Справа № 2-а-3619/10/1970
"24" листопада 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Жука А.В.
при секретарі Порплиці Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1;
представника відповідача: ОСОБА_2
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром»
до Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та скасування постанов
До Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром»до Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
До початку судового розгляду позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, в якій позивач просить визнати неправомірними дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції що полягають у неповерненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром»коштів, зобов'язати Перший відділ ДВС Тернопільського МУЮ повернути кошти, скасувати постанову Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ «Про перевірку виконавчих проваджень»від 17.11.2010 та постанову Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ «Про арешт частки боржника у статутному фонді»від 31.08.2010 із змінами відповідно до постанови Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про перевірку виконавчих проваджень»від 17.11.2010.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити. Пояснила, що незважаючи на винесення 06.10.2010 Першим відділом ДВС Тернопільського МУЮ постанови «Про скасування процесуального документу», якою скасовано «Постанову про арешт коштів боржника»від 03.09.2010, якою було накладено арешт на рахунки ТОВ «Тернопільхлібпром»в банківських установах та на підставі якої було стягнуто 64906,50 гривень, належних ТОВ «Тернопільхлібпром», відповідач відмовляється без будь яких пояснень повертати вказані кошти з депозитного рахунку на розрахунковий рахунок позивача. Також пояснила, що постанова Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ «Про перевірку виконавчих проваджень»від 17.11.2010 та постанова Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ «Про арешт частки боржника у статутному фонді»від 31.08.2010 із змінами відповідно до постанови Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про перевірку виконавчих проваджень»від 17.11.2010 не відповідають вимогам чинного законодавства, винесені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженої Наказом Міністерством юстиції України №74/5 від 15.12.1999, Положенню «Про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №43/5 від 20.05.2003, в зв'язку з чим оскаржувані постанови відповідача підлягають до скасування.
Відповідачем подано письмове заперечення на позовну заяву, в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в запереченні, позовні вимоги визнав частково - в частині скасування постанови Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ «Про перевірку виконавчих проваджень»від 17.11.2010, оскільки остання винесена в порушення п.п. 1.8. Інструкції «Про проведення виконавчих дій». В іншій частині позову просить відмовити, оскільки вважає що дії Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ щодо неповернення позивачу коштів відповідають вимогам закону, так як в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду від 05.10.2010 у справі №6-166/10, якою було скасовано ухвалу суду від 25.08.2010 у справі №6-166/10, не було вказано про повернення коштів ТОВ «Тернопільхлібпром». Також зазначив, що оскаржувані постанови від 17.11.2010 та від 31.08.2010 (із змінами від 17.11.2010) не виготовлялись за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та до зазначеного реєстру не внесені, оскільки реєстром не передбачено таких видів постанов, та не передбачено внесення до реєстру постанов винесених у зведеному виконавчому провадженні.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступні обставини.
На виконанні в Першому відділі ДВС Тернопільського МУЮ знаходиться зведене виконавче провадження №20229861 від 14.07.2010 про стягнення з дочірнього підприємства «Торгова фірма «Тернопільторгхліб»відкритого акціонерного товариства «Тернопільхліб»в користь фізичних осіб боргу на загальну суму 344243,12 гривень. Стягувачами за зведеним виконавчим провадженням виступають фізичні особи, боржником -ДП «ТФ «Тернопільторгхліб»ВАТ «Тернопільхліб».
11 серпня 2010 року Перший відділ ДВС Тернопільського МУЮ звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з поданням про зміну способу виконання рішення шляхом виділення частини майна ТОВ «Тернопільхлібпром»в межах належної боржнику -ДП «ТФ «Тернопільхлібторг»ВАТ «Тернопільхліб»частки в статутному капіталі ТОВ «Тернопільхлібпром»в межах суми 344243,12 гривень для звернення на нього стягнення.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду у справі №6-166/10 від 25.08.2010 подання начальника Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ задоволено, виділено частину майна ТОВ «Тернопільхлібпром»в межах належної боржнику -ДП «ТФ «Тернопільхлібторг»ВАТ «Тернопільхліб»частки в статутному капіталі ТОВ «Тернопільхлібпром»в межах суми 344243,12 гривень для звернення на нього стягнення.
31 серпня 2010 року заступником начальника Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ ОСОБА_3 винесено «Постанову про арешт частки боржника у статутному фонді», у відповідності до якої, керуючись ст. ст. 5, 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 59 Закону України «Про банки і банківську систему»накладено арешт на «частку статутного фонду дочірнього підприємства торгова фірма «Тернопільторгхліб»ВАТ Тернопільхліб», що знаходиться в ВАТ «Тернопільхлібпром»(код 22604879) м. Тернопіль, вул. С.Будного,3».
03 вересня 2010 року заступником начальника Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ ОСОБА_3 винесено «Постанову про арешт коштів боржника», відповідно до якої «на підставі ухвали від 25.08.2010 №6-166/10 Тернопільського міськрайонного суду накладено арешт на кошти в межах суми 344243,12 гривень, що належать ТОВ «Тернопільхлібпром», які містяться на рахунках в установах банків, зокрема на рахунку №260012600498 в філії ПАТ «Перший Український міжнародний банк»м. Львів, МФО385350».
30 вересня 2010 року було стягнуто з рахунку №260012600498 в філії ПАТ «Перший Український міжнародний банк»м. Львів, МФО385350, що належить ТОВ «Тернопільхлібпром»64906,50 гривень на підставі платіжної вимоги №229 від 27.09.2010. Кошти стягнуто на депозитний рахунок Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ.
05 жовтня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд своєю ухвалою задовольнив заяву ТОВ «Тернопільхлібпром»про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 25.08.2010 у справі №6-166/10, що набрала законної сили та скасував зазначену ухвалу.
05 жовтня 2010 року ТОВ «Тернопільхлібпром»звернулось до Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ із заявою, в якій просило закрити відповідною постановою виконавче провадження, що здійснювалось на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду №6-166/10 від 25.08.2010 та повернути списані кошти в сумі 64906,50 гривень.
06 жовтня 2010 року в.о. заступника начальника Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ ОСОБА_3 винесено «Постанову про перевірку виконавчих проваджень», якою доручено державному виконавцеві, у провадженні якого знаходиться зведене виконавче провадження відносно боржника - ДП «ТФ «Тернопільторгхліб»ВАТ «Тернопільхліб»скасувати постанову про арешт коштів від 03.09.2010 та винести постанову про звільнення коштів з під арешту, якою звільнити з під арешту кошти, належні ТОВ «Тернопільхлібпром», які були арештовані постановою державного виконавця від 03.09.2010. Також було рекомендовано державному виконавцю звернутись до Тернопільського міськрайонного суду щодо надання роз'ясненя ухвали цього суду від 05.10.2010 в частині дій державного виконавця щодо стягнутих з ТОВ «Тернопільхлібпром»коштів і скористатись правом державного виконавця визначеного ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»щодо зупинення провадження виконавчих дій в частині дій державного виконавця по стягнутих з ТОВ «Тернопільхлібпром»коштах.
06 жовтня 2010 року в.о. начальника першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ ОСОБА_3 винесено «Постанову про скасування процесуального документа», якою скасовано «Постанову про арешт коштів боржника»від 03.09.2010.
06 жовтня 2010 року заступником начальника першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ ОСОБА_3 винесено «Постанову про звільнення коштів з-під арешту боржника», яка затверджена в.о. начальника першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ винесено ОСОБА_3 та якою «на підставі рішення суду знято арешт з коштів в межах суми 344243,12 гривень, що належать ТОВ «Тернопільхлібпром»та містяться на всіх його рахунках в банківських установах.
Належних та допустимих доказів звернення державного виконавця до Тернопільського міськрайонного суду із заявою щодо роз'яснення ухвали цього суду від 05.10.2010 №6-166/10 в частині дій державного виконавця щодо стягнутих з ТОВ «Тернопільхлібпром»відповідачем не надано, а судом не здобуто. Копія відповідного звернення, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження та долучена до матеріалів справи (а.с.56 - 58) судом не може вважатись належним та допустимим доказом, оскільки не містить доказів подання такої заяви до Тернопільського міськрайонного суду (відмітка канцелярії суду або поштова квитанція) та з пояснень представника відповідача до Тернопільського міськрайонного суду не подавалась.
У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Враховуючи, що сторонами зведеного виконавчого провадження №20229861 від 14.07.2010 є фізичні особи (стягувачі) та ДП «ТФ «Тернопільторгхліб»(боржник), а статус ТОВ «Тернопільхлібпром»у вказаному виконавчому провадженні не визначений, проте дії та рішення державного виконавця у вказаному виконавчому провадженні стосуються прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Тернопільхлібпром», а також те, що позивач, за наведених обставин, позбавлений можливості оскаржити дії чи рішення органів та посадових осіб Державної виконавчої служби у порядку ЦПК України, даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ст. 149 Цивільного кодексу України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Аналогічна норма міститься і в ст. 57 Закону України «Про господарські товариства».
Буквальне тлумачення цієї норми надає кредиторам право вибору щодо способу задоволення вимог: чи то шляхом виплати вартості майна, пропорційного частці (грошова виплати),чи то виділення відповідної частини майна для звернення стягнення. Проте не вбачається за можливе вибір кредиторами конкретного майна для стягнення, оскільки закон направлений на баланс інтересів і кредиторів, і товариства. Розмір відшкодування визначається на підставі балансу, складеного на дату пред'явлення вимог кредиторами. Тому, питання повного задоволення вимог кредиторів повинно визначатися після проведення процедури звернення стягнення на майно.
Одночасно, статтею 148 Цивільного кодексу України передбачено, що порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Як вбачається з матеріалів справи, при формуванні статутного фонду ТОВ «Тернопільхлібпром», ДП «ТФ «Тернопільторгхліб»ВАТ «Тернопільхліб»внесло свою частку до статутного фонду товариства саме майном на суму 2541951,53 гривні, що підтверджується актами прийому - передачі (а.с. 64 - 67).
Порядок визначення частини майна товариства, що належить його учаснику визначено статтями 54-55 Закону України «Про господарські товариства».
Загальний порядок звернення стягнення на майно визначено главою 5 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, для виділення частини майна ТОВ «Тернопільхлібпром», пропорційній частці в статутному фонді, що належить ДП «ТФ «Тернопільторгхліб»ВАТ «Тернопільхліб»(боржник у зведеному виконавчому провадженні), для звернення на нього стягнення державному виконавцю необхідно було здійснити передбачену Цивільним кодексом України, Законом України «Про господарські товариства», Законом України «Про виконавче провадження»послідовність дій спрямованих на визначення частини майна ТОВ «Тернопільхлібпром», яка пропорційна частці в статутному капіталі, що належить ДП «ТФ «Тернопільторгхліб»ВАТ «Тернопільхліб», провести оцінку майна товариства, визначити частину майна, що пропорційна частці учасника в статутному фонді, виділити таку частку з майна товариства, звернути стягнення на таке майно в порядку Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, державним виконавцем не було дотримано зазначених вимог чинного законодавства.
Крім того, у відповідності до ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у випадку, зокрема, скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження»у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Таким чином, після скасування ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 25.08.2010 №6-166/10, на підставі якої було накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Тернопільхлібпром»та стягнуто кошти в сумі 64906,50 гривень, державний виконавець на виконання вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження»повинен був вчинити дії щодо закінчення зведеного виконавчого провадження щодо ТОВ «Тернопільхлібпром», а також щодо повернення стягнутих сум з депозитного рахунку державної виконавчої служби на розрахункові рахунки, з яких вони були стягнуті та звільнити вказані грошові кошти з під арешту.
Посилання представника відповідача на ту обставину, що 13.10.2010 Тернопільським міськрайонним судом винесено ухвалу, якою виділено частину майна ТОВ «Тернопільхлібпром»у межах належної боржнику -ДП «ТФ «Тернопільхлібторг»ВАТ «Тернопільхліб»частки у статутному капіталі ТОВ «Тернопільхлібпром»в межах суми 344243,12 гривень для звернення стягнення за зведеним виконавчим провадженням не заслуговують на увагу, оскільки станом на час розгляду даної справи ухвала Тернопільського міськрайонного суду від 13.10.2010 у справі №6-166/10 не набрала законної сили та оскаржена в апеляційному порядку, а отже у відповідача відсутні підстави для накладення арешту на кошти ТОВ «Тернопільхлібпром»та для стягнення коштів.
Не заслуговують на увагу і посилання представника відповідача на те, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду у справі №6-166 від 05.10.2010, якою скасовано ухвалу суду від 25.08.2010, не зобов'язано Перший відділ ДВС Тернопільського МУЮ повернути кошти в сумі 64906,50 гривень, що належать ТОВ «Тернопільхлібпром», оскільки це питання не було предметом розгляду в Тернопільському міськрайонному суді, як і не було предметом розгляду при винесенні ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 25.08.2010 питання стягнення з ТОВ «Тернопільхлібпром»грошових коштів.
Таким чином, суд приходить до переконання що державним виконавцем в повному обсязі не виконано приписи ст. ст. 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження»щодо вчинення дій при скасуванні рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню в частині повернення позивачу коштів в сумі 64906,50 гривень, які були стягнуті стягнуті 30.09.2010 на підставі платіжної вимоги №229 від 27.09.2010.
Отже позовні вимоги, в частині визнання дій Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції що полягають у неповерненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром»коштів та зобов'язання Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції повернути з депозитного рахунку Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром»кошти в сумі 64906,50 гривень, які були стягнуті 30.09.2010 на підставі платіжної вимоги №229 від 27.09.2010 доведені належними та допустимими доказами, відповідачем належним чином не заперечені, в зв'язку з чим підлягають до задоволення.
Статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.
Пунктом 1.8 Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженої Наказом Міністерством юстиції України №74/5 від 15.12.1999 визначено, що керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому безпосередньо підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом. Керівник органу державної виконавчої служби з власної ініціативи або за заявою сторін виконавчого провадження може виправити допущені в процесуальних документах, винесених державним виконавцем, який йому безпосередньо підпорядкований, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься постанова.
17 листопада 2010 року в. о. начальника першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ ОСОБА_4 в порядку ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»розглянуто заяву ТОВ «Тернопільхлібпром»та винесено постанову «Про перевірку виконавчих проваджень», у відповідності до якої внесено з міни до постанови про арешт частки боржника у статутному фонді від 31.08.2010.
Зокрема, як зазначено в постанові, оглядом постанови від 31.08.2010 встановлено, що при винесенні постанови про арешт частки боржника в статутному фонді державним виконавцем допущено граматичну та арифметичну помилку, а саме в мотивувальній та резолютивній частині частинах неправильно зазначено організаційно-правову форму та ідентифікаційний код юридичної особи (замість «ТОВ «Тернопільхлібпром»(ідент. код 30836947)»в постанові зазначено «ВАТ «Тернопільхлібпром»(ідент. код 22604879)»), помилково зазначено посилання на ст. 59 Закону України «Про банки і банківську систему», та не зазначено посилання на ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, як встановлено судом і не заперечувалось в судовому засіданні представником відповідача, неправильне зазначення організаційно-правової форми та ідентифікаційного коду юридичної особи не може вважатись граматичною або арифметичною помилкою, оскільки унеможливлює ідентифікацію юридичної особи щодо якої винесено постанову. Також не може вважатись граматичною помилкою неправильне посилання на ту чи іншу норму закону, як і непосилання на норму закону, на яку слід було послатись.
За таких обставин, в.о. начальника першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ ОСОБА_5 при розгляді заяви ТОВ «Тернопільхлібпром»про скасування постанови про арешт частки боржника в статутному фонді від 31.08.2010 повинен був керуватися приписами ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» та абзацом 2 п. 1.8. Інструкції «Про проведення виконавчих дій», та встановивши, що постанова державного виконавця суперечить вимогам Закону, мав право скасувати таку постанову.
За таких обставин, а також приймаючи до уваги визнання позову в цій частині відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування постанови Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про перевірку виконавчих проваджень»від 17.11.2010 щодо перевірки зведеного виконавчого провадження №20229861 також підлягають до задоволення.
Також підлягає до скасування і постанова Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про арешт частки боржника у статутному фонді»від 31.08.2010 із змінами відповідно до постанови Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про перевірку виконавчих проваджень»від 17.11.2010, оскільки, як встановлено судом, внесення таких змін суперечить ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»та п. 1.8. Інструкції «Про проведення виконавчих дій».
Наказом Міністерства юстиції України №43/5 від 20.05.2003 відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження»було затверджено Положення «Про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень».
Відповідно до розділу 3 Положення «Про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень»до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. Унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. У разі здійснення виконавчої дії за межами відділу державної виконавчої служби відомості про таку дію вносяться до Єдиного реєстру протягом двох робочих днів після її проведення або надходження повідомлення про її проведення.
Згідно з приписами розділу 13 Інструкції «Про проведення виконавчих дій»Дані стосовно виконавчих документів, що надійшли до органу державної виконавчої служби, та подальшого виконання відкритих виконавчих проваджень підлягають обов'язковому занесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відповідно до вимог Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень. Документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Разом з тим, як встановлено судом та не заперечено представником відповідача, ні постанова Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про перевірку виконавчих проваджень»від 17.11.2010, ні постанова Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про арешт частки боржника у статутному фонді»від 31.08.2010 із змінами відповідно до постанови Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про перевірку виконавчих проваджень»від 17.11.2010 не виготовлялись за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Відомості про проведення виконавчих дій при винесенні оскаржуваних постанов до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень також не вносились.
Наведені обставини також підтверджують невідповідність вимогам законодавства постанови Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про перевірку виконавчих проваджень»від 17.11.2010 та постанови Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про арешт частки боржника у статутному фонді»від 31.08.2010 із змінами відповідно до постанови Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про перевірку виконавчих проваджень»від 17.11.2010.
Відповідно до ст. 71, 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, усунувши із судового розгляду все що не має значення для вирішення справи по суті, дослідивши докази в судовому засіданні, беручи до уваги часткове визнання позову представником відповідача, суд вважає, що доводи позивача не спростовуються матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах законодавства, у зв'язку з чим підлягають до задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 51,70,71,79,86,153,158-163,167,181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції що полягають у неповерненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром»коштів -визнати неправомірними.
3. Зобов'язати Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції повернути з депозитного рахунку Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром»(м. Тернопіль, вул. С.Будного, 3, код 30836947, рахунок №260012600498 в відділенні №1 в м. Тернополі філії ПАТ «Перший український міжнародний банк»в м. Львові, МФО385350) кошти в сумі 64906,50 гривень (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот шість гривень 50 копійок), які були стягнуті 30.09.2010 на підставі платіжної вимоги №229 від 27.09.2010.
4. Постанову Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про перевірку виконавчих проваджень»від 17.11.2010 щодо перевірки зведеного виконавчого провадження №20229861 -скасувати.
5. Постанову Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про арешт частки боржника у статутному фонді»від 31.08.2010 із змінами відповідно до постанови Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про перевірку виконавчих проваджень»від 17.11.2010 -скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
(постанова виготовлена в повному обсязі 29.11.2010)
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.