копія
03 листопада 2011 р. справа № 2a-1870/7380/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Бабаніної О.В.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Суми до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про зобов'язання вчинити дії,-
Управління Пенсійного фонду України в м. Суми звернулося до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми вчинити дії щодо включення до актів щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв"язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень - вересень 2011року сум виплаченої державної адресної допомоги на загальну суму 190245грн. 63 коп. Свої вимоги мотивує тим, що в липні - вересні 2011р. позивачем були здійснені витрати на виплату державної адресної допомоги, які і були включені до актів звірок. Відповідачем підписані акти звірок за вказаний період, але не прийнято до відшкодування суми щомісячної державної адресної допомоги. Сума витрат, з якою не погоджується відділення ВД ФССНВВПЗУ в м. Суми, на думку управління Пенсійного фонду України в м. Суми, повинен відшкодовувати позивачу саме відповідач, оскільки, з набранням 1 квітня 2001 року чинності ОСОБА_3 України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105 (далі по тексту - Закон №1105) обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівнику, внаслідок ушкодження його здоров'я при настанні страхового випадку, зокрема виплати йому пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було покладено на Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Даний обов'язок, зокрема, визначений статтею 21 ОСОБА_3 №1105. Посилаючись на вищевказане та постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” (далі по тексту -Постанова №265) позивач вважає, що державна адресна допомога, виплата якої здійснюються за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, включається до витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а тому повинні відшкодовуватися відповідачем.
Відповідач, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Суми, заперечуючи проти позову свою позицію обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Державна адресна допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів не відноситься до переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди, а тому вимоги позивача є безпідставними (а.с.16-17).
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовних вимог не визнала з мотивів, викладених в письмовому запереченні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справі, вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно актів щомісячних звірок за липень-вересень 2011 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми не визнало та не прийняло до відшкодування суми щомісячної державної адресної допомоги в розмірі 190245 грн. 63 коп., в тому числі: за липень 2011 року - 63655,74 грн., за серпень 2011року - 63156,30грн., за вересень 2011року - 63433,59 грн.
Дані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача та копіями актів щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень - вересень 2011 року (а.с.5,7,9), копіями таблиць розбіжностей за липень - вересень 2011 року (а.с.6,8,10).
Відповідно до п.п. “г” та “д”п.1 ч.1 ст.21 ОСОБА_3 №1105 у разі настання страхового випадку страховик, яким є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
В той же час, частиною 16 статті 34 ОСОБА_3 №1105 передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання здійснюється відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. У випадку, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг згідно ст. 24 зазначеного ОСОБА_3 між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Однією з підстав обґрунтування правомірності своїх вимог, позивач, вказує саме на цю норму. Враховуючи зазначене, Постанову №265, положення Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, позивач вважає, Закон №1105 поширюється в тому числі на категорію інвалідів щодо відшкодування витрат на виплату пенсій, по яким виник спір, а тому обов'язок по відшкодуванню органу Пенсійного фонду суми витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги покладено саме на Фонд соціального страхування.
Але суд не погоджується з даною позицією позивача, оскільки управління Пенсійного фонду України в м. Суми помилково ототожнює обов'язок Фонду соціального страхування щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я при настанні страхового випадку з обов'язком нести витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги. ОСОБА_3 №1105, що є спеціальними нормами, які регулюють відносини державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зокрема стаття 21, не передбачає таких витрат Фонду як виплата щомісячної державної адресної допомоги.
Також пунктом 2 Прикінцевих положень ОСОБА_3 №1105 передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим ОСОБА_3 законодавчі та інші нормативні правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому ОСОБА_3. Положення Постанови №265 суперечать приписам ОСОБА_3 №1105, а тому застосовувати їх не можна. Крім того, в них не передбачено самого порядку відшкодування даних витрат. Згідно п. 6 Прикінцевих положень ОСОБА_3 №1105 до прийняття відповідного закону, до пенсій, передбачених цим ОСОБА_3, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із ОСОБА_3 України “Про пенсійне забезпечення”.
Крім того, необхідно зазначити, що Порядок, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Вказаний Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із ОСОБА_3 України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього ОСОБА_3), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Таким чином, відповідно до Порядку остаточне питання відшкодування сум вирішується на центральному рівні, тобто не між сторонами по справі. Підписання акту звірки є правом сторін.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо включення до актів щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв"язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень - вересень 2011року сум виплаченої державної адресної допомоги на загальну суму 190245 грн. 63 коп., є безпідставною та лежить поза межами прав управління Пенсійного фонду України в м.Суми, а тому вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Суми до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми вчинити дії щодо включення до актів щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв"язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень - вересень 2011року сум виплаченої державної адресної допомоги на загальну суму 190245 грн. 63 коп. -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.О. Бондар
Повний текст постанови виготовлений 7 листопада 2011року.
З оригіналом згідно:
Суддя С.О. Бондар