Постанова від 25.02.2011 по справі 2-а-123/11/1970

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-123/11/1970

"25" лютого 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Жука А.В.

при секретарі судового засідання Бойко Н.Б.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за

адміністративним позовом Тернопільського обласного центру зайнятості

до товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник»

про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся Тернопільський обласний центр зайнятості з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник»про стягнення штрафу в сумі 22994,31 гривня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч вимог Закону України «Про зайнятість населення»товариство з обмеженою відповідальністю «Домобудівник»не подало до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості звіт про фактичне вивільнення працівника ОСОБА_3, чим порушило вимоги п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, пояснив, що наказ №12К від 09.02.2010 про звільнення ОСОБА_3 по п. 1 ст. 40 КЗпП України було визнано недійсним наказом №13К від 10.02.2010, фактично ОСОБА_3 було звільнено 15.02.2010 наказом №14К за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, а отже у відповідача був відсутній обовязок подавати до Тернопільського МРЦЗ звіт про фактичне вивільнення цього працівника. В звязку з цим вважає, що позов до задоволення не підлягає.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступні обставини.

Наказом №92 від 16.11.2009 «Про скорочення чисельності»було заплановано скорочення 7 посад на ТОВ «Домобудівник».

30 листопада 2009 року ТОВ «Домобудівник»подало до Тернопільського МРЦЗ звіт про заплановане вивільнення працівників за станом на 30.11.2009, в якому зокрема зазначалось і про заплановане звільненя ОСОБА_3

04 лютого 2010 року ТОВ «Домобудівник»подало до Тернопільського МРЦЗ звіт про фактичне вивільнення працівників за станом на 04.02.2010, в якому були відсутні відомості про фактичне вивільнення ОСОБА_3

25 жовтня 2010 року інспекцією по контролю за додержанням законодавства про працю Тернопільського обласного центру зайнятості було проведено перевірку ТОВ «Домобудівник», про що було складено акт №18 перевірки додержання вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення». Перевіркою було встановлено, що 09.02.2010 наказом №12К було звільнено з посади заступника директора по постачанню ОСОБА_3 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, проте в порушення п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»ТОВ «Домобудівник»не подало звіт про фактичне вивільнення ОСОБА_3, в звязку з чим на відповідача було накладено штраф в розмірі річної заробітної плати вивільненого працівника в сумі 22994,31 гривні.

Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Як вбачається із долучених представником позивача до матеріалів справи документів висновки зроблені в акті перевірки №18 від 25.10.2010 не відповідають дійсним обставинам справи.

Так, дійсно наказом №12К від 09.02.2010 було звільнено з посади заступника директора по постачанню ОСОБА_3 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Разом з тим, 10.02.2010 ОСОБА_3 звернувся із заявою до керівника ТОВ «Домобудівник»про переведення його на посаду інженера по якості з 10.02.2010.

10 лютого 2010 року ТОВ «Домобудівник»прийнято наказ №13к, пунктом 2 якого визнано недійсним наказ №12к від 09.02.2010, а пунктом 3 ОСОБА_3 переведено у відділ технічного контролю інженером з якості.

15 лютого 2010 року наказом №14к на підставі поданої ОСОБА_3 заяви, останнього було звільнено з роботи по п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.

Зазначені обставини також підтверджуються показами допитаного в якості свідка ОСОБА_3, копією особової картки працівника ОСОБА_3, копією трудової книжки ОСОБА_3, наданої як представником позивача так і наданої на вимогу суду управлінням ПФУ в м. Тернополі.

Покази допитаної в якості свідка головного спеціаліста Тернопільського обласного центру зайнятості ОСОБА_4 щодо того, що на час проведення перевірки на ТОВ «Домобудівник»були відсутні накази №13к від 10.02.2010 та №14к від 15.02.2010 судом оцінюються критично, оскільки спростовуються наявними в справі доказами та оглянутими в судовому засіданні оригіналами особової картки працівника ОСОБА_3 та прошитої та пронумерованої книги наказів за 2010 рік.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_3 було фактично звільнено з ТОВ «Домобудівник»наказом №14к від 15.02.2010 по п. 1 ст. 36 КЗпП за згодою сторін, враховуючи положення п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»у підприємства був відсутній обовязок подавати до Тернопільського МРЦЗ звіт про фактичне вивільнення працівників щодо ОСОБА_3, а отже перевірка проведена інспекцією по контролю за додержанням законодавства про працю Тернопільського обласного центру зайнятості було проведено перевірку ТОВ «Домобудівник», про що було складено акт №18 від 25.10.2010 була проведена поверхнево та без зясування всіх фактичних обставин, в звязку з чим до ТОВ «Домобудівник»було безпідставно застосовано штрафну санкцію в сумі 22994,31 гривні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази в судовому засіданні, суд вважає, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовані відповідачем, в звязку з чим позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 51,70,71,79,86,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Тернопільського обласного центру зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник»про стягнення 22994,31 гривні штрафу -відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

(постанова виготовлена в повному обсязі 02.03.2011)

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.

Попередній документ
47445974
Наступний документ
47445976
Інформація про рішення:
№ рішення: 47445975
№ справи: 2-а-123/11/1970
Дата рішення: 25.02.2011
Дата публікації: 30.07.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: