Справа № 2-а/1970/1395/11
"26" травня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Жук А.В.
при секретарі Порплиці Т.В.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
перекладача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом Теребовлянського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб) до громадянина ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2 про затримання та примусове видворення за межі України, -
Теребовлянський районний відділ управління міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі -СГІРФО Теребовлянського РВ УМВСУ в Тернопільській області або позивач), звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2 (далі -відповідач) про затримання та примусове видворення за межі України із забороною в'їзду на територію України на 6 місяців.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.05.2010 начальником СГІРФО Теребовлянського РВ УМВСУ в Тернопільській області прийнято рішення про видворення за межі України та заборону в'їзду в Україну, а саме: громадянина ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2 видворено за межі України та зобов'язано його покинути територію України до 19.05.2010 та заборонено в'їзд на територію України терміном до 14.05.2011. Але в порушення вищевказаного рішення на даний час відповідач не виїхав за межі України та перебуває на її території.
В судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги, просить затримати та видворити за межі України в примусовому порядку (під конвоєм) громадянина ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2, з мотивів вказаних у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав проти їх задоволення не заперечував. Додатково пояснив, що не виконав рішення про видворення за межі України добровільно, оскільки у нього відсутні кошти, а до органів ГІРФО про продовження терміну перебування на території України не звертався, оскільки не мав часу.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Судом встановлено, що 16 лютого 2010 року в ході оперативно-профілактичного відпрацювання міста Теребовля, співробітниками Теребовлянського РВ УМВСУ в Тернопільській області виявлено нелегального мігранта, громадянина РФ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 -Лабінськ, Краснодарського краю, РФ, який прибув на територію України 27.05.2009 через КПП «Качівськ»по паспорту 51№3255583, що підтверджується відміткою в паспорті та імміграційній картці. Термін перебування на території України ОСОБА_2 було продовжено СГІРФО Каховського РВ УМВСУ в Херсонській області до 19.11.2009.
16 лютого 2010 року за проживання в Україні без реєстрації, порушення ст. ст. 3, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»та порушення п.п. 3, 19, 37 «Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», на ОСОБА_2 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 203 КУпАП.
Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17.02.2010 у справі №3-169/2010р. ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
14.05.2010 року начальником СГІРФО Теребовлянського УМВСУ в Тернопільській області прийнято рішення про видворення за межі України у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_2 підстав для подальшого перебування на території України. Згідно вказаного рішення громадянина ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2 видворено за межі України та зобов'язано його покинути покинути територію України до 19.05.2010 та заборонено в'їзд на територію України терміном до 14.05.2011.
Проте, 21 березня 2011 року інспектором Теребовлянського РВ УМВСУ в Тернопільській області було встановлено, що громадянин ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2 від виїзду ухилився та після прийняття рішення про видворення територію України не покинув та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 без документів на право проживання на території України, чим порушує ст. ст. 3, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»та п.п. 3, 19, 37 «Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», затверджених постановою КМ України №1074 від 29.12.1995.
Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 04.04.2010 у справі №3-328/11р. ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень, який відповідачем сплачено 12.04.2011.
Згідно з ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»від 04.02.1994р. за № 3929-XII, в редакції чинній на момент прийняття рішення про видворення -14.05.2010) іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
У разі якщо ці особи ухиляються від виїзду після прийняття такого рішення, вони підлягають примусовому видворенню на підставі постанови адміністративного суду.
З рішенням начальника СГІРФО Теребовлянського РВ УМВСУ в Тернопільській області про видворення за межі України та заборону в'їзду в Україну від 14.05.2010 громадянин ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2 ознайомлений 14.05.2010
Відповідно до п. 44 Постанови КМУ „Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію” від 29.12.1995 за № 1074 іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Відповідач не виконав зобов'язання залишити територію України в установлений строк і по теперішній час мешкає за адресою с. Плебанівка, Теребовлянського району, Тернопільської області без реєстрації.
Згідно з ч. 8 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі органами охорони державного кордону до суміжної держави.
Відповідачеві на час розгляду справи статус біженця не надано в процедурі отримання статусу біженця в Україні не перебуває.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 громадянин ОСОБА_3 Федерації порушує вимоги ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, і підлягає затриманню та видворенню в примусовому порядку за межі України.
У зв'язку з тим, що громадянин ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2 ухиляється від виїзду після прийняття рішення про його видворення, не працює, у нього немає законних засобів існування, достатніх для забезпечення його перебування в Україні та виїзду з України, суд приходить до висновку про необхідність прийняття рішення про затримання та видворення за межі України в примусовому порядку громадянина ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2, як особи, яка добровільно не виконала рішення суб'єкта владних повноважень, у відповідності з ч.ч. 6, 8 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
З огляду на встановлені у судовому засіданні факти, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця на підставі п. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до переконання про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 50, 68, 70, 71, 79, 158, 162, 163, 167, 186, 255, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Затримати та видворити за межі України в примусовому порядку (під конвоєм) громадянина ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 -Лабінськ, Краснодарського краю ОСОБА_3 Федерації.
3. Постанову суду у відповідності до вимог ч.2 ст.256 КАС України допустити до негайного виконання.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.