Справа № 2-а-169/11/1970
"14" лютого 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Жука А.В.
при секретарі судового засідання Бойко Н.Б.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за
адміністративним позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до ОСОБА_2
про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 3271,23 гривня,
Тернопільський міськрайонний центр зайнятості -робочий орган виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 3271,23 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч вимог Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №915/5136 відповідач перебуваючи на обліку в Тернопільському МРЦЗ та отримуючи допомогу по безробіттю, одночасно був зареєстрована як фізична особа -підприємець.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити.
Відповідач через канцелярію суду подав свої письмові заперечення, в судовому засіданні вказав, що позов не визнає та не вбачає підстав для повернення виплаченої допомоги центру зайнятості, оскільки щодо нього господарським судом Тернопільської області 31.03.2006 прийнято рішення у справі №5/67-1011, яким задоволено позов Тернопільської ОДПІ, припинено підприємницьку діяльність фізичної особи -підприємця, а отже станом на день звернення до Тернопільського МРЦЗ він вже не був підприємцем.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_2 звернувся 14 листопада 2006 року у Тернопільський міський центр зайнятості та 21 листопада 2006 року отримав статус безробітного.
Наказом Тернопільського МРЦЗ № НТ061121 від 05.11.2010 ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
Одночасно ОСОБА_2 був ознайомлений з пам'яткою безробітного «Ваші права -ваші обов'язки»та повідомлено про його обов'язок своєчасно повідомляти центр зайнятості про зміну прізвища, місця проживання, працевлаштування на тимчасову або постійну роботу, призначення пенсії, поступлення на навчання, виїзд за кордон тощо та про відповідальність за недостовірність внесених у заяву особистих даних, невиконання обов'язків як безробітної, що підтверджується її особистим підписом на заяві про надання статусу безробітної.
На обліку в Тернопільському МРЦЗ ОСОБА_2 перебував з 21.11.2006 по 19.06.2007 та отримав допомогу по безробіттю в сумі 3271,23 гривень.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України, Державної податкової адміністрації України, державних реєстраторів, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
В ході виконання «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним»затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 №7-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248 та на виконання наказу Державного центру зайнятості від 27.08.2007 №61 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо механізму проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення», «Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», затвердженого наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 №121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 №23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 №368 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.12.2005 за №1523/11803 в результаті перевірки інформації наданої державними реєстраторами встановлено, що відповідач був зареєстрований у центрі зайнятості, отримав статус безробітного та одержував допомогу по безробіттю і одночасно був зареєстрований як фізична особа - підприємець з 07.12.2000, що підтверджується актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до абзацу 14 п. п. 1, 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку, зокрема, з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітного.
Відповідно до вимог п.п. 6.14 п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Тернопільським МРЦЗ на адресу відповідача було направлено претензію № 08/5782 від 29.10.2010 року на ім'я ОСОБА_2, в якій запропоновано повернути на користь Тернопільського МРЦЗ суму коштів в розмірі 3271,23 гривні, отриманих відповідачем як допомога по безробіттю, однак в добровільному порядку кошти відповідачем не повернуто.
За наведених обставин суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено, а відповідачем не спростовано викладені в позовній заяві обставини, відповідачем не виконано свого обов'язку щодо повідомлення Тернопільському МРЦЗ відомостей про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, відповідач під час перебування на обліку як безробітний та отримання допомоги по безробіттю був зареєстрований як фізична особа -підприємець, а отже Тернопільським МРЦЗ правомірно прийнято рішення про зняття ОСОБА_2 з обліку як безробітного та про повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю за період з 21.11.2006 по 20.06.2007 в сумі 3271.23 гривні.
Що стосується посилання відповідача на ту обставину, що рішенням господарського суду Тернопільської області №5/67-1011 від 31.03.2006 було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи -підприємця, то суд вважає таке посилання необґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Як вбачається із довідки державного реєстратора №2691/02-2 від 21.08.2010 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців 19.05.2006 було внесено запис про судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця, що не повязано з її банкрутством.
Згідно вимог ч. 5 ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону, якими визначено процедуру та перелік документів, які необхідно подати державному реєстратору для реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
У відповідь на запит суду державним реєстратором листом №556/02-2 від 10.02.2011 повідомлено, що після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, будь -які дії щодо державної реєстрації припинення фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 не проводились, що не заперечується в судовому засіданні і самим відповідачем.
Таким чином, станом на день звернення до Тернопільського МРЦЗ із заявою про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю ОСОБА_2 був за реєстрований як фізична особа -підприємець та у встановленому законом порядку не здійснив всіх визначених дій для державної реєстрації припинення фізичної особи -підприємця.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 51,70,71,79,86,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, м. Тернопіль, вул. Карпенка, 9/32) 3271,23 гривню (три тисячі двісті сімдесят одну гривню 23 копійки) безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю на р/р 37171300901002 в ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, код 14029303, КЕКВ 1341.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
(постанова виготовлена в повному обсязі 18.02.2011)
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.