20.07.2015 р. Справа № 914/1841/15
Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Залицайло М.С., розглянувши матеріали справи
за позовом:Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львів;
до відповідача-1:Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство-14630», м. Львів;
до відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Український КАПІТАЛ», м. Львів;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», м. Львів;
про:стягнення 1 729 478 грн. 07 коп.
За участю представників:
від позивача: Федорюк І.І., представник (довіреність від 19.12.2013 р.),
від відповідача-1: Мудрак Р.Б., представник (довіреність від 19.06.2015 р.);
від відповідача-2: Кузьменко А.В., представник (довіреність від 08.06.2015 р.)
від третьої особи: не з'явився
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львів до Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство-14630», м. Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Український КАПІТАЛ», м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», м. Львів про стягнення 1 729 478 грн. 07 коп.
Позивачем через канцелярію суду було подано клопотання про забезпечення позову (вх. 2391/15 від 08.06.2015 р.).
Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суд відмовляє в задоволенні заяви клопотання про забезпечення позову, оскільки позивачем належним чином не обґрунтовано необхідності застосування заходів до забезпечення позову та не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову відмовити.
Суддя Мазовіта А.Б.