Справа № 2-а/1970/1146/11
"12" травня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Жука А.В.
при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за
адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько -Польське підприємство «Енергія -КВ»
до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі
про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько -Польське підприємство «Енергія -КВ»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення №0000011700 від 11.01.2011.
Ухвалою суду від 21.04.2011 було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 05.05.2011.
За клопотанням позивача, з метою уточнення та зміни позовних вимог, судове засідання 05.05.2011 було відкладено на 12.05.2011.
10 травня 2011 року, до початку судового розгляду справи по суті позивачем на підставі ст. 137 КАС України подано суду заяву про доповнення та уточнення позовних вимог, в якій позивач просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення -рішення ДПІ у Підволочиському районі №0001031700 від 04.05.2011.
Представник позивача в судовому засіданні подав суду заяву про зменшення позовних вимог, просить скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Підволочиському районі №0001031700 від 04.05.2011 в частині збільшення суми грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько -Польське підприємство «Енергія -КВ»за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 100320,00 гривень, в тому числі за основним платежем - 80256,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 20064,00 гривні, з мотивів викладених в позовній заяві.
Представник відповідача подав заперечення на адміністративний позов, в судовому засіданні позов не визнав з мотивів викладених в запереченні, просить в задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько -Польське підприємство «Енергія -КВ» відмовити.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Тернопільський окружний адміністративний суд встановив наступні обставини.
Посадовими особами ДПІ у Підволочиському районі проведено планову виїзну перевірку ТОВ «СУПП «Енергія - КВ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.08.2008 по 30.06.2010, про що 27.12.2010 складено акт №1340/23/35969900, яким, зокрема встановлено порушення п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб за лютий 2009 року в сумі 80256,00 гривень, пп. 6.1.1 п. 6.1, пп. 6.3.1, 6.3.2, 6.3.3 п. 6.3, п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб за березень -серпень 2009 року в сумі 272,27 гривень.
На підставі акту перевірки ДПІ у Підволочиському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0000011700 від 11.01.2011, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько -Польське підприємство «Енергія -КВ»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 100660,33 гривень, в тому числі 80528,27 основного платежу та 20312,06 штрафних санкцій.
Не погоджуючись з даним податковим повідомленням -рішенням, позивачем 21.01.2011 подано до ДПА в Тернопільській області скаргу на податкове повідомлення -рішення №0000011700 від 11.01.2011.
Рішенням «Про результати розгляду скарги»№4395/10/25-007/114 від 21.03.2011 ДПА в Тернопільській області виявила арифметичну помилку в розрахунку штрафних санкцій та скасувала податкове повідомлення -рішення №0000011700 від 11.01.2011 в частині 180,00 гривень штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині податкове повідомлення -рішення залишено без змін, а скаргу в зазначеній частині без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням ДПА в Тернопільській області «Про результати розгляду скарги»№4395/10/25-007/114 від 21.03.2011 позивачем 30.03.2011було подано повторну скаргу до ДПА України.
Рішенням «Про результати розгляду повторної скарги»№6544/6/25-0315 від 06.04.2011 ДПА України залишила без змін податкове повідомлення -рішення №0000011700 від 11.01.2011 та рішення ДПА в Тернопільській області «Про результати розгляду скарги»№4395/10/25-007/114 від 21.03.2011, а скаргу ТОВ «СУПП «Енергія -КВ» без задоволення.
04 травня 2011 року ДПІ в Підволочиському районі на виконання рішення ДПА в Тернопільській області №4395/10/25-007/114 від 21.03.2011 винесено нове податкове повідомлення -рішення №0001031700, яким враховано арифметичну помилку при розрахунку штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 180,00 гривень та збільшено ТОВ «СУПП «Енергія -КВ»грошове зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в сумі 100660,33 гривень, в тому числі за основним платежем - 80528,27 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями -20132,06 гривні.
Таким чином, позивачем оскаржується податкове повідомлення -рішення №0001031700 від 04.05.2011, про що вказано в заяві про доповнення та уточнення до позовної заяви від 10.05.2011.
Податкове повідомлення -рішення №0001031700 від 04.05.2011 в частині збільшення грошового зобов'язання ТОВ «СУПП «Енергія -КВ»за платежем податок з доходів найманих працівників на суму безпідставно застосованої податкової соціальної пільги за березень -серпень 2009 року в сумі 272,27 гривень основного платежу та 68,07 гривень штрафних (фінансових) санкцій позивачем не оспорюється, про що свідчить подана представником позивача в судовому засіданні заява про зменшення позовних вимог, яка долучена до матеріалів справи.
Як встановлено судом з наявних матеріалів справи та пояснень сторін податковим органом зроблено висновки про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб в лютому 2009 року на суму 80256,00 гривень, оскільки позивач на думку податкового органу являючись у відповідності до п. 1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковим агентом по відношенню до майна вартістю 535040,00 гривень яке було внесено гр. ОСОБА_3 до статутного фонду підприємства, не сплатив вказаний податок. При цьому на думку податкового органу інвестування фізичної особи до статутного фонду господарського товариства майна є з її боку відчуженням такого майна, а підприємство, в свою чергу, повинно виконати свої обов'язки, як податкового агента у частині утримання та перерахування до бюджету належної суми податку з доходів фізичних осіб.
Суд повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи та обставини справи прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Протоколу №2 Загальних зборів учасників ТОВ «СУПП «Енергія -КВ»від 02.02.2009 статутний фонд даного товариства сформований, зокрема, за рахунок внеску фізичної особи ОСОБА_3 у розмірі 543807,00 гривень, з яких 8767,00 гривень внесено грошовими коштами та передано рухоме майно на суму 535040,00 гривень згідно акту прийому -передачі майна в статутний фонд №1 від 02.02.2009. Як дана обставина, так і оціночна вартість внесеного до статутного фонду майна сторонами не оспорюються, в зв'язку з чим у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих відомостей.
Як вбачається з акту перевірки та поданих відповідачем заперечень податковий орган, вважає, що підприємство, яке в обмін на внесення до його статутного фонду рухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно з п. 1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є податковим агентом щодо вартості такого майна. Інвестування фізичної особи до статутного фонду господарського товариства майна є з її боку відчуженням такого майна, а підприємство, в свою чергу, повинно виконати свої обов'язки, як податкового агента у частині утримання та перерахування до бюджету належної суми податку з доходів фізичних осіб.
Разом з тим, у відповідності до пп. 9.6.1 п. 9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Відповідно до п.1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції..
Згідно з нормами підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» операції з внесення платником податку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.
Подальший продаж окремого інвестиційного активу є операцією платника податку з корпоративними правами, а позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу (з урахуванням норм підпункту 9.6.4 вказаного пункту), є інвестиційним прибутком (підпункт 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»), що є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб (підпункт 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб») при здійсненні платником податку зазначеної операції.
За наслідками звітного року до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (підпункт 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»). Фінансові результати операцій з інвестиційними активами (підпункт 9.6.1 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб») обліковуються платником податку самостійно та окремо від інших доходів і витрат.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що згідно з прямими нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
За наведених обставин, Позивач не може виступати податковим агентом фізичних осіб (засновників), котрі самостійно здійснюють операції з інвестиційними активами та ведуть облік доходів і витрат за операціями з ними для визначення суми загально річного оподаткованого доходу, а відповідно у підприємства відсутні будь-які зобов'язання щодо визначення доходу, отриманого фізичною особою на кінець звітного податкового року, нарахування та утримання податку з інвестиційного прибутку фізичної особи.
Аналогічна позиція викладена у Листі Державної податкової адміністрації України «Про надання роз'яснення» №22292/7/17-0717 від 12.10.2009, який був відкликаний лише 01.02.2010 та в листі Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики №04-27/917 від 08.10.2009.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень п.п. 4.4.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним станом на момент виникнення податкового боргу та втратив чинність з 01.01.2011 у звязку із набранням чинності Податковим кодексом України, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проаналізувавши наявні матеріали та обставини справи, подані сторонами докази, а також норми що діяли на час правовідносин що були предметом розгляду у даній справі суд прийшов до внутрішнього переконання про безпідставні, необґрунтованість та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько -Польське підприємство «Енергія -КВ»за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 100320,00 гривень, в тому числі за основним платежем 80256,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 20064,00 гривні, в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення, а податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в Підволочиському районі №0001031700 від 04.05.2011 в оскаржуваній частині підлягає до скасування.
Керуючись ст.ст. 51,70,71,79,86,137,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в Підволочиському районі №0001031700 від 04 травня 2011 в частині збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько -Польське підприємство «Енергія -КВ»за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 100320,00 гривень, в тому числі за основним платежем 80256,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 20064,00 гривні -скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
(постанова виготовлена та підписана в повному обсязі 17.05.2011)
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.