Справа № 2-а/1970/1511/11
"06" липня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Жука А.В.
при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за
адміністративним позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до ОСОБА_2
про стягнення коштів,
Тернопільський міськрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі позивач, Тернопільський МРЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі відповідач) про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю, посилаючись на те, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №915/5136 перебуваючи на обліку в Тернопільському МРЦЗ та отримуючи допомогу по безробіттю, одночасно був зареєстрований як фізична особа -підприємець, про що не повідомив Тернопільський МРЦЗ, внаслідок чого йому було безпідставно виплачено 3794,66 гривні допомоги по безробіттю, які підлягають поверненню.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, надав пояснення аналогічні позову.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечила і пояснила, що вона була зареєстрований як фізична особа-підприємець ще в 2003 році, проте не отримувала прибутку, оскільки підприємницькою діяльністю фактично не займалась. Зазначила, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.07.2007 у справі №12/127-2637 задоволено позов Тернопільської ОДПІ та припинено підприємницьку діяльність СПДФО ОСОБА_3 (прізвище відповідачки до одруження), проте про існування даного судового рішення її не повідомили, а державний реєстратор Тернопільської міської ради не вчинив всіх передбачених законодавством дій щодо припинення її підприємницької діяльності.
Крім цього, вказала, що дізнатись про те, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець позивач мав змогу ще під час надання статусу безробітного отримавши дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в результаті інформаційного обміну.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та відповідача, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, проаналізувавши матеріали справи встановив наступні обставини:
Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(далі - Закон) Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст. 12 Закону України виконують органи державної служби зайнятості.
28 лютого 2003 року ОСОБА_3 була зареєстрована як фізична особа -підприємець, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
10 вересня 2006 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Прізвище дружини після одруження -ОСОБА_4.
11 липня 2007 року господарським судом Тернопільської області винесено рішення у справі №12/127-2637, яким позов Тернопільської ОДПІ задоволено, припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_3
Як вбачається з відповіді господарського суду Тернопільської області на запит Тернопільського окружного адміністративного суду, рішення господарського суду Тернопільської області у справі №12/127-2637 від 11.07.2007 після набрання законної сили було направлено до відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради для вчинення дій щодо припинення підприємницької діяльності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».
28 травня 2010 року відповідачка звернулась до Тернопільського МРЦЗ із заявою про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
Наказом Тернопільського МРЦЗ №НТ100528 від 28.05.2010 ОСОБА_2 надано статус безробітного як застрахованій особі, яка має право на матеріальні виплати без урахування страхового стажу та призначено допомогу по безробіттю.
22 лютого 2011 року наказом №НТ110222 ОСОБА_2 скорочено виплату допомоги по безробіттю на строк 90 календарних днів.
01 березня 2011 року Тернопільським міськрайонним центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №09-11, яким встановлено, що під час проведення інформаційного обміну між центром зайнятості та відділом державних реєстраторів Тернопільської міської ради встановлено, що ОСОБА_2 з 28.03.2003 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та при зверненні до центру зайнятості приховала цей факт.
З актом розслідування ОСОБА_2 ознайомлена 31.03.2011.
Наказом Тернопільського МРЦЗ №НТ110301 від 01.03.2011 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю, знято з обліку в центрі зайнятості та зобов'язано повернути отримані виплати.
Згідно довідки Тернопільського МРЦЗ від 02.03.2011 №190111506 за період з 28.05.2010 по 01.02.2011 відповідачем отримано 3794,66 гривні допомоги по безробіттю.
11.04.2011 Тернопільським МРЦЗ на адресу відповідача направлена претензія про повернення одержаних коштів в сумі 3794,66 гривні, що підтверджується поштовою квитанцією №7527 від 12.04.2011.
28 квітня 2011 року відповідачкою було в добровільному порядку відшкодовано позивачу 200,00 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку.
Дослідивши вказані обставини та матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року № 232/16248 (далі -Порядок) розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду його перебування на обліку як безробітного.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за № 232/16248 центри зайнятості здійснюють обмін інформацією з Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України, державними реєстраторами.
Відповідно до п.5 Порядку за результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.
Керуючись п.п. 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Разом з тим, суд звертає увагу на наступні обставини.
Відповідно до п. 2.1. «Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 7 грудня 2005 р. N 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 7 грудня 2005 р. N 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 7 грудня 2005 р. N 368 (далі по тексту -Порядок взаємодії субєктів інформаційного обміну) Держпідприємництво України надає суб'єктам інформаційного обміну відомості щодо всіх суб'єктів, включених в Єдиний державний реєстр на дату набрання чинності цим Порядком.
Відповідно до п. 1.3. Порядку взаємодії субєктів інформаційного обміну суб'єктами інформаційного обміну є, зокрема:
- на центральному рівні - Держпідприємництво України, Держкомстат України, ДПА України, Пенсійний фонд України, Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Державний центр зайнятості - виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
- на регіональному рівні - державні реєстратори, Держпідприємництво України, регіональні та районні органи Державної податкової служби, районні (міжрайонні) та міські виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення, робочі органи виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Головні управління Пенсійного фонду України у регіонах.
Таким чином, станом на момент набрання чинності Порядком взаємодії субєктів інформаційного обміну (27.12.2005) Держпідприємництво повинно було надати всім субєктам інформаційного обміну інформацію про всіх фізичних осіб -підприємців включених до Єдиного державного реєстру на цю дату.
Відповідно до п. 2.3. Порядку взаємодії субєктів інформаційного обміну При здійсненні обміну на регіональному рівні Держпідприємництво України, державний реєстратор протягом дня, але не пізніше 10 год. 00 хв. наступного робочого дня, передає з бази даних Єдиного державного реєстру суб'єктам інформаційного обміну регіонального рівня повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій та підтвердження відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця, що надходять до цієї бази від державних реєстраторів. Відомості з Єдиного державного реєстру, отримані Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України на регіональному рівні, повинні бути самостійно передані ним до своїх територіальних органів.
Отже, враховуючи ту обставину, що відповідач був зареєстрований, як фізична особа -підприємець 28.02.2003, тобто до набрання чинності Порядком взаємодії субєктів інформаційного обміну, то інформація про його реєстрацію як підприємця повинна була надійти до всіх субєктів інформаційного обміну, в тому числі і до Кременецького РЦЗ.
Твердження представника позивача про неможливість з технічних причин до січня 2011 року отримати дані від державних реєстраторів про зареєстрованих фізичних осіб-підприємців критично оцінюються судом, оскільки відповідно до п. 2.14 Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Держаного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, ДПА України, Держкомстату України від 07.12.2005 №121/560/406, затвердженого Постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 07.12.2005 N 368, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 грудня 2005 р. за N 1523/11803 -у разі виникнення ситуації неможливості використання інформаційно-телекомунікаційних засобів зв'язку для інформаційного обміну використовуються інші носії даних, які передаються кур'єром. Організацію передачі носіїв даних забезпечують відповідальні особи суб'єктів інформаційного обміну.
Крім того, як зазначено вище 11 липня 2007 року господарським судом Тернопільської області винесено рішення у справі №12/127-2637, яким позов Тернопільської ОДПІ задоволено, припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_3, яке після набрання законної сили було направлено до відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради для вчинення дій щодо припинення підприємницької діяльності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(в редакції, яка була чинна станом на день прийняття судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 -11.07.2007) Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.
Разом з тим, судом встановлено, що державним реєстратором Тернопільської міської ради у встановлені законодавством порядку і строки не було внесено відповідного запису до Єдиного державного реєстру про судове рішення про припинення підприємницької діяльності та не було повідомлено відповідача про внесення щодо нього запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_3
Таким чином, звертаючись 28.05.2011 до Тернопільського МРЦЗ із заявою про надання їй статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2 не мала на меті повідомляти щодо себе неправдиві відомості та вводити в оману посадових осіб Тернопільського МРЦЗ, оскільки вважала що в зв'язку із фактичною відсутністю підприємницької діяльності та неотриманням доходів вона не є підприємцем, а отже має право на отримання статусу безробітного.
У відповідності до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що оскільки відповідач станом на час звернення до Тернопільського МРЦЗ із заявою про надання йому статусу безробітного фактично не здійснював підприємницької діяльності та вважав, що він не є підприємцем, то він мав право на державну допомогу на випадок безробіття в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а отже позивачем не надано суду беззаперечних доказів неправомірності дій відповідача при отриманні статусу безробітного, а надані докази в повній мірі не підтверджують заявлених позовних вимог, у звязку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 51,70,71,79,86,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення 3594,66 гривень допомоги по безробіттю -відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
(постанова виготовлена в повному обсязі 11.07.2011)
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.