ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.07.2015Справа №910/9364/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК" до Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним договору, за участю представників позивача - Конашевич Т.А. №б/н від 14.05.2015 року, відповідача - Тертичного О.М., довіреність №050/05-8340 від 23.12.2014 року, прокурора - Греськів І.І., посвідчення №002668 від 05.09.2012 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УМК» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва №209 від 08.10.2013.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент укладення оспорюваного договору положеннями чинного законодавства України, а саме: ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було визначено, що договір пайової участі повинен укладатись із замовником будівництва до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, а оскільки згідно сертифікату серії КВ № 16412237098, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, перший пусковий комплекс першої черги будівництва житлового комплексу з об'єктами обслуговування населення на вулиці Онуфрія Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва було введено в експлуатацію 04.12.2012, то позивач вважає, що зміст правочину суперечить нормам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а отже є підстави для визнання його недійсним.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/9364/15 та призначено розгляд справи на 18.05.2015.
07.05.2015 до загального відділу господарського суду міста Києва від Прокуратури міста Києва надійшло повідомлення про вступ у справу на стороні відповідача з метою захисту інтересів держави.
В судовому засіданні 07.07.2015 року оголошено перерву на 13.07.2015 року.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.07.2015 року надав відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивач самостійно звернувся до відповідача із заявою про укладення договору про сплату пайового внеску до введення об'єкту будівництва в експлуатацію. Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено обов'язок забудовника сплатити пайовий внесок, а Порядком визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 № 573/5385, що регулює правовідносини між сторонами, не передбачено обов'язок укладення договору до введення об'єкта будівництва в експлуатацію. Тобто, відповідач вважає, що оспорюваний договір укладено на законних підставах і добровільних засадах, а позивачем жодним чином не обґрунтовано, які саме охоронювані законом права та інтереси ТОВ «УМК» порушені при укладенні оспорюваного правочину.
Заслухавши представників позивача, відповідача та прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.06.2012 року за вх.№4498/0/12 Товариство з обмеженою відповідальністю «УМК» (позивач) звернулось до Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідача) з листом за вих. № 1/175 від 31.05.2011 про направлення документів для розрахунку сплати пайової участі внесків забудовників в створення соціальної та інженерної інфраструктури м. Києва.
Листом за вих. № 049-08/3715-12 від 23.06.2012 (на звернення позивача за вх. ГУЕІ №4498/0/12 від 06.06.2012) відповідач просив позивача надати документи, які необхідні для підготовки проекту договору про сплату пайової участі.
Відповідно до сертифікату серії КВ № 16412237098, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві перший пусковий комплекс першої черги будівництва житлового комплексу з об'єктами обслуговування населення на вулиці Онуфрія Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва було введено в експлуатацію 04.12.2012 року.
22.07.2013 року за вх.№050/7442 Товариство з обмеженою відповідальністю «УМК» надало відповідачу необхідні для укладення договору про сплату пайової участі документи згідно листа відповідача за вих. № 049-08/3715-12 від 23.06.2012.
Листом за вих. №050/08-8251 від 04.10.2013 відповідач направив договір та розрахунки пайового внеску на адресу позивача.
07.10.2013 за вх.№050/9988 Товариство з обмеженою відповідальністю «УМК» звернулось до відповідача із заявою про реєстрацію підписаного договору без заперечень та доповнень.
08.10.2013 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, як землекористувачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "УМК", як забудовником, було укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва №209 (далі - договір), предметом якого є сплата забудовником пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом І пускового комплексу І черги житлового комплексу (загальна площа квартир 41025,00 кв.м.) з вбудованими нежитловими приміщеннями загальною площею 4894,90 кв.м., трансформаторною підстанцією загальною площею 61,40 кв.м. та тимчасовою автостоянкою загальною площею 720,00 кв.м. на вул. Трутенка Онуфрія, 3 у Голосіївському районі м. Києва (п.1.1.).
Відповідно до п.1.3 договору розмір пайового внеску складає 7902,71 тис.грн. Дані розрахунку є невід'ємною частиною цього договору.
Забудовник зобов'язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 7902,71 тис.грн. (без ПДВ) на умовах, визначених у цьому договорі (п. 2.1. Договору).
Згідно п. 3.1 договору забудовник сплачує залишок пайового внеску за І пусковий комплекс І черги об'єкту в сумі (7902,71 - 4444,9833) = 3457,7267 тис.грн. у строк до 01.11.2013 включно.
Згідно п.3 додаткової угоди №1 від 29.01.2014 до договору №209 від 08.10.2013 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва забудовник сплачує залишок пайового внеску за І пусковий комплекс І черги об'єкту в сумі (7902,71-4444,9833) = 3457,7267 тис.грн. у строк до 01.07.2014 включно.
Статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка була чинна на момент укладення спірного договору) визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому, не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
На момент укладення договору і по теперішній час питання сплати пайової участі на території м. Києва регулюється Порядком визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно- транспортної інфраструктури м. Києва (далі - Порядок), затвердженим рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 № 573/5385.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами, які саме права та охоронювані законом інтереси ТОВ «УМК» порушені укладенням оспорюваного правочину, оскільки саме Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (ст. 40) визначено обов'язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та полягає у перерахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури, і укладення даного договору після введення об'єкту в експлуатацію не порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ «УМК».
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки, за заявленими вимогами позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними, то в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва №209 від 08.10.2013 року слід відмовити.
Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 22, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 24.07.2015р.
Суддя С.О. Чебикіна