Справа № 2-а-4117/10/1970
"20" січня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Жука А.В.
при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за
адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернополі
про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості
Позивач звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернополі про визнання дій відповідача щодо неприйняття до заліку суми виплаченої державної адресної допомоги, суми витрат з виплати і доставки пенсій неправомірними та про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернополі суми витрат на щомісячну державну адресну допомогу, витрат на доставку і виплату пенсій, які збільшилися у зв'язку з виплатою щомісячної державної адресної допомоги в сумі 481436,70 гривень за період з липня по листопад 2010 року.
Позовні вимоги обгрунтовуються наступним чином. Позивач вважає, що відповідач діє всупереч вимог ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003, а також Постанови КМУ № 265 від 26.03.2008 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян».
Зокрема позивач зазначає, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернополі (далі по тексту -ФССНВВ) не внесло в акти щомісячної звірки витрат витрати на щомісячну державну адресну допомогу і суму витрат Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі з виплати і доставки щомісячної державної адресної допомоги, у зв'язку з чим, за період з липня по листопад 2010 року заборгованість ФССНВВ перед УПФУ по відшкодуванню витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги становить 481436,70 гривень.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в заяві та докази, наявні в матеріалах справи.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив у задоволенні позову відмовити.
Зокрема, в письмових запереченнях, наданих суду, відповідач зазначив, що надання ФССНВВ щомісячної державної адресної допомоги до пенсії у випадках та в розмірі, передбаченому постановою КМУ від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»не передбачено.
Відповідач вважає, що позивачем помилково ототожнена щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, відшкодування якої ФССНВВ передбачає Порядок відшкодування витрат №5-4/4 від 04.03.2003 та щомісячна державна адресна допомога до пенсії, відшкодування якої не передбачено Порядком відшкодування витрат.
Крім письмових пояснень наданих представниками сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем, а саме:
- Світлокопії актів щомісячної звірки за період з липня по листопад 2010 року;
- Копії таблиць розбіжностей до актів щомісячної звірки;
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 «Про деякі питання пенсійного забезпечення»встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Згідно з п. 4 вищезазначеної постанови, виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Статтею 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
У разі, якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом (ч. 2 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»ФССНВВ у разі настання страхового випадку зобов'язаний у встановленому законодавством порядку, крім іншого, своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, крім іншого, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Підстави відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України видатків Пенсійного фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлені статтею 24 вищеназваного Закону.
Порядок відшкодування визначений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4 (далі по тексту -Порядок).
Згідно з п. 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, п. 4 Порядку визначений виключений перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Крім того, форма акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджена постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4 (Додаток 3 до Порядку), і не містить рядка про включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги.
Судом береться до уваги також і те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальним послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
У зв'язку з вищенаведеним у відповідача -відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернополі -відсутні повноваження щодо самостійного врегулювання включення витрат на виплату і доставку адресної допомоги до щомісячних актів звірки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі.
Посилання представника позивача - управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі - на те, що відшкодування витрат на виплату і доставку державної адресної допомоги повинно проводитись за аналогією з відшкодуванням витрат на виплату та доставку цільової допомоги на прожиття, оскільки одна допомога виплачується на заміну іншої, суперечить чинному законодавству України.
Так, в самій постанові Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 «Деякі питання пенсійного забезпечення»передбачено, що адресна допомога виплачується в тому випадку, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів доплат, в т.ч. цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 «Деякі питання пенсійного забезпечення».
Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Однак, в даному випадку нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (Порядок №5-4/4), розширеного переліку таких виплат не встановлено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян»не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати державної адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, суд вважає за необхідне обґрунтувати таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено правомірності обставин викладених в позовній заяві, а надані докази в повній мірі не підтверджують заявлених позовних вимог, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 51,70,71,79,86,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Управління пенсійного фонду України в м. Тернополі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернополі про визнання дій щодо неприйняття до заліку суми виплаченої державної адресної допомоги, суми витрат з виплати і доставки пенсій неправомірними та про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернополі в користь Управління пенсійного фонду України в м. Тернополі суми витрат на щомісячну державну адресну допомогу, витрат на доставку і виплату пенсій, які збільшились у звязку з виплатою щомісячної державної адресної допомоги в сумі 481436,70 -відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 25 січня 2010 року.
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.