копія
29 листопада 2011 р. справа № 2a-1870/7414/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Бабаніної О.В.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Регата" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Регата" звернулося до суду з адміністративним позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001062311 від 7 жовтня 2011року та №0001051711 від 10 жовтня 2011року. Свої вимоги мотивує тим, що вказаними рішеннями податковий орган безпідставно нарахував товариству «Регата»до сплати 108699грн. податку на прибуток і 26231грн.25коп. податку на доходи фізичних осіб, оскільки позивачем, у відповідності до податкового законодавства, віднесено до валових витрат суми, сплачені підприємцю ОСОБА_3 за оренду приміщення, суми, сплачені підприємцям ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. Також необґрунтованим є висновок відповідача про неутримання податку з доходу фізичної особи ОСОБА_6 із перерахованої йому суми орендної плати за орендоване приміщення.
Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що товариством «Регата»завищено валові витрати по оренді приміщення у ФОП ОСОБА_3, яка є пов'язаною особою з позивачем, так як є одним із засновників вказаного товариства, а з 01.10.2008р. по 10.08.2009р. була директором ТОВ «Регата». Позивачем не було надано належних доказів фактичного перерахування коштів за оренду приміщення та фактичного використання орендованого приміщення. Також перевіркою встановлено, що товариство «Регата»безпідставно включило до валових витрат вартість навантажувально-розвантажувальних робіт отриманих від ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5 При цьому Конотопська МДПІ зазначає, що ОСОБА_4 є працівником ТОВ «Регата», він не мав основних засобів. Акти виконаних робіт не містять обов'язкових реквізитів: змісту та обсягу господарської операції, конкретного переліку наданих послуг з їх вартістю і датою виконання, та інше. Крім того, на думку податкового органу, ТОВ «Регата»не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичної особи ОСОБА_7, отриманих від ТОВ «Регата»в якості орендної плати.
В судовому засіданні представник позивача -ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача -ОСОБА_2, позов не визнала, з підстав, викладених у письмовому запереченні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що Конотопською МДПІ на підставі акту від 23.09.2011р. №362/23-3/31097498 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Регата»з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.10.2008р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за вказаний період»прийняті податкові повідомлення-рішення №0001062311 від 7 жовтня 2011року про донарахування податку на прибуток в сумі 89686грн. і штрафних санкцій в сумі 22013грн., а всього 108699грн., та №0001051711 від 10 жовтня 2011року, яким ТОВ «Регата»донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 20985грн. і штрафних санкцій в сумі 5246,25грн., а всього 26231,25грн. (а.с.9-68, 69-72).
Як зазначено в акті перевірки, у періоді, що перевірявся, ТОВ «Регата»орендувало приміщення за адресою: м.Конотоп, вул.Успенсько-Троїцька, 37-А, у ФОП ОСОБА_3, яка є платником єдиного податку.
Відповідно умов договору оренди від 01.09.2008р. та додаткових угод до нього приміщення передається під виставковий зал килимів (а.с.80-81, 83, 85).
Умовами договору та додатковими угодами розмір орендної плати не визначений.
Згідно актів виконаних робіт розмір орендної плати за 1 кв.м. необґрунтовано змінювався: з 52,7грн. до 466,7грн. і з 466,7грн. до 41,68грн. (а.с.91-94).
На вимогу податкового органу, калькуляція та обґрунтування розміру орендної плати позивачем не були надані.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.1.32 ст.1 вказаного Закону господарською діяльністю визначається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Отже визначальними характеристиками підприємництва є досягнення економічних результатів та прибутку.
Перевіркою встановлено, що економічної необхідності в отриманні послуг оренди від ПП ОСОБА_3 у позивача не було.
Так, дохід від реалізації всіх килимів склав 1053,08грн., в той час, коли витрати по оренді приміщення становлять понад 2000грн. на місяць. Тобто дохід від реалізації всіх килимів не перекриває витрати по оренді приміщення навіть за один місяць.
Крім того, ТОВ «Регата»не надало жодних доказів того, що в орендованому приміщенні дійсно здійснювалась виставка килимів, а потім запчастин. У штатному розписі товариства «Регата»відсутні продавці чи консультанти, які необхідні для здійснення торгівлі килимами та запчастинами. Відсутні також і відповідні накладні на переміщення килимів та запчастин до орендованого приміщення.
За весь період, що перевірявся, до валових витрат позивачем було віднесено вартість послуг по оренді приміщення від ФОП «ОСОБА_3М.»в сумі 190590грн. Але розрахунки за послуги по оренді приміщення відбулися в готівковій формі тільки в 2010році і лише в сумі 34000 грн.
Тобто, фактично не здійснюючи витрати (перерахування коштів), ТОВ "Регата" відносило послуги по оренді приміщення до валових витрат.
В ході перевірки також було встановлено, що в порушення пп.5.2.1, 5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Регата»безпідставно включило до валових витрат вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в сумі 168720грн., отриманих від приватних підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Відповідно пп.5.2.1 п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включається сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (пункти 2.15, 2.16 цього Положення).
Отже, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності у відповідності до ст. 3 Господарського Кодексу України.
Перевіркою встановлено, що згідно договору №1 від 03.01.2008р. та договору №1 від 10.01.2009р. ПП ОСОБА_4 виконує для ТОВ «Регата»навантажувально-розвантажувальні роботи (а.с.120).
Відповідно до договору №1 від 19.02.2010року навантажувально-розвантажувальні роботи для ТОВ «Регата»виконує ПП ОСОБА_5
Позивачем, крім вказаних договорів, на перевірку були надані акти виконаних робіт (а.с.97-101).
ОСОБА_3, акти виконаних робіт не містять таких обов'язкових реквізитів, як зміст та обсяг господарської операції, конкретний перелік наданих послуг з їх вартістю та датою виконання. В актах не вказано які саме послуги були виконані надавачами послуг: завантаження чи розвантаження. Відсутні дати надання таких послуг, відсутні дані щодо засобів, обладнань, використаних при наданні послуг, транспортних засобів, які були завантажені чи розвантажені; відсутня кількість завантаженого чи розвантаженого товару, не зазначено який саме товар розвантажувався чи завантажувався, кому здійснювалося завантаження товару.
При цьому, ОСОБА_4 був працівником ТОВ «Регата», а саме, комірником на умовах неповного робочого дня.
Станом на 01.10.2008р. у ПП ОСОБА_4 були відсутні основні засоби.
В той же час, на балансі у ТОВ «Регата»по бухгалтерському рахунку 10.5 «Транспортні засоби»рахується автопогрузчик, балансова вартість якого становить 6142,50грн., а в штаті товариства значаться менеджер, завідуючий господарством, комірник, різноробочі.
Тобто, у ТОВ «Регата» були всі необхідні ресурси для виконання вантажно-розвантажувальних робіт власними силами. При цьому, середня заробітна плата цих працівників складала: у 2008році - 558,76грн. на місяць., у 2009році - 707,25грн. на місяць, у 2010році - 701,80грн. на місяць.
Але, товариством «Регата»за некваліфіковану роботу (навантажувально-розвантажувальні роботи) виконану ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5, було нараховано та віднесено до валових витрат суму 194550грн. (по 16212,50грн. виплат одному підприємцю за один місяць).
Отже, аналіз заробітної плати працівників та нарахованих витрат від вищевказаних підприємців, а також, те що на підприємстві робили працівники, які могли виконувати навантажувально-розвантажувальні роботи, свідчить про недоцільність, залучення вказаних суб'єктів господарювання до виконання навантажувально-розвантажувальних робіт та систематичного отримання від них вищевказаних послуг.
Суд погоджується з висновком податкового органу, що надані для перевірки документи не містять доказової бази про фактичне виконання навантажувально-розвантажувальних робіт фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що вказує на відсутність реального виконання договорів. Тому у позивача не було підстав для віднесення вказаних робіт до валових витрат.
Таким чином ТОВ «Регата»завищено валові витрати по взаєморозрахункам з ПП ОСОБА_4 і ПП ОСОБА_5 на суму 168720грн.
В результаті вищевказаних порушень занижено податок на прибуток в сумі 89686грн.
На думку суду, висновок Конотопської МДПІ про те, що позивачем в порушення вимог ст.3, пп.4.2.7 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.9.1.2, 9.1.5 п.9.1 ст.9, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 20985грн., є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Так, судом встановлено, що в січні 2008 року ТОВ «Регата»(Орендар), в особі ОСОБА_3, яка діє на підставі Статуту, з одного боку, та ОСОБА_6 (Орендодавцем), з другого боку, було укладено договір № 1 оренди нежитлових приміщень від 01.01.2008 р., згідно якого Орендар приймає у строкове платне користування офісні та складські приміщення, розташовані за адресою: м. Конотоп, вул. Батуринська, 65, загальною площею 318 кв. м. для здійснення діяльності, передбаченої його Статутом (а.с.102-103).
Отже сторонами в договорі оренди нежитлових приміщень від 01.01.2008 р. виступали: фізична особа - ОСОБА_6 та юридична особа - ТОВ «Регата», в особі директора ОСОБА_3
Відповідно до пп.4.2.7 п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 9.1 статті 9 цього Закону включається до складу місячного оподатковуваного доходу та є об'єктом оподаткування.
Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статі 7 цього Закону.
Згідно пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 вказаного Закону, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця).
Відповідно до вимог п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати до бюджету) податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Враховуючи викладене, саме у разі виплати орендарем - юридичною особою доходу - орендної плати фізичній особі від надання в оренду нерухомості, орендар як податковий агент зобов'язаний нарахувати, утримати, перерахувати податок до бюджету і повідомити податковий орган про виплачені суми доходу і утриманий податок за ф № 1ДФ.
Виплата грошових коштів фізичній особі ОСОБА_6, була відображена ТОВ «Регата", як податковим агентом, у розрахунку форми 1-ДФ про суми виплачених доходів та утриманих з них податків за III квартал 2009 р. за ознакою доходу "8" (Дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) визначений у порядку, встановленому пунктом 9.1 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (пп. 4.2.7 п. 4.2 ст.4 Закону).
Отже, позивачем безпідставно не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 20985 грн. (139900грн. х 15% = 20985грн.).
Твердження позивача про те, що податковою інспекцією не було взято до уваги додаткова угода № 1 від 04.09.2008р. до договору оренди № 1 нежитлових приміщень від 01.01.2008р. між ТОВ «Регата»в особі ОСОБА_3М та фізичною особою ОСОБА_6, є безпідставним, з огляду на наступне.
Суд погоджується з висновком податкового органу, що під час проведення перевірки дотримання вимог податкового законодавства у ТОВ «Регата»не було в наявності додаткової угоди № 1 від 04.09.2008р. до договору оренди № 1 нежитлових приміщень від 01.01.2008р. між ТОВ «Регата»в особі ОСОБА_3М та фізичною особою ОСОБА_6, а тому вона не могла прийматись до уваги.
Доказом того, що такої угоди не було є той факт, що відповідно до звіту 1 ДФ ТОВ «Регата», який подано до Конотопської МДПІ в електронному вигляді за 3 квартал 2009року, виплата грошових коштів ОСОБА_6 була відображена за ознакою доходу «8»(Дохід від надання майна в оренду або суборенду, строкове володіння та користування), при тому, що в разі, якщо розрахунки з ОСОБА_6 проводились як з підприємцем то необхідно було зазначити ознаку «42», у відповідності до наказу ДПА України №451 від 29.09.2003р. «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.1 ДФ) ...»
Таким чином, прийняті Конотопською МДПІ податкові повідомлення-рішення №0001062311 від 7 жовтня 2011року про донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 89686грн. і штрафних санкцій в сумі 22013грн., а всього 108699грн., та №0001051711 від 10 жовтня 2011року, яким ТОВ «Регата»донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 20985грн. і штрафних санкцій в сумі 5246,25грн., а всього 26231,25грн., є обґрунтованими і такими, що відповідають чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Регата" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 жовтня 2011року №0001062311 та від 10 жовтня 2011року №0001051711 -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.О. Бондар
Повний текст постанови виготовлений 2 грудня 2011року.
З оригіналом згідно:
Суддя С.О. Бондар