з 10.08.2008р. по 31.07.2014р.), відповідач на час прийняття оскарженого рішення борг, в порядку ст.530 ЦК України, не сплатив.
Керуючись п.6 ст.3 ЦК України, яка передбачає загальні засади цивільного законодавства, зокрема, справедливість, добросовісність, розумність, судом не беруться до уваги заперечення відповідача, з посиланням на ст.530 ЦК України, щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами в сумі 260530,24 доларів США, оскільки, як зазначалося, така вимога відповідачу була надіслана, однак, як на момент розгляду справи судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, відповідач проценти не сплатив.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія цілком погоджується з висновком суду першої інстанції на рахунок того, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 359 530,24 доларів США, які складаються з 99 000 доларів США боргу по тілу кредиту та 260 530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США процентів станом на час підписання додаткової угоди від 09.08.2008р. та 59155,89 доларів США процентів, нарахованих за період з 10.08.2008р. по 31.07.2014р.) є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Разом з тим, місцевий господарський суд правомірно відмовив у позові в частині стягнення з відповідача 6997,81 доларів США процентів, нарахованих за період з 01.08.2014р. по 15.04.2015р., оскільки сторонами у кредитному договорі та укладених до нього додаткових угодах не встановлено конкретних строків сплати процентів за користування кредитними коштами, а вимога на вказану суму не заявлялася.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 530 ЦК України, згідно з якими, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріали справи не містять відповідної вимоги позивача до відповідача про сплату 6997,81 доларів США процентів нарахованих за період з 01.08.2014 по 15.04.2015р., у зв'язку з чим у відповідача відсутній обов'язок щодо їх сплати, а позовна вимога про стягнення зазначених процентів у судовому порядку передчасно заявлена позивачем.
Твердження скаржника, викладені у апеляційній скарзі на рахунок того, що право на звернення до суду із даним позовом виникло у позивача 10 серпня 2008 року, а тому останній пропустив строки позовної давності, звернувшись до суду за захистом свого права майже через п'ять років після виникнення у нього такого права, оцінюються судом критично, оскільки додаткова угода від 09.08.2008p. до кредитного договору, якою було встановлено термін повернення позичальником кредитних коштів до 10 серпня 2011р., припинила свою дію відповідно до її умов одночасно із анулюванням 20.06.2012р. реєстраційного свідоцтва НБУ №15 від 19.09.2001р. А тому, не повернувши у повному обсязі кредитні кошти до зазначеного строку, відповідач порушив права позивача, і, відповідно, у корпорації "Лоуренс Гес енд Оіл Інк" з 11.08.2011р. виникло право на звернення до суду за захистом свого цивільного права або інтересу, і саме з зазначеної дати починається перебіг позовної давності щодо стягнення боргу по тілу кредиту. З вимогою ж про сплату процентів позивач звернувся 01.08.2014р.
А тому, оскільки позивач звернувся з позовом до суду 04.08.2014р., що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції господарського суду Рівненської області вх.№2517/14 від 04.08.2014р., позов заявлено в межах передбаченого ст.257 ЦК України трирічного строку позовної давності.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, відповідно, не є підставою, для скасування оскарженого рішення.
Відтак, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 08.06.2015р. у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ТзОВ "Нерудтехпром ЛТД" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 08.06.2015р. у справі №918/1136/14 залишити без змін.
3. Справу №918/1136/14 повернути до господарського суду Рівненської області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.