Справа № 2-а-128/11/1970
"11" лютого 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Жука А.В.
при секретарі судового засідання Гапонюк Ю.П.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача 1: ОСОБА_2
представника відповідача 2: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за
адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача 1: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області;
відповідача 2: державної установи «Сектор медичного забезпечення»УМВС України в Тернопільскій області
про зобовязання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління МВС України в Тернопільській області, державної установи «Сектор медичного забезпечення»УМВС України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії щодо безоплатного медичного обслуговування та надання путівок для лікування та оздоровлення в санаторіях системи МВС України на пільгових умовах, посилаючись на те, що являється пенсіонером податкової міліції ДПА України і має право на пільги нарівні із пенсіонерами системи МВС України в т.ч. щодо безоплатного медичного обслуговування та надання путівок для лікування та оздоровлення в санаторіях системи МВС України.
В суді позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, зобов'язавши відповідачів вчинити дії шляхом надання йому можливості безоплатного медичного обслуговування та надання йому путівок для лікування та оздоровлення в санаторіях системи МВС України на пільгових умовах.
Представник відповідача 1 Управління МВС України в Тернопільській області позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив.
Представник відповідача 2 - державної установи «Сектор медичного забезпечення»УМВС України в Тернопільській області позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив.
Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши та дослідивши докази по справі вважає, що вказаний позов не підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 з 1983 по 1997 роки працював в органах МВС України, а з 08.04.1997 був відкомандирований в розпорядження ДПА в Тернопільскій області, де проходив службу в управління податкової міліції, звідки 20.05.2002 звільнився на пенсію за вислугою років.
Після звільнення зі служби державна установа «Сектор медичного забезпечення»УМВС України в Тернопільській області відмовляє йому у медичному обслуговуванні в закладах охорони здоров'я МВС України з посиланням на те, що у відповідності до п. 2 Інструкції про порядок медичного обслуговування в закладах охорони здоров'я МВС України встановлено вичерпний перелік осіб, які мають право на медичне обслуговування в закладах охорони здоров'я МВС України і до нього не включені співробітники та пенсіонери податкової міліції.
Вважаючи вказану відмову незаконною, а також з метою отримання путівки для лікування та оздоровлення в санаторіях системи МВС України на пільгових умовах позивач ОСОБА_1 20.12.2010 звернувся із заявою до начальника Управління МВС України в Тернопільській області, в якій просив дозволити йому користуватись безплатним медичним обслуговуванням у закладах охорони здоровя Міністерства внутрішніх справ України та надати на передбачених законодавством пільгових умовах для пенсіонерів в будь -яку пору року путівку для лікування та оздоровлення в один із санаторіїв системи МВС (по можливості санаторій «Шаяни»Закарпатської області).
30 грудня 2010 року за вих. №25/811 УМВСУ в Тернопільській області направило позивачу ОСОБА_1 відповідь, згідно якої п. 2 Інструкції про порядок медичного обслуговування в закладах охорони здоров'я МВС України, затвердженої наказом МВС України №1296 від 04.11.2003 (зі змінами затвердженими наказом МВС України №470 від 30.09.2010) передбачено перелік осіб, які мають право на медичне обслуговування в закладах охорони здоров'я МВС України. В даному переліку (який є вичерпним) не зазначені співробітники та пенсіонери податкової міліції. Отже відсутні правові підстави для його медичного обслуговування в лікарні з поліклінікою СМЗ УМВС України в Тернопільській області.
Що стосується посилань позивача на те, що в період його служби в органах податкової міліції ДПА в Тернопільській області йому надавались медичне обслуговування у державній установі «Сектор медичного забезпечення»УМВС України в Тернопільській області і на нього дія п. 2 Інструкції про порядок медичного обслуговування в закладах охорони здоров'я МВС України не поширювалась, то суд оцінює дане твердження критично, оскільки судом встановлено, що вказане медичне обслуговування надавалось йому на підставі оплатних Договорів про надання медичних послуг і медичного обслуговування, які укладались між ДПА в Тернопільській області та служби охорони здоров'я УМВСУ в Тернопільській області щорічно, згідно наданого ДПА в Тернопільській області, як замовником, списку пацієнтів та виду необхідних послуг. В 2011 році такий договір станом на день розгляду справи в суді укладений не був, а Договір №2 про надання медичних послуг і медичне обслуговування від 18.02.2010 діяв лише протягом календарного 2010 року.
Дія вказаних договорів поширюється виключно на працівників підрозділів податкової міліції ДПА в Тернопільській області, які включені в список співробітників, які підлягають амбулаторно-поліклінічному лікуванню, а не на пенсіонерів податкової міліції ДПА в Тернопільській області. В 2010 році позивач в такий список співробітників включений не був.
Ст. 22 Закону України «Про міліцію»вiд 20.12.1990 р. № 565-XII передбачено, що працівники органів внутрішніх справ та члени їх сімей, які
проживають разом з ними, користуються безплатним медичним
обслуговуванням у закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України. За працівниками органів внутрішніх справ, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на обслуговування цими ж закладами
Щодо посилань позивача на ст. 26 Закону України «Про державну податкову службу», яка регулює Правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції і вказує на те, що держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", то суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Стаття 22 Закону України «Про міліцію», яка регулює соціальний захист працівників міліції, була доповнена частиною чотирнадцятою, відповідно до якої працівники органів внутрішніх справ та члени їх сімей, які проживають разом з ними, користуються безплатним медичним обслуговуванням у закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України. За працівниками органів внутрішніх справ, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на обслуговування цими ж закладами, згідно із Законом України «Про внесення зміни до статті 22 Закону України "Про міліцію" щодо вдосконалення соціального захисту працівників міліції»№ 1142-VI від 18.03.2009, який набрав чинності 07.04.2009, а отже зазначені соціальні гарантії можуть застосовуватись лише на осіб, які були звільнені зі служби за вислугою років після 07.04.2009.
Таким чином вимоги позивача щодо його безоплатного медичного обслуговування в державній установі «Сектор медичного забезпечення»УМВС України в Тернопільській області та надання путівок для лікування та оздоровлення в санаторіях системи МВС України на пільгових умовах є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 51,70,71,79,86,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, державної установи «Сектор медичного забезпечення»УМВС України в Тернопільскій області про зобовязання вчинити дії -відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
(постанова виготовлена в повному обсязі 16.02.2011)
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.