копія
01 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/641/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.
за участю:
секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Деревообробка" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,-
Відкрите акціонерне товариство "Деревообробка" (далі по тексту -позивач, ВАТ "Деревообробка") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту -відповідач, ДПІ в м.Суми) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2011р. №00013121502/105727, яким позивачу було донараховано податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на зальну суму 56 229 грн. 16 коп., в тому числі: за основним платежем 56 228 грн. 16 коп. та штрафних (фінансових) санкцій -1 грн.
07.02.2012 р. до суду надійшов уточнений адміністративний позов, яким позивач збільшив позовні вимоги та просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 року №00013121502/105727 та податкову вимогу від 23.01.2012 року № 92 на суму 59 998 грн. 11 коп., з них: за основним платежем 56228 грн. 16 коп., штрафних (фінансових) санкцій -1 грн. та 3 768 грн. 95 коп. - пеня.
При цьому позивач зазначає, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, відповідачем був складений відповідний акт, в якому зазначається про заниження позивачем суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень-червень 2011 року. На підставі вказаного акту та з урахуванням зазначених порушень, відповідачем було прийняте оскаржуване рішення та податкова вимога. Позивач вважає безпідставними висновки ДПІ в м.Суми про заниження ВАТ "Деревообробка" суми податкового зобов'язання по орендній платі. В обгрунтування своєї позиції позивач зазначає, що мінімальний розмір орендної плати за орендовану підприємством земельну ділянку після набуття чинності Податковим кодексом Українпии становить 3% від її нормативної грошової оцінки, у той час як договором оренди орендна плата встановлена у розмірі 1.1% від її нормативної грошової оцінки, який було укладено відповідно до норм чинного на той час законодавства. На думку позивача, граничний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, встановлений ПК України повинен застосовуватися лише до договорів оренди землі, які укладені після набрання чинності ПК України, а для договорів оренди, які укладалися раніше, законодавча зміна граничного розміру орендної плати за землю є підставою лише для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами раніше укладеного договору, оскільки ПК України не має зворотньої сили у часі і в даному кодексі немає застережень щодо поширення норм. ст.288 ПК України на договори оренди землі, які були укладені до набуття чинності цим кодексом (Договір було укладено 11.04.2003р.). Щодо оскардженої вимоги ДПІ в м.Суми , позивач просить суд врахувати, що провадження ро даній адміністративній справі було відкрито 23.01.2012р., отже, позивач скаористався своїм правом на судове оскарження податкового повідомленні-рішення, однак, цього ж числа - 23.01.2012р. відповідачаем було складено податкову вимогу до якої, окрім суми основного нарахованого податкового зобов"язання та штрафу 1 грн. було включено також пеню в сумі 3768 грн. 95 коп. Позивач вважає, що вимога ДПІ в м.Суми також є необгрунтованою та складена без належних підстав.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 року №00013121502/105727 та податкову вимогу від 23.01.2012 року № 92.
Представник відповідача ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, надав до суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначив, що при проведені камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік поданого ВАТ "Деревообробка", було встановлено, що сума орендної плати на 2011 рік, яка була визначена позивачем в податковій декларації, є меншою ніж та, що встановлена за результатами перевірки. Тобто, відбулося заниження позивачем суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю. Дане заниження відбулося в результаті застосування ВАТ "Деревообробка" нормативної грошової оцінки земельних ділянок за січень-червень 2011 року в розмірі 1,1 % від її нормативної грошової оцінки. У зв'язку з цим, ДПІ в м.Суми вважає, що податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011р. №0013121502/105727 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні.
Щодо скасування податкової вимоги від 23.01.2012р. № 92, представник відповідача ОСОБА_2 зазначив, що платник податків ВАТ "Деревообробка" не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, тому орган державної податкової служби надіслав йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення. Але, у зв'язку з тим, що до ДПІ в м.Суми із запізненням надійшла ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року про оскарження податкового-повідомлення рішення від 29.12.2011 року №00013121502/105727, станом на 26.01.2012 року податкова вимога від 23.01.2012 року № 92 була виключена з обліку нарахування /а.с.51/. А тому, вимоги позивача щодо скасування податкової вимоги від 23.01.2012 року № 92 є безпідставними, оскільки дана вимога фактично на даний час є недійсною.
З урахуванням викладених обставин, представник відповідача просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши позицію представників позивача та відповідача , дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що позивач, на підставі договору оренди від 11.04.2003р., укладеного з Сумською міською радою, орендував земельну ділянку, яка розташована в м. Суми по вул. Воєводіна, 27, площею 3,0662 га /а.с.9-11/. Умовами (п. 2.3 договору) договору передбачено, що орендна плата на рік становить 1,1% від грошової оцінки землі.
Слід зазначити, о встановлено, що договір оренди земельної ділянки по вул.Воєводіна, 27, м.Суми, від 11.04.2003 року укладений між Сумською міською радою та ВАТ "Деревообробка", був достроково припинений, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 08.06.2011 р. № 123/01-46 /а.с.12/.
На підставі вищевказаного договору ВАТ "Деревообробка" подала до ДПІ в м.Суми податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) /а.с. 40-41/, в якому позивач задекларував податкове зобов'язання на суму 32 881 грн. 76 коп.
15.12.2011р. уповноваженими особами ДПІ в м.Суми було проведено перевірку, на підставі якої складено акт від 15.12.2011р. № 9147/152/31930492 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік /а.с. 6-8/. Зважаючи на дострокове припинення дії Договору оренди, дані платника перевірялися з 01.01.2011 року по 07.06.2011 року.
В ході перевірки встановлено, що податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначене платником податків в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 р. в розмірі 1,1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної га комунальної власності за січень - червень 2011р. на 56 228 грн. 16 коп. /а.с. 8/.
29.12.2012 р. на підставі вищезазначеного Акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення №0013121502/105727 /а.с.5/, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб на суму 56 229 грн. 16 коп., в т.ч. 56 228 грн. 16 коп. - за основним платежем, 1,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного:
Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Порядок справляння плати за землю з 01 січня 2011 року визначається Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Так, підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків.
Згідно п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю -загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також угод, що не передбачені законом але є такими, що йому не суперечать. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених іншими нормативно-правовими актами, щодо окремих видів договорів (ч.7ст.179 ГК України)
Відповідно до вимог п.288.1. та п.288.4. ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, у якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати.
Згідно п.п.288.5.1 п.288.5. ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, має становити 3% від їх грошової оцінки.
Під час перевірки встановлено, що сума орендної плати за землю на січень-червень 2011 рік, яка визначена платником в податковій декларації, є менша ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при обчисленні суми орендної плати на 2011 рік ВАТ "Деревообробка" було застосовано плату за землю у розмірі 1,1% від нормативної грошової оцінки відповідно до договору оренди земельної ділянки від 11.04.2003 року, тобто без урахування норм Податкового кодексу. Зазначене порушення призвело до заниження земельного податку за січень-червень 2011 року на загальну суму 56 228 грн. 16 коп.
На підставі Акту перевірки та з урахуванням зазначених порушень уповноваженою особою ДПІ в м. Суми було винесене податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 року №0013121502/105727, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 56229 грн. 16 коп., у тому числі: за основним платежем -56228 грн. 16 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн./а.с.5/.
Отже, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавного податку, тому з 01.01.2011 року позивач повинен сплачувати річну суму платежу орендної плати не менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється ст. 274 Податкового кодексу України.
Як зазначає представник відповідача, 23.06.2011 року позивачем до ДПІ в м. Суми було подано податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік, в якій нараховано податок в сумі 32 881 грн. 76 коп. на земельні ділянки загальною площею 3,0662 га., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 27 /а.с.40-41/.
Як вбачається із матеріалів справи, при проведення ДПІ в м.Суми камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку), поданої ВАТ "Деревообробка", працівниками податкового органу було встановлено, що орендної плати за землю на 2011рік, яка визначена платником в податковій декларації є менша, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при обчисленні суми земельного податку на 2011 рік ВАТ "Деревообробка" було занижено розмір плати за землю за Договором від 11.04.2003 року /а.с. 9-11/, тобто без урахування норм статті 288 Податкового кодексу. А саме, позивачем при визначені суми земельного податку, бралася ставка 1,1% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, тоді як ст. 288 Податкового кодексу (в редації від 23.12.2010 року, що діяла на момент подання декларації) зазначена ставка у розмірі 3% нормативно-грошової оцінки.
З вищезазначеного вбачається, що податкові зобов'язання ВАТ "Деревообробка" по орендній платі за землю на 2011 рік повинні становити 89 109 грн. 96 коп., а не 32 881 грн. 78коп., як це зазначено позивачем в податковій декларації з плати за земелю за 2011 рік /а.с.40-41/.
Отже, заниження розміру орендної плати за землю привело до заниження позивачем земельного податку за січень - червень 2011 рік на загальну суму 56228 грн. 16 коп.
В позовній заяві позивач зазначає, що умовами договору оренди від 11.04.2003 року між Сумською міською радою та ВАТ «Деревообробка» визначена ставка податку 1,1 % і податковий інспектор при перевірці не врахував умови договору.
З огляду на такі посилання позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, Сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 9 Податкового кодексу України) не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплює саме обов'язок, а не зобов'язання.
Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у ВАТ «Деревообробка» незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про плату за землю”, за порушення даного Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.
Згідно п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" та абз. першим п. 123.1 ст. 123 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
На підставі зазначених норми закону, ДПІ в м.Суми була нарахована штрафна санкція у розмірі 1 грн. за заниження суми податкового зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідач правомірно здійснив донарахування позивачу суми податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб внаслідок виявленого під час перевірки заниження суми податкового зобов'язання, заявленого в податковій декларації, а отже, і застосування до позивача штрафної санкції на підставі п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України спірним податковим повідомленням-рішенням, є правомірним.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому будь-які підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2011 року №0013121502/105727, яким позивачу було донараховано податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 56229 грн. 16 коп., в тому числі: основного платежу - 56228 грн. 16 коп. та штрафних (фінансових) санкцій -1 грн. відсутні.
Щодо вимог позивача в частині скасування вимоги ДПІ в м.Суми від 23.01.2012 року № 92., слід зазначити, що матеріалами справи підтверджується - податкове вимога була виключена відповідачем з обліку нарахування /а.с.51/, отже, на даний час дана податкова вимога є недійсною, відповідно ніяким чином права позивача не порушені. З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо скасування податкової вимоги від 23.01.2012 року №92 є безпідставними і, відповідно, не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства "Деревообробка" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги -відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови буде виготовлений 05.03.2012 року.
Суддя (підпис) О.М. Кунець
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Кунець