"21" липня 2015 р. Справа № 922/1480/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.,
при секретарі Катренко І.С.
за участю представників:
від позивача за первісним позовом - Тюменцев В.Ю. - за довіреністю від 22.12.2014р. № 25/1212, Санжаревський Є.М. - за довіреністю від 30.12.2014р. №85/1217,
від відповідача за первісним позовом - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (вх.№2538 Х/2) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (вх.№3157 Х/2)
на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2015р. у справі №922/1480/15,
за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", м. Лозова,
про стягнення 2020739,01 грн.,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", м. Лозова,
до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", м. Харків,
про стягнення 21586,25 грн.,
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.04.2015р. у справі №922/1480/15 (суддя Лавренюк Т.А.) позов Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" 1816032,53грн. основного боргу, 11821,55рн. 3% річних, 192884,93грн. збитків від інфляції, 40414,78грн. судового збору. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод 21586,25грн. збитків, 1827,00грн. судового збору.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, місцевий господарський суд зазначає, що факт наявності заборгованості за договором поставки від 04.03.2015р. № 84/424 підтверджується належними доказами, наявними у матеріалах справи. При цьому, оскільки відповідачем за первісним позовом не надано доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 1816032,53 грн., а також враховуючи положення ст. 625 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" щодо стягнення з відповідача 11821,55 грн. 3% річних, 192884,93 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, місцевий господарський суд, розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", в якій він визнає зустрічний позов повністю та не заперечує проти його задоволення, керуючись положеннями ч. 5 ст. 22, ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про прийняття зазначеної заяви, у зв'язку з чим задовольнив зустрічний позов.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, просить змінити рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2015р. у справі № 922/1480/15 в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат, нарахованих на суму основного боргу: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" 3% річних в розмірі 19229,70 грн. та інфляційні витрати в розмірі 409848,02 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2243,71 грн.
Посилаючись на положення п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.03.2009р. № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" зазначає, що місцевим господарський суд неправомірно повернув заяву позивача за первісним позовом про збільшення позовних вимог, не надавши додатковий час для долучення до матеріалів справи доказів додаткової сплати судового збору на збільшені позовні вимоги.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015р. у справі № 922/1480/15 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" також звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2015р. у справі № 922/1480/15 в частині стягнення 17839,30 грн. основного боргу, 3% річних - 141,49 грн. та 2108,82 грн. інфляційного збільшення; в іншій частині рішення залишити без змін.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" зазначає, що суд необґрунтовано та безпідставно стягнув з відповідача за первісним позовом вартість поставленого забракованого товару у розмірі 17839,30 грн., а також включив вартість вказаного товару до основного боргу як бази нарахування 3% річних та інфляційного збільшення боргу.
Таким чином, на думку позивача за зустрічним позовом, розмір нарахувань Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" повинно бути зменшено на вартість браку в розмірі 17893,30 грн., 141,49 грн. 3% річних на вартість браку, 2108,82 грн. інфляційного збільшення на вартість браку.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.
Оскільки апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" подано на один і той самий процесуальний документ, а саме - рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2015р. у справі № 922/1480/15, колегія суддів ухвалила про спільний розгляд вказаних апеляційних скарг в одному апеляційному провадженні у даній справі.
На підставі розпорядження секретаря другої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2015р. у зв'язку з відрядженням судді Бородіної Л.І. для розгляду справи №922/1480/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Здоровко Л.М.
16.06.2015р. позивачем за первісним позовом в судовому засіданні подано заяву, в якій він просить прийняти відмову Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" від апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2015р. у справі № 922/1480/15 (вх.№ 10743/1).
Розглянувши заявлене клопотання про відмову від апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитись від неї до винесення постанови. Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Перевіривши матеріали поданої скаржником заяви про відмову від апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що вона підписана уповноваженим представником позивача за первісним позовом.
Крім того, колегія суддів, розглянувши наявні матеріали справи, дійшла висновку, що відмова Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" від поданої ним апеляційної скарги є такою, що не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", посилаючись на ст.ст. 22, 93 Господарського процесуального кодексу України, також подало заяву, в якій позивач за первісним позовом погоджується з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2015р. у справі № 922/1480/15.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2015р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача за первісним позовом розгляд справи відкладено.
На підставі розпорядження виконуючого обов'язків голови суду Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. для розгляду справи №922/1480/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом подано заяву, в якій він, керуючись ст.ст. 22, 93 Господарського процесуального кодексу України, заперечує проти вимог апеляційної скарги відповідача за первісним позовом в повному обсязі, а також просить відкликати раніше подану заяву (вих.№ 85-265 від 15.06.2015р.) у справі №922/1480/15.
Колегія суддів, розглянувши зазначену заяву, враховуючи положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про її задоволення.
В судове засіданні представник відповідача за первісним позовом не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за вих.№ 015167/1, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 150).
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за первісним позовом за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
04.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (покупець) та Публічним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (постачальник) укладено договір поставки № 85/424, відповідно до п. 2.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця (далі поставити), а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар в асортименті та кількості, в порядку та в строки, визначені умовами даного договору та додатками до нього.
Відповідно до п. 3.1 договору загальна кількість поставленого постачальником та прийнятого покупцем товару за період дії договору визначається сторонами на підставі специфікацій, які є невід'ємною частино договору. Специфікації можуть бути змінені за письмовою домовленістю сторін.
Згідно з п. 3.2 договору номенклатура та асортимент товару, який підлягає поставці, визначається сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.
За умовами п. 3.5 договору приймання товару відповідачем за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Державного арбітражного суду при Раді Міністрів СРСР № П-6 (з доповненнями та змінами), а по якості - Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Державного арбітражного суду при Раді Міністрів СРСР №П-7.
Пунктом 4.1 договору визначено, що загальна орієнтовна вартість даного договору на момент його укладення відповідає специфікаціям (додаткам), які є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 5.3 договору форма оплати - безготівковий розрахунок, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Умови та порядок розрахунків за даним договором можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, про що складається додаткова угода до даного договору.
Відповідно до п.6.2.1 договору поставка товару позивачем здійснюється на умовах базис поставки EXW (франко-завод) в редакції Інкотермс 2010, місце передачі товару: м. Харків, Московський проспект, 275, одержувачем є відповідач.
Пунктом 9.1 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за неналежне виконання положень даного договору у відповідності до норм чинного законодавства України.
Відповідно до п. 10.1 договору даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до повного виконання таким зобов'язань за даним договором.
Згідно з п. 8 додаткової угоди до договору поставки від 04.03.2013р. № 85/424 пункт 5.1 договору викладено в новій редакції: покупець зобов'язаний оплатити 100% вартості поставленої партії товару не пізніше 30 календарних днів з моменту такої поставки.
Вказаний договір поставки від 04.03.2013р. № 85/424 та додаткова угода до нього від 31.12.2013р. підписана обома сторонами та скріплена печатками товариств.
Крім того, сторонами підписана специфікація від 01.10.2014р. № 9, відповідно до якої сторони визначили найменування, кількість, ціну та загальну суму товару, що підлягає поставці. У специфікації сторони також підтвердили умову щодо оплати поставленого товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки.
На виконання укладеного між сторонами договору Публічним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" товар відповідно до підписаної сторонами специфікації від 01.12.2014р. № 9 на загальну суму 1816032,53 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 17.10.2014р. № 300270 на загальну суму 233595,78 грн., від 21.10.2014р. № 300273 на загальну суму 126725,76 грн., від 21.10.2014р. № 300274 на загальну суму 238598,75 грн., від 27.10.2014р. № 300280 на загальну суму 282124,68 грн., від 13.11.2014р. № 300293 на загальну суму 265877,68 грн., від 18.11.2014р. № 300297 на загальну суму 209608,03 грн., від 28.11.2014р. № 300307 на загальну суму 320108,65 грн., від 05.12.2014р. № 300313 на загальну суму 139393,20 грн., а також довіреностями: від 14.10.2014р. № 1316, від 20.10.2014р. № 1375, від 24.10.2014р. № 1427, від 12.11.2014р. № 1519, від 17.11.2014р. № 1544, від 27.11.2014р. № 1640, від 03.12.2014р. № 1681 (а.с. 14-28).
Оскільки поставлений товар не був оплачений відповідачем за первісним позовом в обумовлений додатковою угодою за договором поставки від 04.03.2013р. № 85/424 строк, Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" звернулося з позовом до господарського суду Харківської області з вимогою стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" 1816032,53 грн. суми основного боргу за договором поставки, 11821,55 грн. 3% річних та інфляційні витрати в розмірі 192884,93 грн.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем за первісним позовом за видатковою накладною від 17.10.2014р. № 300270 частина поставленого товару виявилась бракованою, про що відповідачем за первісним позовом було складено акт від 27.11.2014р. № 31/2014 та заявлена претензія від 13.01.2015р. № 02/457П на загальну суму 11238,42грн.
На частину поставленого товару за видатковими накладними від 27.10.2014р. № 300280 та від 21.10.2014р. № 300274, що виявилась бракованою, відповідачем за первісним позовом складено акт від 22.12.2014р. № 35/2014 та заявлено претензію від 26.01.2015р. № 04/457П на загальну суму 7584,92грн.
Також, за видатковими накладними від 17.10.2014р. № 300270 та від 21.10.2014р. № 300274 на частину поставленого товару, що виявилась бракованою, відповідачем за первісним позовом було складено акт від 22.02.2015р. № 1/2015 та заявлено претензію від 04.03.2015р. № 08/457П на загальну суму 2762,91грн.
Таким чином, загальна сума збитків, пов'язаних із витратами відповідача на усунення недоліків отриманого Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" за спірним договором товару, відповідно до наданих ним претензій, склала 21586,25грн.
Оскільки позивачем за первісним позовом не було відшкодовано відповідачу збитки, який виникли у зв'язку з поставкою бракованого товару, відповідач за первісним позовом звернувся до господарського суду з зустрічним позовом, в якому просив суд стягнути з позивача за первісним позовом 21586,25грн. збитків.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 16.04.2015р. у справі № 922/1480/15 Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" звернулися з апеляційними скаргами до Харківського апеляційного господарського суду.
Враховуючи задоволення заяви позивача за первісним позовом про відмову від апеляційної скарги в порядку ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем за первісним позовом, що Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на виконання умов договору від 04.03.2013р. № 85/424 поставив товар на загальну суму 1816032,53грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними, які оформлені належним чином.
Зокрема, видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та початок перебігу строку для оплати за поставлений товар.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов п. 8 додаткової угоди від 31.12.2013р. до договору поставки від 04.03.2013р. та специфікації від 01.10.2014р. № 9 відповідач за первісним позовом зобов'язаний здійснити оплату товару не пізніше 30 календарних днів з дати його поставки.
Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки відповідачем за первісним позовом не заперечується та не надано доказів в спростування факту поставки товару за укладеним між сторонами договором, таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що факт наявності заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" за спірним договором в розмірі 1816032,53 грн. підтверджується належними доказами у справі.
Таким чином, враховуючи вказані обставини, а також те, що відповідач за первісним позовом не надав суду доказів на підтвердження сплати наявної заборгованості у сумі 1816032,53грн., місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що заявлені Публічним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі даної статті позивач за первісним позовом нарахував відповідачу за кожною видатковою накладною окремо 3% річних, що в сумі склало 11821,55грн. та збитки від інфляції, що в сумі склали 192884,93грн. Загальний період нарахування 3% річних та збитків від інфляції з 17.11.2014р. по 12.03.2015р.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок заявлених 3% річних та збитків від інфляції дійшла висновку, що заявлені в цій частині позовні вимоги за первісним позовом не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданому розрахунку, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо посилання апелянта на неправомірне нарахування позивачем за первісним позовом 3% річних та інфляційних втрат на суму частини отриманого товару, який в процесі запуску його у виробництво шляхом механічного оброблення, виявився бракованим, про що був повідомлений позивач та складено відповідні акти, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Таким чином, покупцю, який отримав товар неналежної якості, закон надає право альтернативного вибору із трьох запропонованих варіантів, в тому числі й надає покупцю право вимагати від продавця відшкодування витрат на усунення недоліків проданого йому товару.
При цьому, у разі обрання певного варіанту захисту своїх прав покупець втрачає можливість одночасно обрати інший спосіб захисту із запропонованих у ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України.
Пунктом 3.6 договору визначено, що для пред'явлення невідповідного товару за якістю покупець зобов'язаний викликати представника постачальника, який зобов'язаний явитися на протязі 3-х робочих днів після повідомлення та мати довіреність на право взяти участь в прийманні товару за якістю, складенню акту та прийнятті рішення щодо забракованого товару.
Відповідно до п. 3.9 договору постачальник зобов'язаний вивезти товар неналежної якості або розпорядитися їм на протязі 10-ти календарних днів з моменту отримання повідомлення про виявлені недоліки товару. Всі витрати, пов'язані з поверненням браку, відносяться за рахунок постачальника.
Згідно з п. 3.10 договору на розсуд покупця товар неналежної якості (бракований) може бути замінений на товар належної якості або відшкодована вартість такого бракованого товару. Заміна товару здійснюється постачальником за свій рахунок на протязі 10-ти календарних днів з моменту складення акту. У випадку, якщо брак поставленого товару буде виявлено в процесі його обробки, постачальник зобов'язується відшкодувати покупцю всі пов'язані з цим затрати.
Як вбачається з матеріалів справи, товар, який на підставі актів від 27.10.2014р. № 31/2014, від 22.12.2014р. № 35/2014, від 21.01.2015р. № 1/2015 визнаний бракованим, не був повернутий постачальнику.
При цьому, відповідачем за первісним позовом було направлено Публічному акціонерному товариству "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" претензії від 13.01.2015р. № 02/457П, від 26.01.2015р. № 04/457П, від 04.03.2015р. №08/457П з вимогами у відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України відшкодувати спричиненні збитки підприємству та перерахувати відповідні суму на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод".
Таким чином, враховуючи обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту його порушеного права у вигляді вимоги відшкодування витрат на усунення недоліків отриманого ним від позивача за первісним позовом товару, він не звільняється від обов'язку сплатити вартість цього товару, а також відповідальності за неналежне виконання цього обов'язку.
Враховуючи задоволення вимоги ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" щодо відшкодування спричинених підприємству збитків внаслідок поставки товару неналежної якості, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що первісний позов Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" в частині стягнення з відповідача за первісним позовом суми основного боргу в сумі 1816032,53 грн., а також 3% річних, нарахованих на суму частини отриманого товару, який в процесі запуску його у виробництво шляхом механічного оброблення, виявився бракованим, правомірним та таким, що відповідає умовам укладеного між сторонами договору та положенням чинного законодавства України.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача за первісним позовом в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2015р. у справі №922/1480/15 має бути залишене без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 100, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Прийняти відмову Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (вх. №10743/1) від апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2015р. у справі № 922/1480/12.
Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (вх.№2538) на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2015р. у справі №922/1480/15.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2015р. у справі №922/1480/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 27.07.2015р.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Гетьман Р.А.